Розшук військовополонених та зниклих безвісті: хто цим займається та куди звертатися за допомогою

З початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України пройшло вже майже два роки, а російсько-українська війна триває десять років. За цей час у полон потрапили тисячі військовослужбовців та велика кількість військових пропали безвісти й можуть знаходитися у полоні. Серед тих, кого незаконно утримують росіяни, є чимало цивільних осіб, яких за нормами Міжнародного гуманітарного права вони не мають права утримувати в місцях позбавлення волі. Багато мирних громадян також пропали безвісти.

Відповідно до українського законодавства та норм Міжнародного гуманітарного права, особою, яка зникла безвісти за особливих обставин, вважається людина, зникла у звʼязку зі збройним конфліктом, воєнними діями та тимчасовою окупацією частини території України. Такі особи мають право та особливий статус та захист, визначений законом.

У російському полоні зараз перебувають понад 8000 українців, як цивільних, так і військових. Про це повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк.

За його словами, з цих 8 тисяч осіб, які перебувають у полоні, підтверджених РФ через Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) — лише понад половина. Дані ж про інших полонених було отримано іншими способами, зокрема від звільнених українців.

Повернення військовополонених чекають рідні, а зниклих безвісти вони намагаються розшукати. Проте, не усі, кого торкнулася ця біда, знають, куди треба звертатися. Та не завжди розуміють повноваження, завдання, функції й можливості державних органів та міжнародних організацій, які займаються розшуком військовополонених та цивільних осіб, що зникли безвісти під час війни (заручники, депортовані).

Представник «Кременчуцького Телеграфа» відвідав семінар з міжнародного гуманітарного права для журналістів, який проводив Центр прав людини ZMINA. На ньому представники одразу трьох державних органів України, які займаються цими питаннями, та Товариства Червоного Хреста України розповіли про свою роботу, пояснили порядок звернення для розшуку та відповіли на усі питання.

Варто зазначити, що усі державні органи України, об’єднані однією метою та працюють у тісному тандемі, постійно обмінюючись інформацією та співпрацюючи з міжнародними організаціями. Далі про те, куди можна звертатися.

Національне інформаційне бюро у складі Мінреінтеграції

У питаннях військовополонених та тих, хто зник безвісти, Україна дотримується зобов’язань, взятих при підписанні Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року. Ними передбачено створення під час міжнародних збройних конфліктів Національного інформаційного бюро (НІБ) у країнах, що залучені до цих конфліктів. Кабмін створив такий орган у березні 2022 року, доручивши виконання функцій Національного інформаційного бюро існуючому на той час держпідприємству Мінреінтеграції, що дозволило не витрачати час на його створення «з нуля».

До речі, РФ також створила такий орган, і за словами заступника голови НІБ Антона Амельохіна, наразі у світі є лише дві країни, які мають такі структури.

Головним завданням цього державного органу є збір усіма можливими способами та узагальнення даних про військовополонених, загиблих, зниклих безвісти, незаконно затриманих окупантами цивільних громадян з метою їх обміну та доведення злочинів російських військових. НІБ — це цивільний державний орган, який на підставі Женевських конвенцій через Міжнародний комітет Червоного Хреста обмінюється інформацією з таким же органом РФ та є каналом комунікації з державою-агресором з питань знаходження інформації про військовополонених та їх можливого обміну.

Усі дані щодо військовополонених, зниклих безвісти та фактично позбавлених волі росіянами, вносяться у держреєстри, які є закритими. Як зазначено на сайті НІБ, щоденно бюро фіксує та обробляє близько 300 звернень громадян, а за 2023 рік лише на «гарячу лінію» НІБ надійшло 364 тисячі дзвінків.

Тож, для розшуку близьких, з якими втрачено зв’язок під час російсько-української війни, варто звертатися до Національного інформаційного бюро через:

• цілодобову «Гарячу лінію»: 1648 та +38 (044) 287-81-65 (дзвінки з-за кордону);
• електронну пошту: info@nib.gov.ua;
• спеціальну форму для запитів на інформацію щодо зниклих на сайті НІБ;
• Telegram — @nib_uncp_bot, або сторінку у Facebook.

Важливо:

• звернення до НІБ подаються через особистий кабінет, чим забезпечується повна конфіденційність листування;
• відповіді від НІБ (та інших державних органів) на звернення громадян надаються обов’язково щодо тої інформації, якою володіє НІБ (держоргани) по зниклим безвісти або військовополоненим;
• через НІБ можлива передача листів на адресу військовополоненого та отримання листів від нього.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Цей міжвідомчий орган був утворений Постановою Кабміну № 257 11 березня 2022 року. До складу Координаційного штабу входять представники ГУР Міноборони, РНБО, СБУ, Міноборони, МВС, ЗСУ, НГУ, Національної поліції, Державної прикордонної служби України, Мінреінтеграції, Мін’юсту, Мінекономіки, МОЗ, офісу Генпрокурора. Головою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) призначено начальника ГУР Міноборони України Кирила Буданова.

Завданням КШППВ є координація усіх державних органів у справі розшуку військовополонених та зниклих безвісти з метою прискорення їх розшуку та повернення.

Координаційний штаб надає допомогу родинам та близьким захисників і захисниць України, які потрапили у полон або зникли безвісти. Його громадська приймальня надає консультації з юридичних та процедурних питань, пов’язаних з перебуванням у полоні, та соціальних зобов’язань, гарантованих державою у випадку потрапляння військовослужбовця у полон.

При Координаційному штабі діє консультаційна телефонна лінія, призначена для юридичного, соціального та психологічного супроводу родин військових, які потрапили у полон або зникли безвісти.

На сайті КШППВ розміщена «Дорожня карта» — порядок дій у випадках, якщо близька людина, що перебувала у лавах ЗСУ чи правоохоронних органів пропала безвісти, потрапила у полон або загинула. Також є поради, що робити якщо з близькою людиною втрачений зв’язок.

Запити на розшук чи інші питання подавати можна також через особистий кабінет, що забезпечує повну конфіденційність.

На сайті міститься повна інформація щодо отримання статусу, пільг та виплат, з метою підтримки таких родин. Зокрема, нормативно-правова база та контакти усіх уповноважених державних установ та громадських організацій, які займаються цими питаннями. А також адреси 5 консультаційних центрів по регіонам країни (Київ, Харків, Миколаїв, Вінниця, Львів).

Полтавську область територіально обслуговує консультаційний центр Східного регіону. Його приймальня знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21. Телефонна лінія — 0 800 300 176.

Представник Південного регіонального центру Аркадій Дабагян розповів про роботу в рамках Координаційного штабу російськомовного проєкту «Хочу жити», який створений для військовослужбовців РФ для забезпечення їх добровольчої здачі у полон.

Об'єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України

Це третій державний орган, який безпосередньо займається розшуком зниклих безвісти, звільненням та поверненням тих, кого окупанти незаконно утримують в місцях позбавлення волі.

Його наголошена мета — повернути усіх та притягнути до відповідальності винних.

Об’єднаний центр був створений ще у 2019 році спільним наказом СБУ, МВС та Міноборони № 573/152/252 від 8.04.2019 р.

До розшуку безвісти зниклих залучаються ці три силові структури, які можуть використовувати з непублічні засоби пошуку.

Основні завдання Об’єднаного центру:

• звільнення полонених оборонців України;
• звільнення цивільних осіб, які незаконно позбавлені волі внаслідок агресії проти України;
• повернення незаконно депортованих дітей та дорослих осіб, які утримуються окупантами чи російськими окупаційними адміністраціями;
• репатріація тіл осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією РФ проти України.

Інформація щодо роботи Об’єднаного центру знаходиться на сайті СБУ (окремий розділ).

У цьому розділі є електронна форма для звернення щодо розшуку військовополонених та незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України.

Там же надана контактна інформація для звернення до Об’єднаного центру:

+38(044)321-11-21

+38(098)321-11-21

електронна пошта: united_center@ssu.gov.ua

Аккаунти Об’єднаного центру можна знайти у найпопулярніших месенджерах за номерами:

Viber +38(067)650-83-32

WhatsApp +38(067)650-83-32

Telegram +38(067)650-83-32

Інші державні органи, які займаються розшуком

Варто згадати й про державні органи, які також займаються питаннями розшуку військовополонених та осіб, що зникли безвісти під час війни.

Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (в системі МВС)

Гаряча лінія: 16-98

електронна пошта: bezvisty.info@mvs.gov.ua 

На порталі МВС є контакти 10 регіональних представників секретаріату Уповноваженого, проте чіткого розподілу, хто з них яку область обслуговує між ними не існує. Про це «Кременчуцькому Телеграфу» повідомив представник Уповноваженого у Харкові Олександр Савченко. За його словами, жителі Полтавщини можуть звертатися до будь-кого із цих десяти представників. Найближчі до нас знаходяться також у Сумах та Кропивницькому. Їх телефони викладені на сайті МВС.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини

У відповідь на запит від родини він може звернутись до Уповноваженої з прав людини у РФ із запитом щодо зʼясування долі зниклої особи. У більшості випадків РФ відмовляється надавати будь-яку інформацію, але факт звернення та відмови важливий, як доказ порушенням Росією норм міжнародного гуманітарного права.

Гаряча лінія: 0800 50 17 20, 044-299-74-08

електронна пошта (для подання запитів на інформацію): zapyt@ombudsman.gov.ua

Всю потрібну інформацію можна знайти на сайті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Головне слідче управління Національної поліції України

телефон: 0 800 21 21 51

Міжнародні організації, які допомагають у розшуку

Головні міжнародні організації, які допомагають державним органам України та українцям у розшуку військовополонених та осіб, що зникли безвісти під час війни, і з якими можна контактувати без ризику для зниклих:

Робоча Група Ради ООН з прав людини з питань насильницьких, або недобровільних зникнень

електронна адреса: hrc-wg-eid@un.org

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ)

телефон: 0 800 300 155

електронна адреса: kyi_kyiv@icrc.org

Робоча Група ООН з прав людини з питань насильницьких або недобровільних зникнень у відповідь на запит про зникнення особи робить офіційне звернення до уряду держави-агресора (Росії) з вимогою надати інформацію про зниклу особу.

Як звернутися за допомогою до Робочої групи ООН детально пояснюється на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Запит подається через онлайн-формуляр, який можна заповнити українською або іншою офіційною мовою ООН та надіслати на електронну пошту — hrc-wg-eid@un.org .

Більшість українців не надто знають особливості роботи та повноважень другої організації (МКЧХ), часто плутають її з національними товариствами Червоного Хреста та несправедливо звинувачують у бездіяльності.

Тому спершу зазначимо, що у Міжнародному русі Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, який є найпотужнішим гуманітарним рухом у світі, існують дві абсолютно незалежні одна від одної структури. Це:

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), який має своїх представників у 80 країнах світу, а його центральний орган знаходиться у Женеві.

Національні товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (усього 192), які об’єднані у Міжнародну федерацію Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, але кожне з них є незалежними членами Руху.

Звісно, вони співпрацюють один з одним у рамках Міжнародного руху Червоного Хреста, зокрема, у питаннях розшуку військовополонених та осіб, зниклих безвісти. Проте, варто розуміти, що Товариство Червоного Хреста України (ТЧХУ) працює лише в межах України та не має ніякого доступу до українських військовополонених, які знаходяться на території Росії. Проте Міжнародний Комітет Червоного Хреста має право на такий доступ згідно з Женевськими конвенціями.

Бюро Центрального агентства МКЧХ з розшуку для міжнародного збройного конфлікту в Україні (Бюро ЦАР) допомагає знайти військовополонених та зниклих безвісти, а також допомагає їх сім’ям. Це стосується як військових, так і цивільних осіб, живих і загиблих, та тих, що позбавлені волі, потрапивши до рук противника.

Бюро ЦАР збирає, аналізує та передає інформацію про долю і місцеперебування військовополонених та осіб, позбавлених волі, співпрацюючи з мережею делегацій МКЧХ у різних країнах, Національними товариствами Червоного Хреста та Червоного Півмісяця та державними органами України. Це допомагає знайти зниклих безвісти та встановити місце утримання військовополонених.

Будучи незалежною та нейтральною організацією, МКЧХ має передбачений Женевськими конвенціями 1949 року мандат на те, щоб виступати нейтральним гуманітарним посередником між сторонами збройних конфліктів.

Бюро ЦАР може звернутися до уряду Росії із запитом щодо встановлення долі зниклої особи, адже відповідно до Женевських конвенцій МКЧХ виступає посередником у передачі інформації між сторонами конфлікту, яка здійснюється через Національне інформаційне бюро.

Проте, якогось силового мандату чи суттєвих важелів впливу на державу, що утримує військовополонених чи цивільних осіб, зокрема РФ, МКЧХ немає. Хіба що свій вплив авторитету найбільшої гуманітарної організації у світі та посилання на Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими.

Варто зазначити, що у випадках з Росією це не завжди спрацьовує, але інколи допомагає.

Віцепрезидент Української асоціації міжнародного права, радник президента Товариства Червоного Хреста України з міжнародного гуманітарного права, кандидат юридичних наук Тимур Короткий на питання щодо неефективності роботи МКЧХ відповів дуже стисло, але змістовно: «Нічого кращого у сучасному світі поки немає й міжнародними договорами не передбачено».

Заява МКЧХ

Міжнародний Комітет Червоного Хреста у відповідь на інколи негативну інформацію, що наразі поширюється у соціальних мережах щодо його роботи зробив заяву.

Як звернутися до Бюро ЦАР МКЧХ та Товариства Червоного Хреста України за допомогою у розшуку

Звернутися до Бюро можна одним зі способів. який є зручнішим для вас:

через онлайн-форму (українською) — https://familylinks.icrc.org/form/uru-webform-ua

на електронну пошту - ctabureau@icrc.org

телефоном (з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 17.00 за центральноєвропейським часом)

0 800 300 155 — безкоштовно для дзвінків з України

+41 22 730 3600 — для дзвінків з інших країн (безкоштовно для абонентів Київстар)

Адреса Бюро: Central Tracing Agency Bureau, 15bis, Chemin des Mines, 1202 Женева, Швейцарія

Крім того МКЧХ має свою сторінку у Фейсбук.

Служба розшуку рідних, зв’язок з якими втрачено внаслідок війни, створена і в Товаристві Червоного Хреста України.

У разі втрати зв’язку зі своїми рідними можна звернутися до Служби розшуку ТЧХУ у зручний для вас спосіб:

• зателефонувати на гарячу лінію — 0 800 332 656
• написати листа на e–mail — rfl@redcross.org.ua
• самостійно заповнити онлайн форму запиту на розшук

З чого починати?

Поради щодо того, як розшукувати військовополонених та осіб, зниклих безвісти внаслідок міжнародного збройного конфлікту в Україні, де можна отримати інформацію та покрокову інструкцію щодо розшуку у вигляді Дорожньої карти дії родини Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими розмістив на своєму сайті.

Якщо говорити про зниклих безвісти цивільних, то рідним потрібно починати зі звернення до Національної поліції, яка оголошує розшук в рамках КПК України та вносить цю особу до Реєстру безвісти зниклих при МВС.

Якщо говорити про зниклих безвісти військових, то отримати відомості можна звернувшись до ТЦК та СП із запитом на отримання витягу із службового розслідування.

Військовослужбовець вважається зниклим безвісти, якщо:

• відсутні точні дані щодо долі військовослужбовця, який не повернувся після виконання бойового завдання (побратими не можуть точно визначити, чи особа потрапила у полон, чи загинула на полі бою);
• побратими свідчать, що особа ймовірно потрапила в полон, але немає достатньо доказів цього;
• побратими свідчать, що особа ймовірно загинула, але немає можливості перевірити місце зникнення чи забрати тіло загиблого через активні бойові дії.

Якщо прийшло повідомлення від ТЦК та СП, що Захисник зник безвісти, потрібно дізнатись останнє місце його перебування, обставини зникнення та координати місця зникнення.

Заяву про розшук до територіального органу Національної поліції з відомою заявнику інформацією потрібно подавати й щодо зникнення безвісти Захисника.

Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, підлягають внесенню до Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин протягом 24 годин.

Далі варто зареєструватися в Особистому кабінеті інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та, пройшовши верифікацію заявки, надати всю наявну інформацію про зниклого. В Особистому кабінеті можна відстежувати статус заявки та отримувати онлайн-консультації.

На сайті також роз’яснюється порядок дії родини у випадку потрапляння Захисника в полон, якщо прийшло сповіщення про це від ТЦК та СП, або це вдалося з’ясувати якимось іншим чином. А також щодо документів, які потрібно мати родині безвісти зниклих, або полонених для отримання виплат грошового забезпечення Захисників, які потрапили у полон, або вважаються зниклими безвісти. На сайті роз’яснюється механізм оформлення документів і отримання виплати одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих Захисників.

Отже, розшуком та поверненням військовополонених та осіб, зниклих безвісти в Україні займаються кілька державних органів та міжнародних організацій. У кожного з них свій напрямок роботи та різні можливості. На жаль, ефективність розшуку та можливість повернення обумовлена готовністю країни-агресора, тобто Росії, сприяти цьому. І головна проблема як у розшуку, так і в поверненні, саме у цьому.

Як зазначив Тимур Короткий, Міжнародне гуманітарне право не передбачає якоїсь міждержавної інституції, яка могла б силовим методом примусити Росію виконувати взяті на себе зобов’язання щодо поводження з військовополоненими. І в цьому головна проблема.

ВАЖЛИВО! Усі державні органи обов’язково надають відповіді рідним на їх звернення та повідомляють їм інформацію, що стає їм відомою у ході їх розшуку.

Він додав, що саме тому не варто піднімати «ціну» військовополонених, демонструючи їх заслуги та те, що їх вимагають звільнити якомога скоріше. У росіян є мета — посилити тиск на державну владу України через суспільство, розбурхуючи протестні настрої. І тому вони провокують — можуть дзвонити рідним та казати, що готові обміняти полонених, і що нібито саме «українська влада відмовляється обмінювати». Це так звані інформаційно-психологічні операції з використанням болючої теми звільнення військовополонених.

Варто зазначити, що термін «міжнародний збройний конфлікт в Україні» замість «російсько-українська війна», до якого звикли читачі, у тексті зустрічається через те, що саме цей термін використовується у всіх документах Міжнародного гуманітарного права, зокрема в Женевських конвенціях.