Суд медиків проти керівництва «швидкої»: дочка померлої пацієнтки хоче свідчити у справі

У місті продовжуються судові засідання у справі працівників Кременчуцької станції екстреної медичної допомоги, які позиваються до свого керівництва через отриману догану. У цей час керівництво натякає медикам, аби вони покинули боротьбу, а ті натомість 23 грудня створили профспілку.

З’явився новий свідок — дочка померлої пацієнтки

Днями відбулося чергове засідання у Крюківському районному суді — розглядали цивільний позов працівниці «швидкої» Олени Левочко до Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Це вже третє засідання у цій справі, на попередньому суддя Анна Река допитала одного свідка.

Представник відповідача Ярослав Гречаний направив клопотання, аби поновити строки давності на подання документів та заяву про виклик і допит свідків — лікарів Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ірини Нікітіної, Любомира Ткача, Ольги Литовки, бо вони можуть повідомити деталі комісійної перевірки щодо якості надання допомоги померлій пацієнтці. І саме їхні підписи стоять у комісійній довідці.

Також він надав заяву про виклик ще одного свідка — дочки померлої (після смерті її матері медики отримали догани). Бо, за словами Ярослава Гречаного, вона викликала «швидку», була свідком того, як матері надавали екстрену допомогу і може розповісти деталі, які прояснять справу. Донька подала заяву, бо хоче виступити свідком у справі.

Представник відповідача надав цілий пакет документів*, який стосується позивачки Олени Левочко — тих самих, які вимагав суддя Сергій Нестеренко щодо Наталі К. в аналогічній справі в Крюківському суді Кременчука. 

Разом з тим, на запитання судді він не зміг назвати поважних причин, чому затримав строки на подання документів та виклик свідків. Тому адвокат працівників «швидкої» Валерій Гонтар просив у судді не ухвалювати клопотання щодо свідків. Він вважає, що дочка може бути упередженим свідком, бо звернулася не до суду, як це робиться зазвичай, а до однієї зі сторін — до відповідача. Щодо долучення документів адвокат Гонтар не заперечував, бо вони позитивно характеризують його клієнтку:

Суд задовольнив клопотання поновити строки та прийняти письмові докази (документи), які надав відповідач. Також суддя Анна Река погодила викликати дочку померлої та лікарів Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до суду як свідків.

Також Ярослав Гречаний попросив, аби надалі засідання суду були закритого типу для того, щоби зберегти конфіденційну інформацію — медичні дані та діагноз померлої. Адвокат Валерій Гонтар зауважив, що цивільно-процесуальний кодекс чітко визначає підстави для проведення закритих судових засідань, а те, про що сказав пан Гречаний, не належить до жодної з таких підстав. Втім, суддя Анна Река задовольнила клопотання відповідача частково — засідання проходитимуть у відкритому форматі, але із закритою частиною щодо оголошення медичних даних, стану здоров’я, діагнозу пацієнтки, бо це — конфіденційна інформація.

У той день встигли допитати свідка — фельдшера Наталю К. Вона розповіла: коли 4 липня о 22.20 перша бригада «швидкої» приїхала до пацієнтки, та почувалась погано. Проте після наданої медичної допомоги сказала, що їй стало краще, це підтвердило і вимірювання тиску. Медичної картки вдома хвора не мала, тож можливості зібрати анамнез не було. Оскільки підстав для госпіталізації не було, працівники «швидкої» рекомендували жінці якнайскоріше звернутися до сімейного лікаря.

Наталя каже, що 6 липня начальник медичної частини Геннадій Стасенко сказав їй про необхідність написати пояснювальну, чому до картки пацієнтки не прикріпили кардіограму під час візиту до неї. За словами Наталі, немає наказу, який зобов’язує її це робити, вона описувала результати кардіограми у картці виїзду. А вже 7 липня їй надійшов дзвінок з відділу кадрів про те, що їй винесли догану, є відповідний наказ. Разом з Наталею догану отримали ще три людини, її колеги, які також надавали допомогу пацієнтці, про яку йшлося вище.

Адвокат позивачки Валерій Гонтар наполягав, аби свідки зі сторони відповідача — лікарі — приїхали у суд, а не давали показання онлайн. Суддя Анна Река на це сказала, що згідно з цивільно-процесуальним законодавством, свідків не можна допитувати у режимі відеоконференції, тому вони принаймні мають прийти у зал суду Полтави.

Керівництво натякає: якщо медики відмовляться від боротьби у суді, то догану скасують

Працівники «швидкої» повідомили, що керівництво натякнуло їм: якщо вони відмовляться від боротьби у суді, то догану скасують.

Проте медики кажуть, що не готові пристати на цю пропозицію. Бо якщо їм просто скасують дисциплінарне покарання зараз, то премії, які не виплачували за ці пів року, ніхто не поверне, а також залишиться наказ про неналежне виконання ними обов’язків. Якщо ж догана буде скасована через суд, то гроші мають повернути, і це доведе, що вони надали допомогу відповідно до протоколів лікування.

Медики погодяться лише у тому випадку, якщо їхнє керівництво визнає, що дисциплінарне покарання було оформлене з порушенням процедури, тобто без службового розслідування.

Працівники «швидкої» створили профспілку

Співробітниця станції екстреної медичної допомоги Оксана Свинаренко повідомила «Кременчуцькому Телеграфу», що медики ухвалили рішення створити профспілку, аби була змога захищати свої права. Кременчужани вирішили долучитися до Вільної профспілки медичних працівників, яка базується у Києві і яку очолює лікар-хірург Олег Панасенко. Своєю чергою Вільна профспілка медичних працівників України входить до складу Конфедерації вільних профспілок України, а та — до Європейської конфедерації профспілок, яка об'єднує 52 мільйони трудящих з усіх країн Європейського Союзу.

Колектив станції вже провів збори, люди проголосували за створення цієї організації. А Олег Панасенко попередив керівництво медиків як у Полтаві, так і у Кременчуці щодо створення профспілки. Головою профспілкової організації у Кременчуці вибрали Оксану Свинаренко, фельдшера виїзної бригади ЕМД.

Про що йдеться у висновку комісії на колективне звернення працівників «швидкої»

Коли цей матеріал вже був готовий до публікації, у розпорядження редакції потрапив повний висновок комісії, яка перевіряла інформацію, викладену у колективному зверненні працівників станції екстреної медичної допомоги № 2 (м. Кременчук). З повним текстом ви можете ознайомитися у фотоблоці.

У висновку розписується, що оплату праці медики «швидкої» на Полтавщині отримують згідно з колективним договором та відповідно до законодавства.

І нижче були наведені приклади, як нараховують зарплати лікарю вищої категорії та фельдшеру. У тексті йдеться: відповідно до аналітичної інформації від Національної служби здоров’я України, середньомісячна зарплата у 2023 році по комунальному підприємству «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» складає:

• керівники — 40 259 грн;
• керівники структурних підрозділів — 21 261 грн;
• лікарі — 20 673 грн;
• середній медичний персонал — 14 068 грн;
• молодший медичний персонал — 17 638 грн (підвищений розмір у порівнянні з середнім персоналом пов’язаний з компенсаційними виплатами у вказаний період);
• інші працівники — 9 689 грн.

Є і пункт щодо скорочення посад молодших медичних сестер (санітарок). Наголошується на тому, що стаття 64 Господарського кодексу України передбачає: підприємство може самостійно визначати свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. 9 лютого 2022 року на підприємстві ухвалили рішення щодо оптимізації, про що санітарки були попереджені. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, скорочення штату було тимчасово призупинено, але з 1 лютого 2023 року його знову поновили. Зараз на станції екстреної медичної допомоги у Кременчуці залишилося 3 посади санітарки та 5 посад санітарки-прибиральниці.

Також у висновку роз’яснюється, що дисциплінарне стягнення четверо працівників «швидкої» отримали за недоліки у наданні медичної допомоги (порушення протоколів, заповнення та ведення медичної документації). До застосування стягнення роботодавець зажадав пояснення, стягнення застосоване в межах строку, передбаченого ст. 149 Кодексу законів про працю України.