6 січня українські віряни вперше за часів незалежності України відзначатимуть Водохреще за новоюліанським календарем. Про історію виникнення свята, які є традиції у Кременчуці та чому ця подія не лише про занурення в ополонку — у матеріалі «Кременчуцького Телеграфа».
Як розповів нам протоієрей, настоятель Свято-Миколаївського собору Володимир Макогон, раніше усі великі події свято різдвяно-новорічного циклу відзначались разом в один день — на Богоявлення. Згодом, починаючи з 4-7 віків у християн вони розділились на окремі важливі для вірян свята.
Хрещення Господнє відбулося за 30 років після народження Ісуса Христа, розповідає протоієрей.
Коли Ісусу виповнилося 30 років, він прийшов на річку Йордан до Йоана, якого ще називають предтечею.
За його словами, ті люди, які хотіли сповідатись, приносили до річки, так звані «плоди покаяння», а після «заходили в води Йордана, по-різному, хто по колінах, хто по пояс, хто по груди й викрикували до неба. І вони сказали, що Боже, помилуй мене грішно».
Сьогодні сповідь перед Богом, розповідає Макогон, проходить зовсім інакше, аніж у ті часи — усе відбувається «тихо, щоб ніхто не чув».
Священник додає, як вказано в історії, Йоан був приголомшений появою Ісуса Христа. Попри те, що Ісус був безгрішний і не потребував хрещення в Йордані на омовіння гріхів, але погодився це зробити через те, «щоб справдилось кожне слово Боже».
Володимир Макогон показує нам позад себе велику ікону, на якій як раз зображена сцена хрещення Ісуса.
Він зазначає, що «дехто з богословів каже, що вода, яка омивала гріхи, гріхи людей, вона потребувала очищення і благословення, Христос зайшов у ці води, щоб очистити природу води».
Після Хрещення Ісус перебував 40 днів в пустелі в посту, як ще називає духовенство, великодньому. Згодом він почне збирати своїх перших учнів та проповідувати.
Володимир Макогон каже, хресна хода у Кременчуці відбувається вже понад 30 років. Велику ікону з освяченням Ісуса беруть у ходу вже понад 20 років. До 2014 року її несли представники українського козацтва, а вже 9 рік така, так би мовити, «місія», покладена на ветеранів російсько-української війни, розповідає Макогон.
Священник каже, що саме занурення в ополонку — це необов’язкова традиція, а лише «по вірі людей».
На кінець спілкування протоієрей побажав вірянам радісних свят, «наскільки це можливо у часи такої жорстокої кровопролитної війни» та «від щирого серця бажаю, щоб ця велика агіасма, як кажуть греки, велика святиня, була цілющою для душ і тіл наших, і щоб вона всяку силу ворожу відганяла».
Нагадаємо, хресна хода у Кременчуці відбудеться 6 січня, о 12.30, від Свято-Миколаївського собору. Завершиться хода Великим водосвяттям на річці Дніпро в районі річкового вокзалу.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.