«У ЦНАПі дисципліна, помножена на демократію»: про роботу, час для себе, розвиток особистий та ЦНАПу в інтерв’ю з Тетяною Печерицею
8.03.2024, 09:03Переглядів: 1 877
Очільниця Кременчуцького Центру надання адміністративних послуг розповіла в ексклюзивному інтерв’ю «Кременчуцькому Телеграфу» про шлях розвитку структури, про те, який вона керівник, та як їй допомагає перезавантажитися скандинавська ходьба, в’язання та рідні. Усі подробиці — у матеріалі
— Я пам’ятаю перше враження від того, що нема потреби нести з собою папір і ручку. Люди були цим вражені. Наша головна задача — надавати якісні послуги. Особі, яка до нас звертається, можливо, більше не доведеться звернутися по цю послугу. Людина не повинна знати, як їй заповнювати той чи інший бланк. Якби ми завісили стіни зразками бланків, це була б величезна стіна, — констатує пані Печериця.
ЦНАП був створений на підставі дозвільного центру, який за рік обслуговував 7000 громадян, розповідає керівниця. За перший рік існування центру ця цифра дорівнювала 70 тисячам. Очільниця Кременчуцького ЦНАПу каже, вся справа у широкому спектрі послуг, мобільності та відкритості структури.
— Сьогодні Кременчуцький ЦНАП — це 603 адміністративні послуги, які ми надаємо. Щодня їх стає більше. Це головний офіс у центрі й ще три підрозділи, які знаходяться у віддалених районах міста. Це мобільний адміністратор, який виїжджає до тих людей, які не мають можливості відвідати ЦНАП. Це співпраця з 50 суб'єктами надання адміністративних послуг. Це налагоджена робота в 9 державних реєстрах. І це різноманітні електронні сервіси, які надає наш ЦНАП, — говорить Тетяна Печериця.
Жінка згадує, як заманювали до себе молодь, аби познайомити зі своїми послугами.
— Колись я йшла з роботи й побачила, як сидять у сквері Бабаєва школярі. Вони спілкувалися за допомогою телефону. Я зрозуміла, що це те, що нам потрібно. Тоді були паспорти у вигляді книжечки. Ми зробили невеликий проєкт — «П’ять коротких кроків до отримання паспорта». За допомогою Управління освіти по всіх школах роздали флаєри, де школярі реєстрували кабінет ЦНАПіста, у нас був сайт, школярі через нього подали дані. Школяр приходив до нас, і для отримання паспорта на руки потрібно було 5-7 хвилин. Перших 30 заявників ми зібрали в мерії, привітали їх у сесійній залі. Ми отримали свято, підняли сайт у пошуковій системі, і рейтинг нашого ЦНАПу, — зазначає керівниця центру надання адмінпослуг.
«В ЦНАПі дисципліна, помножена на демократію»
Ми запитали у Тетяни Печериці, який рецепт успіху Центру надання адміністративних послуг. Жінка, посміхаючись, констатує, що це люди, про яких вона може говорити без зупину.
— Вся команда, яка була тут на момент створення ЦНАПу, працює тут і зараз. Колектив молодий. Сьогодні ми маємо 10 дівчат, які перебувають у декретній відпустці, і так відбувається постійно. Це потужна команда. Адже 600 послуг, це велика цифра. Кожен відвідувач, який до нас звертається, вважає, що саме його питання мають знати та вирішити зараз. Завжди співробітник рецепції встає. Таким чином, він проявляє повагу до відвідувачів, які до них звертається. У нас працюють люди, які здатні підставити плече як колезі, так і будь-якій людині, яка зайшла до ЦНАПу, — каже жінка.
Співробітники ЦНАПу не лише виконують свої обов’язки, їх думки та ідею постійно впроваджують у центрі адмінпослуг, розповідає Тетяна Печериця.
— В ЦНАПі у залі стоїть велика дошка, на якій співробітники пишуть свої думки. Думки про те, як можна ще покращити ЦНАП. Там так багато листів. Так ми й надалі плануємо розвиватися. Я лише керівник, а двигуном прогресу є команда, — зазначає жінка.
На питання про те, чи суворий вона керівник, Тетяна Печериця посміхається, говорить, об'єктивно оцінити цього не може, втім чула деякі думки підлеглих:
— Я чула, як про мене кажуть, що у нас сувора дисципліна у ЦНАПі, і навіть кожен сидить, рівно тримаючи спину, та не може повернути голову. Але в ЦНАПі дійсно дисципліна, помножена на демократію. Завдяки цьому ми розвиваємося.
«Ми не зачиняли свої двері жодного разу за час існування, навіть, під час блекаутів»
Початок повномасштабного вторгнення Тетяна Печериця зустріла на робочому місці, як і усі її співробітники. Жінка розповідає, люди йшли з безліччю питань, які потребували вирішення.
— Я пам’ятаю перший день. Всі співробітники були на роботі. Як зазвичай, були одягнути у білий верх та темний низ. Але, всі реєстри були відключені. Тому, ми повинні були зібрати все обладнання. Співробітники говорили: «ми дочекаємося того дня, коли ми поставимо це обладнання і під'єднаємо знову», — розповідає жінка.
У стінах ЦНАПу люди отримували різнопланову допомогу, констатує жінка. Втім, одне з найважливіших рішень приймали за погодження керівництва держави та області.
— Багато людей мусили виїхати. Але, видати закордонний паспорт можна лише за допомогою підключеного реєстру, а вони були відключені. Тоді вирішили видавати паспорти поза межами реєстру, для того, щоб люди мали змогу виїхати. Це була велика кількість людей. Які б це могло мати наслідки, якби ми цього не робили, — говорить пані Печериця.
За роки свого існування ЦНАП не зачинив свої двері жодного разу, констатує жінка. Навіть відключення світла та повномасштабне вторгнення не змусило їх це зробити.
— Ми перші, хто продовжує надавати адміністративні послуги й під час тривоги. Ми продовжуємо працювати в укритті. Там зроблені робочі місця, і надання послуг продовжується. Навіть, якщо на час тривоги випадає укладення шлюбу, ми пропонуємо пройти їм у нашу храмову кімнату, яка знаходиться в укритті, і провести там церемонію, — розповідає керівниця ЦНАПу.
«Я непогано вишиваю та в’яжу спицями — це допомагає мені відновлюватися»
Робота у ЦНАПі не з 8.00 до 17.00, констатує Тетяна Печериця. Свої думки та нові ідеї жінка може записувати навіть уночі. Втім, є у житті жінки місце і для хобі, спорту та друзів.
— Моя робота — це моє життя. Але, в моєму житті крім роботи є ще заняття спортом, басейн, у вихідні дні скандинавська ходьба. Я ще маю песика, який з радістю бігає по лісу. Серед моїх хобі — баня, ліс, спілкування з друзями. Надихає мене моя сім’я: мої сини, мої улюблені дві онучки. Також, я досить непогано вмію в’язати спицями та вишиваю, — каже Тетяна Печериця.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації. Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ. Ознайомтесь із правилами коментування.