Тендери, прямі закупівлі та фаворити кременчуцьких замовників: підсумки-2023

Не хочеш тендера? Поясни…

Минув другий закупівельний рік в умовах повномасштабного вторгнення Росії. За цей час правила публічних закупівель неодноразово змінювалися. Так, якщо у 2022 році замовникам дозволяли купувати все напряму, без тендерів, і навіть звітувати в Prozorro було необов’язково (можна було чекати на закінчення війни), тепер таких привілеїв вони не мають. Тендери повернули в Prozorro у вигляді відкритих торгів з особливостями. Порівняно зі звичайними відкритими торгами ці закупівлі дещо простіші та швидші: якщо на торги прийде один учасник, він може бути визнаний переможцем. Але залишається обов’язок замовника оголосити тендер, якщо сума перевищує так званий поріг. Ці пороги для відкритих торгів з особливостями є такими:

• від 100 тис. грн для товарів та послуг;
• від 200 тис. грн для поточного ремонту;
• від 1,5 млн грн для робіт.

Щоправда, на сьогодні замовники мають низку підстав для того, аби не оголошувати тендер, а купити товари напряму, навіть якщо сума перевищує пороги. Ці підстави перелічені у Постанові КМУ №1178 щодо особливостей здійснення публічних закупівель. Основне правило є таким: якщо замовник вирішив купити товар (роботи, послугу) напряму, він має надати обґрунтування необхідності такої закупівлі.

Більша частина грошей пройшла через тендери

Як купували у 2023 році кременчуцькі замовники? З тендерами чи напряму? Ми проаналізували річні закупівлі структурних підрозділів та комунальних підприємств, підпорядкованих виконкому Кременчуцької міської ради. Їхня загальна поточна сума договорів за 2023 рік склала 2 млрд 142 млн грн. (Модуль bi.prozorro показує суму 2 млрд 526 млн грн. Але один із кременчуцьких замовників припустився помилки, вказавши нереальну суму за кухонний термометр — 384 млн грн. Насправді прилад коштував 120 грн, і звіт скасували. Та все одно цифра присутня в системі, тож задля коректних даних ми її відмінусували від загальної суми поточних договорів).

Співвідношення конкурентних та неконкурентних закупівель з невеликою перевагою розподілилося на користь конкурентних (відкритих торгів з особливостями та звичайних відкритих торгів). Сума укладених договорів за результатами тендерів склала 1 млрд 232,8 млн грн, тобто 58% від загального обсягу. 

Відповідно, кременчуцькі замовники уклали прямих договорів на 909,2 млн грн, це 42% від обсягу всіх угод за рік. Проте майже 35 мільйонів із цієї суми пройшло через запит ціни пропозиції. Це такий тип процедури, коли замовник не проводить торги з аукціоном, але визначає найбільш економічно вигідну пропозицію із поданих. Ця процедура хоча й не є конкурентною (у розумінні закону «Про публічні закупівлі»), але дозволяє економити гроші. 

ТОП-5 конкурентних закупівель

Попри складну економічну ситуацію в умовах війни, відкриті торги показують свою ефективність. Ми відібрали ТОП-5 закупівель з максимальною кількістю учасників. Приклади переконують, що конкуренція допомагає економити великі суми грошей порівняно з очікуваною вартістю закупівлі. 

Звернімо увагу: поріг для товарів складає 100 тис. грн, проте замовник за бажанням може проводити відкриті торги з особливостями й на допорогові суми. Як ми бачимо на прикладі закупівлі бланків дитячою лікарнею, це має сенс, бо дає економію. 

Закупівлі поза конкурсом та фаворити виконкому

Як уже сказано, понад 900 млн грн пішли напряму підрядникам. Є приклади, коли суми прямих договорів у десятки, а то й сотні разів перевищують закупівельні пороги. 

Найдорожча пряма закупівля 2023 року у Кременчуці — це реконструкція котельні за 48 млн грн на замовлення комунального підприємства «Теплоенерго». Підряд отримала спеціалізована фірма ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Котлогаз». Договір на роботи у Prozorro не оприлюднений.  Котельня — об’єкт енергетичної інфраструктури, для таких об’єктів передбачені винятки в урядовій постанові про особливості публічних закупівель (тобто можна не проводити торги). Втім, замовник має це обґрунтувати, але він цього не зробив. Всупереч вимогам законодавства КП «Теплоенерго» не обґрунтувало й необхідність прямої закупівлі трьох аварійних майстерень на суму майже 12 млн грн у ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс». 

Хто отримав найбільші суми підрядів на неконкурентних закупівлях? Крім уже названої фірми «Котлогаз», перші позиції займають теплові монополісти «Полтаватеплоенерго», кременчуцьке КП «Теплоенерго» та ТОВ «Софт енерджі», якому свого часу мерія дозволила побудувати котельню для постачання теплової енергії медичним закладам. 

На п’ятому місці — ТОВ «Активбуд-М», з яким виконком Кременчуцької міської ради уклав 110 прямих угод на 30 млн 545 тис. грн. Про любов виконкому до цієї фірми ми писали раніше. Так, у серпні минулого року виник скандал із закупівлею 15 ноутбуків за завищеною ціною. Щоправда, міський голова Віталій Малецький стверджував, що виконком за власної ініціативи розірвав договір із ТОВ «Активбуд-М», виявивши невідповідність у документах. Проте це не знімає питання, чому постачальника товару вибирали без конкурсу. 

Та й на цьому скандалі співпраця з фірмою не завершилася. Виконком почав замовляти в «Активбуд-М» причепи для потреб військових. Нагадаємо, фірма купувала в Німеччині вживані причепи, у середньому один обходився у 205,9 тис. грн. За кожен відремонтований причіп мерія платила понад мільйон — у п’ять разів дорожче, ніж вартість товару за кордоном. Витрати на переобладнання, заміну гуми, фарбування причепа та послуги перепродажу мерія спільно з постачальником оцінили за космічною ціною — у чотири рази вище за вартість товару.  Бізнес-зв’язки фірми «Активбуд-М» ведуть до депутата Кременчуцької міськради Олександра Яцини, родин ексмера Кременчука Олега Бабаєва та віцемера з будівництва Дмитра Кравченка.

Поліція відкрила кримінальне провадження з приводу можливої розтрати бюджетних коштів при закупівлі товарів за завищеними цінами. 

На шостому місці — інший фаворит мілітарі-закупівель мерії, ФОП Волков Олексій Миколайович, чоловік депутатки Кременчуцької міськради від «Слуги народу» Волкової Валерії Миколаївни. Виконком Кременчуцької міської ради уклав із ФОПом Волковим прямих угод на суму 28,1 млн грн. Це, в основному, закупівлі телекомунікаційного обладнання, систем Starlink, а також квадрокоптерів на 6,3 млн грн. Крім чоловіка депутатки, без конкурсу дрони мерії постачало ще троє наближених до його родинного бізнесу підприємиць — ФОП Шаволіна, ФОП Сенченко та ФОП Дев’ятова. Як ми писали раніше, у цілому четвірка ФОПів (включно з Волковим) отримала підрядів на дрони на суму понад 16 млн грн. 

Існування явних фаворитів суперечить принципам публічних закупівель — про недобросовісну конкуренцію, економію, недискримінацію та запобігання корупційним ризикам. За якими критеріями вибирається постачальник? Чому саме йому надаються переваги? Чим частіше ці питання ставить суспільство, тим менше шансів у схем.