Три дні тому, 25 лютого, кременчужанин Артем Попов у зоні бойових дій на Сході отримав нагороду від Головнокомандувача ЗСУ генерал-полковника Олександра Сирського. Генерал вручив молодшому сержанту відзнаку Міністерства оборони України — медаль «Захиснику України». Серед нагороджених у той день було чимало побратимів Артема Попова.
95-та окрема десантна-штурмова Поліська бригада (ОДШБр) воює на сході України вже два роки — замінити хлопців немає ким. Успішні бойові дії цієї бригади постійно згадуються у зведеннях Головнокомандувача ЗСУ та Генштабу ЗСУ. Її підрозділи зазвичай кидають на найбільш важкі ділянки фронту, де потрібна термінова допомога.
Як повідомили у пресслужбі 95 ОДШБр, Артем Попов є одним із кращих танкістів бригади, хоча йому лише 24 роки. З них два роки хлопець воює на фронті, захищаючи нас. Минулого року він був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий Хрест».
Артем Попов народився у Кременчуці, закінчив школу № 19 та поїхав навчатися у Київ, а звідти перебрався до Польщі, де прожив майже 3 роки. Восени 2021 року він вирішив повернутися до України, щоб стати на її захист. Тоді загроза повномасштабного вторгнення з боку Росії з кожним днем відчувалася все більше.
Артем вирішив стати десантником, бо мріяв про це з дитинства, й підписав контракт на проходження військової служби з 95-ю окремою десантно-штурмовою бригадою, яка дислокується у Житомирі.
Три місяці він провів у навчальному центрі ЗСУ, де отримав військову спеціальність навідник-оператор танку. Як тільки повернувся до Житомира — його одразу відправили у зону проведення ООС на Донбас. Там, під Горлівкою, у складі своєї танкової роти, він висунувся назустріч ворогу вранці 24 лютого 2022 року.
Кременчужанин почав воювати у складі танкового екіпажу Т-80БВ — навідником-оператором. Згодом був призначений командиром танку та отримав військове звання молодший сержант. Свій танк він любить і вважає його кращим за більшість іноземних зразків, які йому на фронті вдалося побачити. А у своїх побратимів вірить, бо разом з ними пройшов через вогонь війни та випробував усе. Вони такі ж надійні, як і його танк.
Зазначимо, що танк Т-80БВ був розроблений на базі Т-64А та поступив на озброєння армії у 1985 році — тобто це доволі сучасний танк. Він озброєний 125 мм гладкоствольною гарматою, спареним з нею 7,62 мм кулеметом ПКТ та зенітним 12,7 мм кулеметом. Його вага — 44 тони, а потужність газотурбінного двигуна — 1100 к. с., яка забезпечує високі динамічні характеристики та дозволяє розвивати швидкість до 70 км/год. Він має досконалу систему управління вогнем, зокрема оптичний 10-кратний приціл, та динамічний захист броні. Екіпаж танку — 3 людини.
Молодший сержант Артем Попов розповів, що з перших годин повномасштабної війни його танк зайняв оборону на позиціях, захищаючи трасу Ізюм-Слов’янськ. У складі підрозділу 95 ОДШБр він брав участь у боях поблизу сіл Довгенького, Суха Кам’янка та Кам’янка. Вони звільняли від російських окупантів місто Ізюм на Харківщині, а у вересні 2022 року визволяли Харківщину.
Потім була 7-місячна оборона у Кремінському лісі на Луганщині. Десантники стояли у 3-х км від міста Кремінна, але визволити його тоді не вдалося.
У 2023 році танкову роту 95 ОДШБр перекинули на Куп’янський напрямок, де тривали запеклі бої.
Він зазначив, що 95-ту ОДШБр не виводять з зони бойових дій вже два роки — десантники воюють добре, а замінити їх немає ким. За цей час Артем Попов отримав дві контузії, проте на лікування до шпиталю не поїхав. Танк без навідника-оператора — це не бойова машина, а без командира — тим більше.
Кременчужанин поділився з редакцією «Кременчуцького Телеграфа» фронтовими історіями, які свідчать про дивовижну кмітливість, винахідливість та надзвичайну сміливість й мужність наших воїнів.
Він згадав, що у тому бою вдалося знищити ворожу БМП та покласти чимало російських окупантів. Пізніше, в районі села Шандриголове під Лиманом, екіпажу його танка вдалося знищити в одному бою одразу 3 БМП ворога та покласти багато російської піхоти. В іншому бою вдалося знищити ворожий танк прямим пострілом та КАМАЗ з російською піхотою.
А під час наступальної операції в Харківській області восени 2022 року танкісти 95-ї ОДШБр під Балаклеєю викрали у ворога 10 танків — три з них на особистому рахунку кременчужанина.
Захисник України розповів, що йому важко підрахувати кількість окупантів, яких він разом зі своїм екіпажем знищив за два роки війни. Насамперед через те, що дуже часто танкову гармату використовують для стрільби з закритих вогневих позицій замість гаубичної артилерії. І це дуже ефективна стрільба.
Він не втомився захищати Україну. Втім, вважає що до ЗСУ треба приєднуватися й тим чоловікам, які досі цього не зробили. Зокрема й молоді. Бо не можуть одні постійно воювати, а інші тим часом ховатися від мобілізації.
На питання щодо забезпечення бійців на фронті, кременчужанин відповів, що у них все є — як зброя з боєприпасами, так і спорядження з харчуванням.
Хоча, західної зброї у танкістів немає — її передають більше піхоті. А танкісти отримують хіба що 125-мм снаряди для гармати виробництва Польщі, Німеччини та Чехії. У їхніх арміях колись була така ж зброя, яку вони передали ЗСУ разом з боєкомплектами.
Він пояснив, що мобільний комплекс РЕБ «Синиця-1» — це пристрій, який монтується на техніку і захищає її від FPV-дронів. Такі пристрої роблять в Україні й продають їх по собівартості ЗСУ.
Для охочих допомогти танкісту-кременчужанину у придбанні комплексу РЕБ надаємо його номер картки — 5375 4112 1359 6047 (Попов Артем Сергійович)
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю з кременчуцькими бійцями і волонтерами, які своїми очима бачили жахи подій на Сході. Це розповіді про війну, на якій гинули наші захисники, щоб не допустити просування агресора.
Низький уклін всім бійцям. Слава героям! Герої не вмирають!