Топ новина, Кременчук, Здоров'я, Інтерв'ю

«Найбільше дітей, які до нас потрапляють, це хворі дітки з Кременчука», — завідувачка онкогематології Полтавської дитлікарні

19.02.2024, 10:01 Переглядів: 2 032 Коментарів: 1

Полтавське онкогематологічне відділення єдине в області займається лікуванням онкохворих дітей регіону. «Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався з лікарем гематологом про дитячу онкологію, сучасні методи її лікування та діагностики. На які сигнали організму дитини варто звертати особливу увагу, яка кількість дітей з Кременчука хворіє на рак, та чи дійсно онкологія не вирок, про все читайте у матеріалі

Світлана Шевченко розповідає історію створення онкогематологічного відділення. Жінка каже, у 1990 році в області гостро постало питання зміни підходу до лікування онкохворих дітей. Так 1 березня 1990 року відділення прийняло першого пацієнта.

— Це був хлопчик з Глобинського району. Я його добре пам'ятаю. Коли ми тільки розпочинали намагатися змінити ситуацію по дитячим лейкозам та онкології. Дійсно був прорив, лікарі стажувалися за кордоном, спеціалісти з Німеччини приїздили до нас. Після Чорнобильської катастрофи усіх дітей за кордон не вивезеш, тому фахівці приїздили до нас раз на пів року. Була створена ціла оперативна група, яка займалася лікуванням саме дитячої лейкемії. Раніше було 5% одужання, на сьогодні це 70%, — розповідає Світлана Шевченко.

За словами лікарки, Полтавське відділення одне з перших, де поєднали два напрямки: гематологію та онкологію. Подібний підхід допоміг покращити діагностику. Нині у відділенні лікують дітей з усієї Полтавської області.

— Найбільше дітей, які до нас потрапляють, це хворі дітки з Кременчука, Горішніх Плавнів, Полтави, Гадяча, Лохвицького району. На це впливає концентрація населення у цих регіонах. Раніше навіть була така закономірність, що, наприклад, з Хоролу у нас взагалі не було дітей хворих на онкологію. Нині вже є зареєстровані випадки з Хоролу, — констатує лікар.

Щороку у відділенні приймають від 30 до 35 дітей, з нововиявленою онкологією, констатує лікар. Більшість з цих випадків пов'язані з раком кровотворної та лімфатичної систем, розповідає пані Світлана. За словами очільниці відділення, пацієнти мають право обирати для лікування будь-який інший регіон країни. Тож ця цифра не свідчить про точну кількість захворювань в області.

— В Україні лікуватися, чи за кордоном батьки мають право обирати самі. Медична система не забороняє обирати батькам медичний заклад за межами області, — зазначає пані Світлана.

У статистичному відділі Кременчуцького обласного онкологічного диспансеру нам повідомили, що тільки за 2023 рік у Кременчуці зареєстрували 41 випадок дитячої онкології. Серед них:

9 випадків у дітей віком від народження до 6 років;
24 випадки у дітей віком від 7 до 14 років;
8 випадків у підлітків від 15 до 17 років.

У Кременчуцькому районі за минулий рік онкологію виявили у 10 дітей. Світлана Шевченко говорить, що онкологія, а саме лейкемія, має свою групу ризику за віком.

— На лейкози частіше хворіють діти у віці від 3 до 6 років, а також у підлітковому віці — з 13 років. У цей період потрібно звертати особливу увагу на здоров'я дитини. Інформування зараз гарно впливає на населення, тому звертаються до нас частіше з дітками, стадії розвитку хвороби у яких початкові. Запущених випадків практично немає за останні роки, — констатує лікар гематолог.

Типових симптомів у раку немає, розповідає Тетяна Шевченко, кожен випадок індивідуальний. Втім, є певні сигнали організму, які не варто ігнорувати.

— Це збільшення периферійних лімфовузлів, які мають розмір більший, за перепелине яйце. Втомлюваність, необґрунтована вірусними чи бактеріальними інфекціями підвищена температура. Якщо часто хворіє дитина, бліда, на це теж потрібно звернути увагу. Збільшений у розмірах живіт — все це привід звернутися до сімейного лікаря, гематолога чи дитячого онколога, — каже завідувачка відділення.

Лікар констатує, що варто двічі на рік здавати розгорнутий аналіз крові, якщо ж дитина хворіє, подібна діагностика можлива і частіше.

— Цей аналіз досить інформативний при захворюваннях крові. Часто буває так, що при купанні батьки звертають увагу, що живіт дитини неприродно збільшений, це може стати приводом для звернення до лікаря та огляду, — розповідає лікарка.

Нині у відділенні онкогематології проводять повний спектр лікування дітей, працює психолог як з дітьми, так і з батьками. Якщо ж пацієнту потрібна трансплантація, його направлять у Київ, Черкаси, Львів чи Дніпро. На початку повномасштабного вторгнення 18 онкохворих дітей Полтавського онкогематологічного відділення поїхали лікуватися за кордон.

— Ми не розуміли, як будуть розгортатися далі події, саме тому була здійснена евакуація наших пацієнтів. Фонд «Таблеточки» запропонував нам відправити дітей до Польщі, Швейцарії та інших країн. З нашого відділення евакуювали 18 дітей, є й такі батьки, які поїхали на лікування за кордон трохи згодом, — розповідає пані Світлана.

Загалом же рак — не вирок, констатує лікарка, адже статистика повного одужання дітей з онкологією досить оптимістична.

— Ми робимо генетичний аналіз, і якщо немає генетичних зламів, то шанс на одужання у дітей досить високий. Виліковність лейкозів у дітей дорівнює 68-72%, якщо говорити про випадки повного одужання. Лімфома Ходжкіна має показник у 80% випадків одужання, інші лімфоми мають трішки менший відсоток. Зараз багато пухлин головного мозку, які мають специфічне розміщення. Їх видалення через це практично неможливе. Такі пухлини лікуємо лише хімієтерапією та променевою терапією, — каже Світлана Шевченко.

Нагадаємо, нещодавно Тетяна Ященко розповіла «Кременчуцькому Телеграфу», як не опускати руки, дізнавшись про страшний діагноз своєї дитини, та пережити втрату після довгого шляху боротьби з онкологією.

Автор: Роксолана Жукова

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Коментарі: 1

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.