Українці у Кракові щоденно проводять мітинги, закликаючи світ та НАТО підтримати Україну

Після початку повномасштабного російського вторгнення, рятуючи своє життя та життя своїх дітей, з України виїхало декілька мільйонів громадян. Майже мільйон українців зараз знаходиться у Польщі. Серед них багато тих, хто активно допомагає Україні та українським військовим, збираючи кошти та відправляючи допомогу на фронт.

Журналіст «Кременчуцького Телеграфа» побував на мітингу, який небайдужі українці щоденно проводять у Кракові з першого дня повномасштабної війни.

Акції протесту відбуваються двічі на день третій рік поспіль. Вдень біля консульства США із закликами виконати свої зобов’язання перед Україною. А увечері — біля пам’ятника Адаму Міцкевичу на головній історичній площі Кракова з метою привернути увагу поляків та іноземних туристів до необхідності надання допомоги Україні в її захисті від російської агресії.

Разом з українцями, серед яких є й кременчужани, у цих мітингах беруть участь поляки, білоруси, американець та, навіть, етнічний філіппінець родом зі Швейцарії, який заради цього за 11 місяців вивчив українську мову.

Закликає українців приєднуватися

Один із організаторів та беззмінний учасник цих акцій Андрій Фученко розповів про їхню мету та ставлення самих українців у Польщі до їх проведення.

Він зазначив, що акції протесту відбуваються двічі на день: о 12.00 — біля консульства США, та о 19.30 — на головній площі Кракова. 

Він розповів, що їхні акції з першого дня фотографує та допомагає в поширенні інформації у польських ЗМІ місцевий репортер Кристофер Новак, якому українці дуже вдячні за інформаційну підтримку. Серед організаторів акцій протесту є поляк Гжегож Донігевич, який за цей час став добре розуміти українську мову. А філіппінець Ніко Іносанто родом зі Швейцарії, не тільки щоденно бере участь у вечірніх акціях українців, а й за 11 місяців зумів вивчити українську мову і майже вільно на ній розмовляє, цитуючи Тараса Шевченка.

Він створив групу у Фейсбук, присвячену організації та проведенню мітингів на підтримку України у Кракові, в якій об’єднав уже понад 4 тисячі людей, небайдужих до долі України.

Студентка, батько якої загинув на війні, продовжує його справу

Про свої мотиви участі у цих акціях «Кременчуцькому Телеграфу» розповіла киянка Юлія Сидоришина, яка приїхала до Кракова на початку повномасштабного вторгнення і зараз навчається та допомагає у зборі коштів на ЗСУ. Вона говорить про те, що українським захисникам на фронті багато чого не вистачає, і тому вона робить усе можливе, щоб зберегти їхнє життя. На жаль, її батько загинув на фронті під Бахмутом восени 2022 року. Юлію це не зупинило й вона продовжує його справу.

Вона зазначила, що росіяни дуже сильні й треба боротися, а Україна конче потребує допомоги інших країн та українців, які знаходяться за кордоном.

«Іноземці нас обіймають й дякують нам та нашим військовим»

Жінка, яка на мітингах усіх запалює своїми промовами та закликами, Людмила Педан розповіла нашому виданню, чому вона щодня після роботи приходить на ці акції та займається волонтерством. Вона виїхала з Кривого Рогу на самому початку повномасштабної війни разом із неповнолітньою донькою. За її словами, у неї в родині воювали чоловік, два брати, племінник, зять, кум та найкращий друг. Чоловік був учасником АТО й пішов захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. На фронті отримав поранення.

Вона розповіла про поляка Гжегожа Донігевича, який всіляко допомагає в організації акцій протесту й щоденно бере в них участь, та про американця Кена Свіка і філіппінця Ніко Іносанто, які також багато допомагають українцям. А білорус Ігор ... після повномасштабного вторгнення Росії в Україну повернувся до Білорусі, щоб переконати своїх співвітчизників не брати участь у російській агресії. За це лукашенківський режим посадив його на 2 роки до в’язниці. Після звільнення він виїхав до Польщі та приєднався до українських активістів у Кракові.

Вона розповіла, що до учасників мітингу інколи підходять іноземці та дякують їм та українським військовим.

«Живіть своїм життям, але ж і допомагайте Україні»

Людмила Педан розповіла, що коли приїхала до Польщі у березні 2022 року, то була у розпачі й просто «ревіла». А коли вперше потрапила на протестну акцію українців, то зрозуміла, що не можна просто плакати й мовчати.

Вона зазначила, що серед українців у Польщі є такі, що віддають останню копійку, а є й такі, що одягаються в дорогих магазинах та їздять на дорогих автівках, нічого не роблячи для України.

Вона згадала про поляка Ярика, який цього дня приходив на протест та розповів його учасникам, що до війни майже нічого не знав про Україну. А як почалася війна, то він зараз навіть за свою країну він так не хвилюється, як за Україну. Він почав займатися волонтерством разом зі жінкою та вчити українську мову. І пообіцяв до кінця року вивчити її досконало.

Вона зазначила, що українці за кордоном мають більшу можливість звертатися до світової спільноти й повинні це робити. За її словами, кожен українець і українка мають робити хоча б маленькі кроки, які б допомагали ЗСУ.

Псевдоволонтери є і в Кракові

Як розповів співорганізатор мітингів Андрій Фученко, серед українців у Польщі є й такі, що цинічно заробляють на акціях протесту.

За його словами, учасники акції не можуть заборонити цим молодикам ходити навколо та на різних мовах настирливо звертатися до людей, що проходять мимо, з проханням про допомогу.

Під час проведення мітингу поблизу в автівці знаходилися два польських поліціянти. Як пояснив організатор українських акцій, наряди поліції завжди присутні на акції, щоб забезпечити захист їх учасників та запобігти можливим провокаціям.