«Мав чуйку та двічі врятував побратима»: у Кременчуці попрощалися з військовим Андрієм Рудченком

Сьогодні, 29 березня, у Кременчуці попрощалися з 43-річним нацгвардійцем Андрієм Рудченком. Чоловік мав позивний «Єгерь».

Народився Андрій 13 липня 1980 року у Кременчуці, тут проживав, навчався у загальноосвітній школі №7, згодом працював на КАТП 1628 (Комунальне автотранспортне підприємство).

Андрій був призваний на військову службу Кременчуцьким РТЦК та СП 5 березня 2022 року та обіймав посаду старшого кулеметника 2 відділення 1 взводу оперативного призначення.

Загинув військовий 23 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине, Запорізької області.

Чимало людей прийшли сьогодні провести Андрія Рудченка в останню путь. Серед них друзі, побратими, рідні, близькі, сусіди та колишні колеги.

Як розповів журналістам побратим Андрія військовослужбовець з позивним «Репортер», вони обидва проживали у Крюківському районі, але познайомилися лише у військкоматі. Так вони разом воювали рік, за цей час сталося багато історій. До речі військовослужбовець розповів, чому в Андрія був позивний «Єгерь».

Також військовий розповів, що в Андрія був ще один позивний – «Кіпіш».

Також військовий розповів, що Андрій завжди був позитивним, веселим, усіх підтримував та допомагав. А ще він завжди прислуховувався до інших та думав, як правильно зробити.

Після прощання у МПК панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України. А до церкви та кладовища полеглого воїна супроводжувала колона автомобілів з КАТП 1628.

У Андрія Рудченка залишилися мати, дружина та донька.