«Я хочу, щоб люди побачили, що стосунки між жінками існують», — кременчужанка Анастасія Джабер про свій лесбійський роман

23-річна кременчужанка Анастасія Джабер написала і видала книгу «За волею долі» про лесбійські стосунки. Це перший роман студентки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який вона створювала протягом року. За словами авторки, її твір — суцільне табу: кохання, інтриги, детектив і жорсткий трилер, різниця у віці, гра у підкорення — все в одному пікантному флаконі.

«Кременчуцький ТелеграфЪ» поговорив з Анастасією про те, що спонукало її написати книгу на таку тему, як вона досліджувала життя ЛГБТ-спільноти, з якими викликами стикнулася головна героїня роману, та як авторка сподівається, що її твір вплине на українське суспільство.

— Анастасіє, що спонукало тебе написати книгу на таку делікатну тему?

Це сталося майже випадково. Досліджуючи цю тематику з цікавості, я виявила, що в українській літературі практично не порушуються ЛГБТ-теми, особливо стосунки між жінками. Більшість вітчизняних ЛГБТ-романів зосереджені лише на чоловічих персонажах. Тому я вирішила ризикнути й заповнити цю прогалину, привернути увагу до цієї теми.

— Чому книга має вікове обмеження 18+?

Це вікове обмеження пов’язане з наявністю в книзі жорстоких сцен насильства та еротичних моментів, про які попереджається на початку.

— Хто головна героїня роману?

Молода журналістка, родом з Ліверпуля, яка переїхала до Нью-Йорка. Це місто здалося мені ідеальним фоном для історії, яку я хотіла розповісти. А професія журналістки близька мені самій, тож я могла передати власний досвід. Її стосунки з мамою дуже складні. Це одна з тем де, думаю, багато людей зможуть себе упізнати.

У моєму романі між головними героїнями є суттєва різниця у віці — 19 років. Це створює захопливий контраст. Ця значна вікова «прірва» впливає на їхні стосунки, погляди та сприйняття світу, додаючи твору глибини та напруги.

Моєю метою було показати, що такі стосунки дійсно трапляються. До речі, у гетеросексуальних парах це доволі поширена практика, коли чоловік значно старший за жінку. Іноді різниця у віці може сягати й 20 років.

З власного досвіду можу сказати, що знаю людей, які щасливі у стосунках з суттєвою різницею у віці. Наприклад, акторка Сара Полсон та її партнерка мають 31 рік різниці.

— У двох словах: про що твоя книга?

Головна героїня Крістен — безстрашна 20 річна журналістка — заплуталась у смертельно небезпечних стосунках із холоднокровною 40-річною шефинею газети Валері. Між ними спалахує заборонена пристрасть, що може коштувати їм життя.

— Як ти досліджувала теми, пов’язані з ЛГБТ-спільнотою, щоб створити сюжет?

Я дивилася багато фільмів, серіалів, читала іноземні книги та спілкувалася з людьми з ЛГБТ-спільноти. Це допомогло мені скласти досить реалістичну картину життя ЛГБТ-людей.

— Якою була реакція рідних та друзів на вибір тематики роману?

Я довгий час не розповідала їм, про що пишу. Лише коли я завершила фінал, я зізналась. Я очікувала на шок і заперечення, але всім стало дуже цікаво, і вони мене щиро підтримали. У мене сім’я, яка розуміє, і я їм за це безмежно вдячна.

— Ти казала, що роман завірусився у TikTok. Як він потрапив у цю соцмережу?

Тільки-но я отримала свіжонадруковані примірники роману, я відчула потужний імпульс поділитися цим з іншими. Я не очікувала особливого успіху, вважаючи свій твір доволі специфічним. Але рішення розмістити відео з хештегами на TikTok виявилося переломним моментом. За лічені години кліп потрапив у рекомендовані, а за два дні всі книги були розкуплені прихильниками.

— Які були реакції людей?

Коли я побачила, як люди відгукуються на роман із відкритим серцем та розумінням, сльози навернулися на очі. Їхня щира емпатія й підтримка стали потужним поштовхом для мене. Ці добрі незнайомці наповнили мене безмежною вдячністю та сміливістю продовжувати писати.

— Як ставишся до того, що деякі люди вважають ЛГБТ-теми «брудними» і «непристойними»?

Якби вони почитали наукові дослідження, то зрозуміли б, що сексуальна орієнтація формується ще до народження. Людина не обирає, кого кохати. Це природно.

— Чи належиш сама до ЛГБТ-спільноти?

У мене були періоди, коли я закохувалась у жінок. Ці почуття були щирими, і я не можу їх заперечувати. Проте я щасливо одружена з чоловіком, і ми любимо одне одного. Тому я вважаю, що я бісексуальна. Я абсолютно комфортно почуваюся зі своєю сексуальною орієнтацією. Я не вважаю, що бісексуальність — це щось ганебне або неправильне. Це просто частина мене, і я не боюся це визнавати.

— Чи стикалася ти особисто з гомофобією?

На щастя, моє особисте життя не публічне. Але я неодноразово бачила, як страждають інші люди через гомофобію.

— Скільки примірників роману вийшло?

Спочатку я замовила лише 50 примірників, не очікуючи масового попиту на таку специфічну книгу. Але несподіваний ажіотаж змусив мене якнайшвидше підготувати наступний, набагато більший тираж.

— За які гроші ти видавала книгу?

Перші два тиражі були профінансовані власним коштом. Для третього я вже збираю гроші, адже друк другої партії ще не завершився.

— Де можна придбати твір і за якою ціною?

Наразі книгу можна придбати за 295 грн через особисті повідомлення в моєму TikTok (@nevlyubisstihi) чи Instagram (@inhistemptation). Наразі йде робота над створенням сайту для онлайн-продажу книжок, але цей процес досить складний через оформлення необхідних документів. Сподіваюся, в березні він нарешті запрацює, і я неодмінно повідомлю про це в TikTok.

— Чи плануєш й надалі писати книги на ЛГБТ-тематику?

Перші відгуки читачів були дуже схвальними з проханнями не зупинятися на досягнутому. Це стало потужним поштовхом для мене не полишати письменницький шлях, який я вже була готова покинути на користь юридичної кар'єри.

Я вже пишу другу частину «За волею долі», це буде продовження історії, що розпочалася у першій частині. Мені подобається досліджувати цю тему, адже вона дає можливість розповісти про життя людей, які часто залишаються за кадром. Я обіцяю, що нова книга стане ще більш емоційно насиченою та чуттєвою, занурюючи читачів у вир пристрастей.

— Ти сподіваєшся, що твоя книга вплине на ставлення українського суспільства до ЛГБТ-спільноти?

Я хочу, щоб люди побачили, що стосунки між жінками існують, і це нормально, навіть в Україні. Я спілкуюся з багатьма ЛГБТ-людьми, які досі бояться відкрито говорити про себе через страх осуду. Але якщо ми дослідимо цю тему глибше, то зрозуміємо, що нетрадиційні стосунки завжди існували, просто вони замовчувалися. Відомі українські письменниці, такі як Ольга Кобилянська та Леся Українка, теж могли мати нетрадиційну орієнтацію. В Європі, до якої ми так прагнемо, це вже давно стало нормою.

— Як думаєш, коли в Україні ЛГБТ-спільнота зможе жити відкрито і без страху осуду?

Я вірю, що вже скоро. Якщо наше покоління почне виховувати толерантне суспільство і говорити відкрито про ці теми, то зміни настануть швидше.

— Що б ти хотіла сказати ЛГБТ-людям, які живуть в Україні?

Тримайтеся! Ви не самотні. Не дозволяйте нікому зламати вас чи змусити замовкнути. Будьте собою і пам’ятайте, що кохання заслуговує на щастя, незалежно від того, кого ви любите.

Раніше «Кременчуцький ТелеграфЪ» писав, що 17-річна учениця ліцею № 4 «Кремінь» Софія Самборська написала та видала власну книгу «На іншому боці».