Природні пологи vs. кесарів розтин: досвід кременчужанки та інтерв'ю з лікарем

У світі усе частіше жінки народжують дітей за допомогою кесаревого розтину. «Кременчуцький ТелеграфЪ» з’ясовував, чи можна в Україні проводити кесарів розтин за бажанням майбутньої матері.

До речі, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького у 2017-2018 роках провів дослідження, і виявилося, що 40% опитаних жінок віддали б перевагу кесаревому розтину. Серед жінок, що обрали цю процедуру, 84% вказали наявність медичних показань, але для 16% причиною вибору став саме психологічний фактор.

Коментар лікаря акушера-гінеколога

«Кременчуцький ТелеграфЪ» звернувся за коментарем до Радомира Сербіна, директора Кременчуцького перинатального центру II рівня, лікаря акушера-гінеколога вищої категорії.

— Чи може жінка в Україні отримати кесарів розтин за власним бажанням?

Ні. Згідно з українським законодавством, кесарів розтин виконується виключно за медичними показаннями. За власним бажанням розродження шляхом кесаревого розтину не проводиться.

— Які медичні показання є до кесаревого розтину?

Показання, умови проведення, обстеження, профілактика та інше регламентуються наказом Міністерства охорони здоров’я (клінічним протоколом) № 8 від 5 січня 2022 року.

Рішення щодо виконання кесаревого розтину ухвалює виключно лікар або консиліум лікарів.

Найбільш розповсюджена омана серед вагітних — щодо ЕКЗ (екстракорпоральне, або штучне запліднення). ЕКЗ не є показанням до кесаревого розтину!

— Народжувати природним шляхом і робити кесарів розтин — які плюси та мінуси є в обох методах для дитини та матері?

Взагалі, звичайно, вагітність і пологи — це не хвороба, це фізіологічний стан та процес. Тисячоліттями жінки народжували та дотепер сам процес не змінився. Звісно, медицина розвивається, і зараз існує багато сучасних методів діагностики та лікування патологічних станів при вагітності та пологах, знеболення пологів, сучасні підходи, які дозволяють зменшити ускладнення та зберегти здоров’я та життя. Кесарів розтин — однозначно це не фізіологія. Це складна операція з великими ризиками та відсотком ускладнень. Це крайній вихід із ситуації, коли ризик від звичайних пологів вищий, ніж ризик від операції кесаревого розтину.

— Які ускладнення бувають після кесаревого розтину і природних пологів?

Зазвичай, найпоширеніші ускладнення як після пологів, так і після кесаревого розтину — це кровотечі та інфекційні процеси. Їх виникнення залежить, в першу чергу, від того, як протікала вагітність, які були захворювання чи патологічні стани. Тому дуже важливо бути під наглядом лікаря та отримувати необхідне лікування. У Кременчуцькому перинатальному центрі існує школа підготовки до пологів — «Вагітна школа», де на сучасному рівні проводяться заняття з вагітними. Це новий формат підготовки до пологів.

— Якщо жінка вперше народжувала за допомогою кесаревого розтину, то наступні рази вона вже не може народжувати природним шляхом?

Ні, може. Але ризик дуже великий, тому частіше це повторний кесарів розтин. Але рішення приймається в кожному випадку індивідуально.

— Якщо жінка старша за 40 років, їй показаний тільки кесарів розтин? Чи у будь-якому віці краще народжувати самій?

Стосовно віку немає ніяких обмежень. Після 40 років жінки успішно народжують і самі.

— Скільки жінок за 2023 рік у Кременчуцькому перинатальному центрі народжували самі, а скільком робили кесарів розтин?

Всього пологів було 1168, зокрема 754 жінки народили самі, а шляхом кесаревого розтину — 414.

Зазначу, що зараз у всьому світі, в тому числі й в Україні, спостерігається тенденція до збільшення відсотка кесаревих розтинів. Це пов’язано з розвитком операційної техніки, шовного матеріалу, анестезіологічним забезпеченням. Для прикладу — 95% всіх кесаревих розтинів у нас виконуються під спінальним знеболенням (коли пацієнтка залишається у свідомості — ред.), це сучасний та безпечний метод анестезії.

Природні пологи vs. кесарів розтин: досвід кременчужанки

Під час підготовки цього матеріалу автор ставив за мету знайти кременчужанку, яка народжувала і природним шляхом, і за допомогою кесаревого розтину. Як виявилося, знайти таку людину не так і просто, бо багато з опитаних, які мають двох і більше дітей, або усіх немовлят народжували природно або мали лише кесареві розтини. Але все ж нам вдалося знайти кременчужанку, яка згодилася поділитися власним досвідом.

Анастасія Ахундова обох своїх доньок народжувала у Кременчуцькому перинатальному центрі. Старшу, Дашу, у 2004 році — природним шляхом, молодшу, Ніколь, — у 2012 році за допомогою кесаревого розтину. Зараз дівчатам відповідно 19 та 11 років.

— Особисто для вас, що було кращим — природні пологи чи кесарів розтин? І чому?

Звичайно, краще, коли були природні пологи. Бо якщо порівнювати з кесаревим розтином, відходила я набагато важче від нього, бо це операція, були розрізані усі тканини — м’язи та матка. Тижня два було дуже складно і ходити, і кашляти, і чхати, і сміятися. У моєму випадку кесарів розтин був потрібен, бо якби пологи були природні, у мене могли б бути великі проблеми, оскільки дитина лежала на попі, «у складочку», а її ноги були біля очей.

Я питала: «Може, спробувати (самій народити — ред.)?» Але ми не стали ризикувати. Краще зробити хороший кесарів розтин, ніж мати погані природні пологи.

У мене після перших пологів ще був шрам, бо мені видаляли кісту. І мені по цьому ж шву зробили кесарів розтин. Зробили якісно. Лікарі спеціально довели до того, щоб максимально зробити кесарів наближено до днів, коли дитина готова вийти. Ми запланували це на 31 число, за тиждень до пологів я лягла (до перинатального центру — ред.), мене обдивлялися, слухали дитину. 31 числа на 10 годину ранку була призначена операція, а у мене о сьомій ранку відійшли води. Тож дитина у мене в цей день і готова була народжуватися. Лікарі казали, що мінімум травм для дитини, якщо робити кесарів розтин саме у день, коли дитина готова виходити.

Коли мені робили кесарів розтин, була епідуральна анестезія, яку колють між хребцями. Це також було дуже страшно! Бо я думала, мені її колотимуть, коли ще немає перейм. Там треба точно потрапити, грають роль міліметри, щоб не зачепити кістковий мозок та нерви. У мене о 7 годині відійшли води, почалися перейми. Мені кажуть: «Не дихай і не ворушися, бо зараз будуть колоти». А що я можу, коли йдуть перейми? Могла смикнутися у будь-який момент, тому мені було дуже страшно. Але слава богу, нормально вкололи, потім я нічого не відчувала. Я була у свідомості, поряд зі мною знаходився анестезіолог, він мене перевіряв, відволікав, анекдоти розповідав, а два лікарі все робили.

Сам кесарів розтин пройшов добре, оскільки були показання, я не шкодую, що його зробила. У мене немає претензій. Але у будь-якому випадку операція — це ризик.

— А як минули перші пологи?

Під час перших пологів мені робили епізіотомічний розріз — коли розрізають проміжність до ануса. Бо коли дитина виходить, тканини дуже натягуються, щоб вони не порвалися, і робили цей надріз. Після того, як дитина виходить, його зашивають.

Але цей розріз — дуже болюча штука. Після кесаревого у мене був розрізаний живіт, усе боліло, а після перших пологів я більше «постраждала» від цього шва. На 8 день мені знімали шви, це болюча процедура. На 8 день вже настільки все стяглося, що навіть ходити було важко — я могла йти пів години по стінці у коридорі, щоб дійти до туалету кілька метрів, настільки це було боляче. І через цей шов мені не можна було місяць сидіти, щоб не розійшлися шви, треба було або сідати на бік, або лежати. І це було некомфортно. Коли перший раз приїхала додому, було страшно сходити у туалет, бо боялася, що шви розійдуться.

Свою першу дитину я народжувала рано — у 18 років. Досвіду не було, єдине, що я слухалася лікаря, дихала — так мені було легше. Дитина виходила досить важко, мені тисли на живіт, і були такі моменти, можливо, ще трішки — і кесарів розтин почали б робити. Бо я молода, дитина 3,5 кг — для мене доволі крупна.

Коли народжувала молодшу, мені більше всього розповідали, а коли старшу — прийшла, народила, до побачення.

— На вашу думку, була якась різниця для дітей?

Під час кесаревого розтину дитина не проходила родові шляхи, вона була білою замість червоного, голова була круглою, бо вона не стискалася (як під час природних пологів — ред.). Але в цілому різниці саме по дітях я не побачила.

Наші читачки, а як ви народжували своїх дітей? Діліться у коментарях.