Кременчужанка поскаржилася, що її не хотіли госпіталізувати до лікарні планового лікування і називали «симулянткою»

До редакції «Кременчуцького Телеграфа» звернулася кременчужанка Валентина, яка є інвалідом II групи, зі скаргою, що її не хотіли госпіталізувати у Кременчуцьку лікарню планового лікування (колишня центральна районна лікарня), коли їй стало зле, та ображали там. У медичному закладі слова пацієнтки спростовують. І пояснюють, що підстав для госпіталізації не було, як і образ у сторону жінки. На місце події Валентина викликала поліцію.

Зверніть увагу, що обидва погляди на ситуацію у лікарні написані зі слів пацієнтки та лікарів.

У чому суть скарги пацієнтки

У п’ятницю, 19 квітня, у другій половині дня у Валентини сильно піднявся тиск, вона викликала «швидку», яка забрала її в лікарню інтенсивного лікування з підозрою на інсульт. Останні три тижні у неї було відчуття похитування під час ходьби, підвищений тиск, швидка втомлюваність, сильні нічні головні болі. Але інсульт не підтвердився, а оскільки жінці все ще було зле, «швидка» відвезла її у Кременчуцьку лікарню планового лікування, яка у той день була черговою по терапевтичній службі. На той момент тиск у пацієнтки вже впав зі 170 до 130, але залишилися сильна слабкість, вона не могла підвестися, важко було говорити, був стан, що вона зараз знепритомніє.

Валентина каже, що черговий лікар лікарні планового лікування довго сперечався з працівниками швидкої медичної допомоги, не хотів її приймати. Коли «швидка» поїхала, черговий лікар, який за фахом є анестезіологом, почав разом з медсестрою виганяти жінку на вулицю й принижувати, називати «алкоголічкою і наркоманкою».

Валентина розповіла, що черговий лікар дав настанову медсестрі написати заяву від імені жінки про відмову від госпіталізації. Але пані Валентина відмовилася її підписувати, бо вважала, що її стан потребує госпіталізації.

За її словами, її почала ображати медсестра і говорити, що пацієнтка купила собі групу інвалідності, бо не хоче працювати.

Тоді жінка викликала поліцію. Після цього черговий лікар подзвонив начальнику з медичної частини, і її все ж поклали у терапевтичне відділення лікарні, але там до неї дуже погано ставився персонал. У цьому відділені вона пробула з 19 по 24 квітня.

Але у понеділок, 22 квітня, історія продовжилася. Валентині торік видалили жовчний міхур, тому їй вирішили зробити УЗД, щоб виключити інтоксикацію організму жовчю, яке могло б викликати подібні симптоми.

Коли її привели до кабінету УЗД, біля нього була черга у 10 людей. Оскільки пацієнтці було погано, вона сказала, що не зможе перечекати чергу і запитала, чому її не привели тоді, коли б саме підійшла її черга заходити у кабінет.

За її словами, вона у цей момент почала втрачати свідомість, а медсестра назвала її симулянткою та тварюкою, била по обличчю і хватала за волосся.

Валентина розповідає, що після цього вона зателефонувала особисто директору департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Віктору Лисаку, а він пообіцяв подзвонити директорці лікарні Людмилі Мигаль і розібратися у ситуації. За словами пацієнтки, після цього ставлення до неї змінилося.

Заступник директора з організації хірургічної допомоги Олександр Толстой запропонував їй варіанти — лягти на лікування у неврологічне відділення або лікарні «Правобережна» або Першої міської лікарні ім. Богаєвського. Вона обрала перший варіант.

За словами Валентини, вона зв’язувалася з київськими фахівцями з інституту нейрохірургії, і вони висловили підозру, що у неї може бути утворення у мозку. Тож для обстеження треба зробити МРТ головного мозку з контрастом.

Що кажуть у лікарні планового лікування і у поліції

Як розповів заступник директора з організації хірургічної допомоги Олександр Толстой, перед тим, як жінку привезли у лікарню планового лікування, її обстежили у лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька», зокрема зробили комп’ютерну томограму головного мозку в ургентному порядку, її оглянув невропатолог. А оскільки серйозних захворювань не виявили, поставили діагноз «гіпертонічна хвороба» і рекомендували лікування у терапевтичному відділенні.

Коли «швидка» привезла жінку до лікарні планового лікування, тиск у неї був у нормі — 120 на 80, як і пульс — 75 ударів; станів, які б загрожували життю, у неї не виявили.

Коли пацієнтці сказали, що у неї немає показань до невідкладної госпіталізації, вона відповіла, що втрачає свідомість. Проте, за словами лікаря, життєві показники — тиск та пульс — у неї при цьому не змінювалися.

За словами лікаря, коли жінці повідомили, що невідкладно її госпіталізувати не будуть, почався скандал, пацієнтка ображала працівників приймального відділення, а також лікаря-анестезіолога, казала, що у нього відсутня кваліфікація оцінювати неврологічні стани.

За час перебування у терапевтичному відділенні тиск у пацієнтки не підіймався, пульс був у нормі, вона отримувала лікування згідно з листком призначень.

Щодо ситуації біля УЗД-кабінета, Олександр Толстой пояснив, що пацієнтці у супровід дали санітарку, яка її провела до кабінету, де виконують обстеження.

У цей час завершилося обстеження попереднього пацієнта, а Валентина мала зайти наступною. Про те, що жінці треба перечекати всю чергу, мова не йшла.

За словами лікаря, Валентині треба було почекати всього 5 хвилин, поки напишуть заключення попереднього пацієнта, але вона стала вимагати, щоб її прийняли терміново, у протилежному випадку вона буде писати скарги. Після цього у жінки виник скандал з іншими пацієнтами у черзі, у якому вона використовувала ненормативну лексику.

Тоді жінці стало зле, санітарка посадила її на каталку. Зі слів Валентини, у цей момент вона втрачала свідомість.

Валентина сиділа на каталці із заплющеними очима, санітарка завезла її в кабінет УЗД, збризнула обличчя водою, дала нашатирний спирт і поплескала по обличчю, щоб привести жінку до тями. Лікар наголосив, що ніхто пацієнтку не бив і не ображав, за волосся не тягав.

Коли прийшла лікуюча лікарка, а пацієнтка і досі сиділа із заплющеними очима, їй поміряти тиск і пульс. Зазвичай, коли людина втрачає свідомість, пульс прискорюється, а тиск навпаки — падає, можуть виникнути проблеми з диханням, людина блідне. Але у Валентини усі показники були стабільними, дихала вона вільно, сатурація була нормальною.

Після інциденту пацієнтів, які стали свідками конфлікту біля кабінету УЗД, за бажанням попросили написати пояснення.

Одне з них ми публікуємо з дозволу людини, але без її персональних даних.

Директорка лікарні Людмила Мигаль заперечила, що медперсонал ображав Валентину та обзивав жінку непристойними словами. А у випадку біля кабінету УЗД були свідки, які можуть це підтвердити.

Крім того, очільниця медзакладу зазначила, що Віктор Лисак не дзвонив їй щодо цієї ситуації.

За коментарем «Кременчуцький ТелеграфЪ» звернувся до пресслужби патрульної поліції міста, адже патруль приїжджав на виклик у той день. Пресофіцерка патрульної поліції Кременчука Вікторія Брага повідомила, що конфлікт був урегульований на місці обома сторонами. Жінка не писала заяву у поліцію щодо ситуації у лікарні планового лікування.

Куди скаржитися, якщо у медзакладі порушують Ваші права

Якщо Ви вважаєте, що Ваші права у лікувальному закладі порушили, то можете залишити скаргу. Пресслужба Національної служби здоров’я України повідомляє, що для початку варто звернутися до директора лікарні. Якщо це не дало результату, наступна інстанція — місцевий департамент охорони здоров'я. І насамкінець – звернення до Національної служби здоров’я України.

У скарзі до НСЗУ вкажіть такі дані:

1. Зазначте прізвище, ім’я та по батькові пацієнта, дату народження (в форматі день, місяць, рік народження).
2. Зазначте дату події, викладеної у скарзі.
3. Правильно вкажіть назву лікарні. Якщо маєте змогу, додайте код ЄДРПОУ — його легко знайти в інтернеті.
4. Напишіть посаду, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка вимагала оплату за медичні послуги, ліки чи інші матеріали чи відмовлялася надати послугу.
5. Детально опишіть ситуацію, яка з вами сталася.

Випадки можливих порушень:

• вимагання коштів за надання послуг, які гарантовано програмою медичних гарантій;
• вимагання коштів за укладання декларацій;
• вимагання купівлі ліків, розхідних матеріалів (стерильних наборів, рентгенівських плівок та інше) тощо;
• відмова у наданні медичних послуг, передбачених ПМГ;
• відмова в укладанні декларацій;
• примус до сплати «благодійного» внеску до визначеної організації за вказаними реквізитами або вимагання такого внеску готівкою;
• поява у кабінеті медичних інформаційних систем записів про послуги, які фактично не були вами отримані;
• надання неякісних медичних послуг передбачених ПМГ;
• неетична поведінка співробітників закладу охорони здоров’я;
• лікар не інформує пацієнта про наявність програми «Доступні ліки» і відмовляється виписувати рецепти, що підлягають реімбурсації;
• аптечний заклад відмовляється відпустити ліки чи препарати, які лікар виписав пацієнтові, за їх наявності;
• вимагання коштів за ліки, які підлягають повному відшкодування коштів.

6. За можливості зазначте суму коштів, яку вам довелось витратити, або яку з вас вимагали. За наявності додайте копії чеків на ліки чи медичні послуги, які довелося придбати за власний кошт.

7. Вкажіть свої контакти, які допоможуть з вами зв’язатися: номер мобільного чи стаціонарного телефону, електронну адресу, поштову адресу.

8. Якщо залишилися питання щодо оформлення звернення зі скаргою, зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 і отримайте консультацію.

Подати скаргу до НСЗУ можна одним зі способів:

• через електронну форму на сайті;
• за безкоштовним номером 16-77 і її буде зафіксовано оператором гарячої лінії;
• надіслати офіційний лист електронною поштою info@nszu.gov.ua чи звичайною поштою (проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073);
• написати звернення на особистому прийомі громадян.