За його словами, сума внесків з учнів — 750-1000 грн на рік. В адміністрації закладу підтверджують, що внески є, бо фінансування на господарську діяльність і закупівлю матеріалів немає
До редакції «Кременчуцького Телеграфа» звернувся Олександр Сюсюрченко, викладач Вищого професійного училища № 7. Він надіслав нам складену ним у листопаді 2023 року скаргу до прокуратури, у якій йдеться про збори благодійних внесків з учнів училища. Наводимо цитату з документа:
Він додає, що в училищі близько 900 учнів, а сума, що збирається на рік, сягає до мільйона гривень.
У відповідь з прокуратури пану Сюсюрченко надійшов лист, у якому зазначено, що скарга передана до Кременчуцького управління нацполіції.
Ми зв’язались із паном Олександром, аби детальніше розповів про викладені у скарзі обставини:
— Змушують майстрів виробничого навчання та викладачів, які є класними керівниками, збирати з дітей гроші. Це не благодійні внески. Благодійні — це коли хто хоче, той і здає скільки може, а не коли є фіксована ставка. Діти не мають здавати кошти примусово. Є статут училища, де як і в Конституції України зазначено, що навчання безкоштовне. А тут починається «обдираловка». Працівники-педагоги самі не хочуть цим займатися. Ані керівництво закладу, ані батьківський комітет не може зобов’язати сплачувати внески, встановлювати конкретно суму, визначати, скільки кому здавати, бо це справа добровільна. Але дітей примушують. А в такий скрутний час тисяча гривень для когось дійсно великі гроші. Отримали стипендію — і одразу все віддали училищу. Працівники до цих грошей взагалі не мають торкатися, і не збирати готівку, і не носити її то адміністрації, старшому майстру чи бухгалтерії. В кінці минулого навчального року звільнилось 20% викладачів з різних причин, хоча причина — одна їх вижила адміністрація…
— Чи є факти булінгу дітей, упередженого ставлення у навчанні до тих, хто не здає ці «благодійні внески»?
— Ні, таких випадків я вам не назву. У нас не той викладацький склад, щоб переслідувати дитину, ставити за це погані оцінки. Викладачі не будуть цим займатися. Але будуть постійно нагадувати у групі, хто не здав гроші, бо на них тисне адміністрація. Майстри цим не задоволені, але ніхто ж відкрито виступати проти адміністрації не буде…
— Чи Ви відчули на собі пресинг через ваше звернення до прокуратури?
— Я цього дуже не боюся. Працюю в училищі, бо робота для мене — це хобі. У разі потреби, можу найняти собі адвокатів. Просто не хочу мовчати та дивитися, як обдирають дітей.
— Чи питання з благодійними внесками виникло лише цьогоріч, або ж раніше?
— Це робиться роками, але аудит ніколи не проводиться.
Приходні ордера, що виписуються, не мають реєстраційного номера, журнал, де вони фіксуються — це бутафорія. Кошти не оприбутковуються і не кладуться на рахунок навчального закладу. Закуповування здійснюється без тендерів. Ці «благодійні» гроші не треба проводити через тендери, закупки як з держгрошима, тож немає жодного контролю за їх використанням. До речі, я знаю аналогічні випадки в училищах Полтавщини зі збором коштів, і там така ж біда зі збором «благодійних» внесків. Хоча, наприклад, в ПТУ № 19 немає благодійних допомог і ніколи не було.
— Тобто, у Вас виникають питання щодо прозорості витрати зібраних коштів?
— В училищі майже 900 учнів, за рік сума внесків — до мільйона гривень. Звіти щодо витрат зібраних коштів, суто формальні…Використання цих коштів ніхто не контролює, адже вони не є державними. Училища не підпорядковуються місту, тож вони не підзвітні міській владі. Зараз вони підпорядковуються Полтаві. Управління держаудиту їх не перевіряє, бо це не державні кошти, а якийсь спецфонд директора. Але не може бути спецфондів з грошей, які збираються з дітей. Адміністрація каже, що звітується перед батьківським комітетом. Але батьківський комітет — не професіонали у фінансових витратах. Батьки поставили підписи та й все. Вони не фахівці держаудиту. Роботи, може, і відведуться. Але коли відсутня чітка звітність часто з’являються зловживання, підлоги — робиться ремонт за державні кошти, а чеки на закупівлю матеріалів використовуються для звітів перед батьківськими комітетами, тож гроші зі спецфонду можуть виводитися. Бо хто і як проконтролює кількість зібраної готівки? Без детального вивчення документації важко сказати, як саме були використані кошти. У лютому я звертався до прокуратури з запитаннями, куди витрачаються гроші, аби перевірили вартість закупок: засоби виробництва закуповується за завищеними цінами. Але з цим можуть тягнути роками. Тож восени я подав до прокуратури скаргу наново, аби перекваліфікували справу: йдеться про те, на якій підставі примусово збирають кошти. Мета будь-якого навчального закладу — не збір грошей, а навчальний процес. Збирання грошей не покращує якість навчального процесу, навпаки, погіршує, мотивацію учнів. А головне — закон є закон, і він прийнятий не для того, щоб його порушували та перед законом всі рівні.
Пан Сюсюрченко надіслав історію своїх звернень до різних інстанцій. Скарги до департаменту освіти та науки Полтавської обласної адміністрації, прокуратури Кременчука, Південно-східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області. В усіх скаргах йдеться про благодійні внески, запитання щодо витрат цих коштів. У відповіді з прокуратури Кременчука від 24 листопада 2023 року йдеться про те, що прийняте рішення до внесення викладених фактів до ЄРДР, проводиться досудове розслідування. Кременчуцька окружна прокуратура направила звернення пана Сюсюрченка до Кременчуцького райуправління Нацполіції. Наводимо скани документів:
Ми звернулись за коментарем до директора ВПУ № 7 Миколи Несена. Він зазначив, що в училищі дійсно є благодійні внески, бо фінансування на господарські статті витрат не виділяється, тож без зборів коштів неможливий повноцінний навчальний процес:
— Дійсно, батьківська благодійна допомога є — без неї ніяк не обійдешся. Якщо в школах на різні потреби кошти виділяють з міського бюджету, то у нас ситуація з фінансуванням інша. У кошторисі не закладають кошти навіть на мило — я вже не пам’ятаю, скільки років не виділяють кошти на господарську діяльність. Останнім часом з обласного бюджету були виділені кошти хіба що на ремонт укриття. Немає жодного фінансування витратних матеріалів. А щоб проводити уроки з виробничого навчання потрібне обладнання та матеріали: різець, фреза, електроди, зварювальний дріт тощо. Кошти на ці потреби довгий час не виділяються: це можна перевірити в кошторисі закладу — жодної копійки на це немає на ці статті видатків. Тому ми змушені звертатись до батьків, аби мати змогу навчати дітей. Але допомогу надають не усі батьки учнів: за рішенням батьківського комітету, звільняються від сплати учасники бойових дій, батьки дітей з інвалідністю, сироти, напівсироти, родини, які мають скрутне фінансове становище тощо.
За словами Несена, викладач Олександр Сюсюрченко ще рік тому надіслав скарги в 60 різних організацій, які існують в нашій країні. І жодна з цих скарг не підтвердилась.
На сайті ВПУ№ 7 ми знайшли звіти дирекції щодо використання коштів наданих батьками учнів як благодійна допомога за період з 7 листопада 2022 року по 22 листопада 2023 року. Загалом було отримано близько 530 тис. грн. В училищі 911 учнів, тож середній внесок на рік — близько 600 грн. З них за згаданий період витрачено понад 480 тис. грн. Серед найбільших статей витрат:
Залишок благодійної батьківської допомоги понад 80 тис. грн. Копії документів з сайту ВПУ№ 7:
Нагадаємо, що напередодні новорічних свят «Кременчуцький ТелеграфЪ» писав про скарги кременчуцьких батьків на благодійні «новорічні збори» у школах.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.