Чи є «благодійні внески» у школах за кордоном: досвід кременчужан

Напередодні Нового року ми повертались до питання збору коштів у школах — кременчужанка скаржилась, що з початку року віддала до батьківського комітету майже тисячу гривень: кошти пішли на свята та подарунки дітям й вчителям. Тема досить жваво обговорювалась у соцмережах — хтось зауважував, що у їхніх батьківських комітетах невеликі збори, хтось підтвердив, що також сплачує чималі внески. Ми поцікавились досвідом кременчужан, які переїхали з дітьми до інших країн — чи здають вони там кошти на свята, подарунки чи якісь потреби класу. Універсального «рецепту» немає — у кожній країні свої норми, які можуть різнитися навіть залежно регіону. Проте від співрозмовників ми не почули випадків про коштовні подарунки.

Німеччина: «У них не заведено дарувати подарунки вчителям»

 У них не заведено дарувати подарунки вчителям — можливо щось символічне раз на рік. У нас саме українські діти щось збирали, бо вирішили подякувати своєму вчителю німецької мови. Але це був якийсь хендмейд, подарунок вони робили самі. Коли ми були на курсах німецької, зустріли тему: «Яку максимальну суму ти можеш витратити на подарунок, щоб його не вважали хабарем?» Йдеться про те, що шкільні вчителі, як і всі працівники бюджетної сфери, не мають права приймати дари, ціна яких перевищує 10-30 євро. Сума може різнитися, бо у них у кожній землі — це на кшталт наших областей, встановлюють власні правила. І був випадок, коли вчителька взяла у подарунок  вартістю близько 200 євро, на яку скинулись батьки дітей, та отримала за це чотири тисячі євро штрафу. По нашій землі Північному Рейні — Вестфалії винагороди та подарунки можуть бути прийняті у виняткових випадках, якщо  це недорогі подарунки,  які, на загальну думку, не викликають заперечень. Знаки уваги — кулькові ручки, календарі, блокноти, подарунки власноруч зроблені учнями. Подарунок вчителю від групи батьків може бути, якщо він пов’язаний з подією (наприклад, прощання з учителем або студентський рік). Це може бути квіти, шоколад. Не можна дарувати квитки кудись, як вхідні, так і проїзні, запрошення або участь в інформаційних, представницьких та святкових поїздках тощо.

У них все настільки за правилами, до іноді доходить до абсурду. Наприклад, треба здати 2 євро і 43 центи, і реально усі здають копійка в копійку! Також мої діти навчаються паралельно у кременчуцькій школі № 4 дистанційно. Ми вже здали батьківському комітету по 400 гривень на потреби класу, хоча займаємось онлайн, — на що саме я не цікавилась.

Польща: «подарунки вчителям символічні»

Тетяна ще задовго до війни переїхала до Польщі. Разом із чоловіком виховує двох дітей, що зараз ходять до середньої школи у Кракові.

Гроші використовують і для екскурсій. Сума може різнитися залежно від віку дітей. Якщо дітям по 8-9 років, то на екскурсію вони їдуть максимум на кілька годин. У деяких школах здають ще на футболки, толстовки з емблемою школи. У приватних школах може бути уніформа.

У Катерини, що приїхала до Польщі одразу на початку повномасштабної війни, дитина пішла до другого класу польської школи. Каже, що на початку року здали по 150 злотих до батьківського комітету — на подарунки вчителям та дітям на різні свята. Цієї суми має вистачити їм на рік.

США: «Якихось зборів я не пам’ятаю»

— Син нещодавно сам купив вчительці квіти — він у випускному класі, — каже кременчужанка Ірина, що вже довго мешкає у США. — Якщо дарували щось протягом навчання, то це якісь хендмейд, малюнки — щось пам’ятне. Тут важко, наприклад уявити, що ти даруєш всім класом вчителю каву, пляшку шампанського чи набір шампунів, як це було у нас в університеті. І щодо подарунків, то варто перевіряти спочатку політику школи, чи вони дозволені, чи є якісь обмеження, аби не поставити вчителя у незручне становище. Взагалі, у класі свого сина якихось зборів я не пам’ятаю — щось є, але через те, що ми вважаємось бідною родиною, то ми не здавали. Але у школі є благодійний фонд, куди можуть донатити батьки й з нього допомагають дітям, батьки не можуть оплатити якусь їжу тощо. На ремонти ми звісно ніколи не здавали, це все з податків. Протягом навчання сина кошти здавали на якісь екскурсії, перекуси. Також ми купували музичний інструмент — тромбон, аби грати у шкільному оркестрі. Бо поки ти маленький, тобі  дають шкільний інструмент, але він не підходить для виступів на сцені, не дає такий якісний звук. Якщо продовжуєш займатися музикою в школі, потрібно придбати власний інструмент — це, мабуть, була найбільша витрата за шкільні роки.

Іспанія: «якщо дарують, то дрібнички»

— В Іспанії немає такої традиції робити подарунки вчителям як у нас, — розповідає Віра, що майже два роки мешкає неподалік Барселони. — Це рідкість, і якщо дарують, то дрібнички: шоколадка, чашка з побажаннями учнів. Вчителі самі бояться брати подарунки. Навіть на випускні маленькі символічні сувеніри. На ремонти нічого в класах не збирають. А коли влаштовують благодійні ярмарки, де діти продають свій хендмейд, ці гроші витрачають на нема, на екскурсії для класу.

Ми зазирнули в ЗМІ та на форуми, де батьки діляться власним досвідом. У Великій Британії це також заведено, а одна зі шкіл в Уельсі звернулася до батьків з проханням не купувати подарунки на Різдво вчителям їхніх дітей, пише BBC.

Раніше у грудні одна з приватних шкіл у графстві Оксфордшир навіть запровадила обмеження, попросивши дарувати вчителям подарунки не дорожчі за 50 фунтів стерлінгів.

Тим часом у Шотландії батьківська асоціація Connect, спілка вчителів EIS та дитяча благодійна організація Child Poverty Action Group оприлюднили спільну заяву про те, що просто усної подяки цілком достатньо.

Користувачі популярного батьківського інтернет-форуму Mumsnet скаржаться на те, що свята перетворилися на змагання хто подарує вчителю кращий подарунок.

Наталі Браун, яка веде блог про материнство, каже, що була шокована, коли її попросили здати 10 фунтів на подарунок вчителю.

Вчитель і блогер Джон Дабелл згадує, що якось йому вручили сертифікат у ресторан на 50 фунтів. Він був змушений відмовитися від такого подарунка.

Він каже, що немає нічого дивного в тому, що деякі школи та вчителі просять батьків нічого не дарувати.

У Франції подарунки вчителям від батьків дарувати не прийнято (корупція), і зборів на штори/шпалери/вазони та прибиральницю також немає. Можливі невеликі збори на подарунки дітям до свят, а іноді на додаткові екскурсії. Платно — обіди та факультативні заняття. Підручники надає школа безкоштовно, а у молодшій школі — ще й зошити.

Склад класів та класні керівники змінюються щороку для кращої соціалізації дітей. З одного боку, це сприяє розширенню кола спілкування дітей, а, з іншого боку, запобігає появі улюбленців у вчителів.