«Батько був 700 днів у полоні. Нарешті його обміняли!» — Олександра Ганускова, дочка військовополоненого

Вперше за два роки, 31 січня 2024 року, дружина полоненого Олексія Ганускова, Тетяна змогла поговорити з чоловіком. Його обміняли разом з іншими 206 полоненими військовослужбовцями. Чоловік пробув в російському полоні рівно 700 днів й нарешті ступив на рідну українську землю.

Перші слова: «Слава Україні!», прохання зателефонувати дружині й розмова про те, де зараз перебувають його найрідніші.

Попереду в Олексія Ганускова довга реабілітація. Дружина й діти розуміють це, й сповнені терпіння дочекатися можливості нарешті обійняти батька.

Родина Олексія з Луганщини. До 2014 року вони жили в обласному місті, але після окупації вимушені були переїхати до Сєверодонецька, бо з перших днів не сприймали «руській мір». У Луганську Олексій був рятувальником, у новому місті він влаштувався на приватне підприємство, його дружина Тетяна працювала вчителькою історії.

У 2018 році чоловік вирішив йти до лав ЗСУ.

Олексій служив у складі 53-й окремій механізованій бригаді ім. Володимира Мономаха. На початку 2022 року їх перенаправили до Волновахи й до початку повномасштабного вторгнення чоловік знаходився там.

«Війна для нас почалася 22 лютого 2022 року»

Олександра згадує, що для них повномасштабне вторгнення почалося 22 лютого 2022 року.

Дівчина згадує, що у Старобільськ російські окупанти зайшли з перших днів. Виїхати не було можливості.

Людям було дуже важко. Не було чого їсти. В магазинах геть не було продуктів. Уже згодом щось стали привозити з окупованого Луганська, але Олександра каже, що «ті продукти були прострочені та дуже смерділи», тому їх ніхто не купував.

«Ваш чоловік у полоні»

Третього березня 2022 року з дружиною Олексія зв’язався його побратим. Він розповів, що під час виконання бойового завдання Олексій був поранений й росіяни забрали його у полон. У самого побратима поранення було серйозніше, тому його просто викинули з машини та залишили помирати. Однак військового швидко знайшли й відправили до шпиталю.

Цю звістку родина Олексія зустріла в окупації, але на валізах — з’явилася можливість виїхати за кордон.

Родина зраділа й з новими силами почала писати, телефонувати, звертатися. Тільки у серпні прийшло офіційне підтвердження від Червоного Хреста, що Олексій живий та знаходиться у полоні. З того часу для дружини й дітей полоненого почався час очікування.

У січні 2023 року дружина Олексія знов побачила на відео чоловіка. На цей раз він мав украй поганий вигляд. Зі 120 кг у нього залишилося лише 75 кг ваги, був стомлений та виснажений. Він був з іншими полоненими, й всі вони зверталися до родин і до влади своєї країни з проханням обміняти їх.

Дівчина каже, що після того останнього відео, її мама дуже сильно плакала, але віри не втрачала. Вона постійно чекала: ось на Пасху обміняють, ось на День народження, ось на Різдво… Родина жила в вакуумі очікування кожен день. Лише на 50 раз Олексія нарешті обміняли.

Вперше за два роки подивився в дзеркало

31 січня під час другого обміну від початку року Олексій Ганусков повернувся на рідну землю. Про те, що він буде обміняний, родина нічого не знала.

Тетяна Ганускова отримала повідомлення від Координаційного штабу, в якому було написано, що її чоловік обміняний.

Потім був дзвінок й офіційне повідомлення, що Олексій Юрійович Ганусков знаходиться на території України.