Аби не вдома: як та де кременчужани можуть відпочити на вихідних недалеко від міста

Із приходом весни усе більше кременчужан прагнуть вибратися із задушливих квартир багатоповерхівок та провести час на свіжому повітрі — відпочити на природі, поніжитися під променями сонця, подивитися щось нове. Тож якщо Ви уже посадили картоплю і прибрали присадибні ділянки, а мити вікна перед Великоднем поки ще зарано, «Кременчуцький Телеграф» зробив для Вас підбірку місць, де можна безпечно відпочити на вихідних поблизу міста.

Гайда за новими враженнями!

Якщо полюбляєте активний відпочинок, не боїтеся ходити пішки, цікавитеся історією та прагнете відкрити для себе щось нове, радимо завітати до Козельщинської громади. Тут поблизу річки Псел, поруч із природними заказниками «Хорішки», «Пашене» та «Брідок» у межах села Приліпка знаходиться Шар-Гора.

Засноване село було на межі Х-XI століть. На протилежному боці Приліпки, за Шар-Горою, ближче до села Глибока Долина, знаходилась «Лиса Гора» — де, за переказами та легендами, викидали мертвих козаків, які загинули від ворога — така собі «Братська Могила». Пізніше козацький цвинтар створили на самій Шар-Горі. Окрім  цього, під горою розташовувалися печери й тунелі, що вели вглиб на багато десятків кілометрів. Згідно з повір’ями, тунель сполучав Шар-Гору із сусідніми селами. Проте у 50-60-х роках XX століття ці підземні ходи засипали на вимогу радянської влади.

Окрім цього, на Шар-Горі у 1995 році встановили пам’ятний знак на честь 900-річчя з перших спогадів про одне з найдавніших поселень в Україні — Говтву. Також недалеко від Приліпки, біля села Пашенівка, знаходиться могила відомого математика Михайла Остроградського, ім’я якого носить Кременчуцький національний університет.

Радимо не оминути увагою і саму Козельщину — невелике селище, засноване на початку XVIII століття козаками сотника Козельського (ймовірно, від цього й назва). У середині ХІХ століття усі володіння Козельських перейшли у спадок родині Капністів (український шляхетський рід італійського походження). В тому числі передали й ікону Козелецької Богородиці, яка вважалася чудотворною. За переказами, ця ікона зцілила одну із дочок Капністів, Марію, від паралічу. І на честь цього її батько, граф Володимир Капніст, пообіцяв збудувати на честь ікони великий собор. Так упродовж 1881-1906 років і виріс монастир Різдва Богородиці.

Нині туристів навколо нього небагато — здебільшого паломники, місцеві відвідувачі та  групи з Полтави. Проте відвідати територію монастиря та прогулятися територією козацького селища все ж радимо.

Трохи ближче до Кременчука, на березі Дніпра, поблизу Горішніх Плавнів, розташоване село Келеберда. Подейкують, заснував його сам Іван Сірко. Уперше село згадують у 1646 році під назвою Короберда, а вже у 1660 році тут розташовувалася козацька сотня і Келеберда вважалася містечком. Проте вже на початку XVIII століття село було повністю знищене російськими військами — не збереглася жодна з пам’яток архітектури. Не вціліли і водяні млини, яких на той час у селі налічувалося близько 75.

Зараз же у селі є  гарна нова церква на кам’яному виступі прямо над річкою. Відвідувачів пускають і на дзвіницю — звідти відкриваються дуже мальовничі пейзажі. Поряд із церквою стоїть пам’ятник Тарасу Бульбі та його коню. Берег Дніпра у Келеберді має великі гранітні виступи. А для любителів потойбічного: поряд із Келебердою є цвинтар, на якому збереглося немало могил ХІХ століття зі старими надгробками. Є навіть також кілька великих родинних гробівців — склепів.

Неможливо спланувати відпочинок на Кременчуччині і не включити в маршрут Горішні Плавні — одне з наймолодших міст України, засноване у 1960 році. Збудували його навколо найбільшого у Європі кар’єру Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, який і до сьогодні є головним туристичним об’єктом міста.

Також при Полтавському ГЗК працює музей, де відвідувачі зможуть побачити та дізнатися багато цікавого і корисного.

Крім кар’єра, ще однією визначною пам’яткою Горішніх Плавнів є, власне, Дніпро з його численними островами. Поряд із містом є декілька чудових заказників — спеціалісти розробили ними цікаві та зручні екологічні стежки для пішохідних маршрутів. Старичні озера і залишки плавнів влітку можуть нагадувати вологі джунглі. А ще варто подивитися на старі гранітні кар’єри, у тому числі й затоплені.

Ну і зовсім у передмісті Кременчука варто завітати до села Кам’яні Потоки. Тут знаходиться чимало відомих баз відпочинку, проте про них згодом. У селі варто звернути увагу на архітектурну пам’ятку — колишню земську, а нині звичайну середню школу, збудовану на початку XX століття в стилі українського архітектурного модерну.

Біля земської школи стоїть величезний  комплекс парафіяльної Покровської церкви, яку звели у стилі цегляного модерну на потужному гранітному підмурку на початку XX століття. В радянські часи із храму збили хрести, демонтували купол, розібрали дзвіницю — тут працював музей наукового атеїзму, який виселили аж у 1990 році. Через кілька років відновили її купол та дзвіницю.

Ну і варто не забути про сусідній Світловодськ, що територіально знаходиться на Кіровоградщині, але теж зовсім поруч із Кременчуком. Його цілком заслужено називають містом-садом, адже зелені насадження оточують місто практично з усіх боків. У місті є кілька парків та скверів і мальовнича набережна, що пролягає вздовж берегів Кременчуцького водосховища. Окрім цього, у самому центрі міста майже на 100-гектарній території розкинувся лісовий масив з насаджень сосни, акації, клену та інших дерев. Нині тут знаходиться парк імені Тараса Шевченка.

А як щодо «лінивого» відпочинку?

Для фанатів неспішного релаксу поблизу Кременчука є багато баз відпочинку, де можна позасмагати, поплавати в річці або басейні чи порибалити. Щоправда, повноцінно запрацюють такі відпочинкові комплекси приблизно за місяць, однак ніщо не заважає вам придивитися для себе варіант уже зараз.

Найближчі бази для відпочинку:

• база відпочинку «Шарада» (Кременчук, вул. Лейтенанта Дніпрова, на Дніпрі);
• база відпочинку «Маяк» (с. Кам’яні Потоки, на Дніпрі);
• спа-готель «Потоки-Хауз» (с. Кам’яні Потоки, на Дніпрі);
• база відпочинку «Волна» (Світловодськ, на Дніпрі);
• база відпочинку «Чайка» (с. Нагірне поблизу Світловодська, на Кременчуцькому водосховищі);
• база відпочинку «Успіх» (с. Куцеволівка, Кіровоградщина, на Дніпрі);
• Готельно-ресторанний комплекс «Липовий рай» (с. Липове, Кременчуцький район, на Сулі).

Усі ці відпочинкові комплекси розташовуються на берегах водойм і (за винятком «Чайки» та «Успіху») мають відкриті басейни. Тож у вас буде вибір, де поплавати та позасмагати.

Вартість проживання у 2024 році стартує від 600 гривень за двох на добу і зростатиме, залежно від обраних вами зручностей та категорій номерів.

Також на вибір гостей будуть запропоновані й додаткові послуги:

• організація риболовлі;
• тенісний корт;
• аренда велосипедів;
• лазні;
• більярд;
• дитячі зони й майданчики;
• конференц-зали;
• організація банкетів.

Тож, як бачите, варіантів відпочинку на Кременчуччині безліч. Вам лиш залишається обрати як та де Ви проведете свої вихідні.

Також «Кременчуцький Телеграф» уже готує для вас матеріал, що цікавого подивитися та де відпочити можна у Полтавській області.