«Найважче — працювати без відпочинку», — фельдшер евакуаційної бригади розповів про будні на передовій
Щоденно ризикує життям, щоб врятувати інші
У гучному вирі військових дій, де кожен день народжує нові виклики та небезпеки, особливе місце займають медики. Армійські фельдшери щоденно ризикують власним життям, щоб врятувати інші. Вони — перша допомога на передовій, перший промінь надії для поранених у бурхливому морі війни.
Не зважаючи на виснажливу роботу й небезпеку, яка не полишає їх ні на мить, евакуаційні фельдшери залишаються витривалими й відданими своїй справі
Про будні на передовій, щоденну роботу, труднощі й надії «Кременчуцькому Телеграфу» розповів Дмитро Чукарьов, фельдшер евакуаційної бригади, яка входить до складу 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗС України.
З навчального полігону — в Бахмут
34-річний Дмитро — кременчужанин. Він закінчив Кременчуцький медичний фаховий коледж за спеціальністю «Фельдшер», й протягом трьох років працював за фахом. Згодом змінив професійну діяльність та пішов на нафтопереробний завод. Там працював, коли почалася війна.
Але навчання це — корисний досвід й практика, а реальність — це 24-годинна робота в умовах постійної небезпеки.
Своє бойове хрещення чоловік пройшов у Бахмуті. Саме туди після навчального полігону потрапив Дмитро з побратимами.
— На той час за Бахмут йшли жорсткі бої, і хоч місто ще залишалося під нашим контролем, дистанція вже була дуже малою. Ми з нуля вивозили поранених й доставляли в стабілізаційний пункт. Працювали в дуже важких умовах, під постійними обстрілами.
Неодноразово були випадки, коли бойовий медик навіть не мав можливості розповісти про стан пораненого, бо кожна секунда була важлива для безпеки. Ми просто перевантажували військового з машини в машину та поспішали до «стабіка». Поки їхали, оглядали, надавали першу допомогу, розпитували про стан, тримали у свідомості. Довозили до стабілізаційного пункту, передавали й знов поверталися на нуль, — згадує фельдшер, й каже, що випадки іноді були такими важкими, що здавалося ніякої надії немає. — Пам’ятаю везли зі стабілізаційного пункту до шпиталю важко пораненого військового. Він під час евакуації постійно втрачав свідомість, а коли приходив до тями, просив зателефонувати дружині. На той час його подальша доля була незрозуміла, бо стан був надважкий. Але попри всі правила, я все ж таки набрав номер дружини й повідомив жінці, що її чоловік поранений й буде у шпиталі й вона зможе приїхати та доглядати за ним. Для військового було дуже важливо знати, що дружина в курсі його поранення, тому я й пішов на зустріч…
Восьмий місяць без відпочинку
Після місячного перебування у Бахмуті певний час було відновлення, й згодом медик знов повернувся на передову.
Зараз восьмий місяць поспіль він виконує свої обов’язки без відпочинку, й каже, що з кожним днем з цим все важче справлятися.
Не тільки фізична, але й психологічна втома дає про себе знати.
Але ну заміни, ні поповнення поки немає, й всі розуміють, що на передовій кожні руки, які вміють надавати меддопомогу, на вагу золота, тому й тримаються.
Це розуміє й противник, тому намагається ліквідувати медпрацівників.
— Вони прицільно б’ють по медицині, щоб у наших хлопців не було допомоги. Іноді тримають довгий час пораненого під прицілом, щоб бойові медики не мали можливості витягнути його з поля бою. Було таке, що протягом 12 годин не могли дістатися до пораненого, хоча наша задача — надавати допомогу як можна швидше, й ми всі цього прагнемо. Часто медики маскують себе, ніяк не помічають, щоб не привертати увагу.
Було таке, що ми вночі у кромішній тьмі пробиралися за пораненим, й підсвічували дорогу не фарами, а звичайним ліхтариком… Але нас все одно помітили й почали обстрілювати з мінометів. Благо, все обійшлося. І самі живі, і хлопця врятували. Але було складно.
Дмитро каже, що у росіян забагато розвідувальних дронів й ховатися від них стає дедалі складніше.
Про допомогу волонтерів
Фельдшер розповідає про різні випадки з евакуації поранених, про гостру потребу в машинах швидкої допомоги, про ліки, яких не дістає.
«Мрію про зустріч з родиною й про Перемогу»
Дмитро Чукарьов підкреслює, що за його практику в нього не було втрат — всіх поранених завжди довозив живими до стабілізаційного пункту — цим він особливо пишається.
На питання, чи пішов би зараз на війну, якби був вибір, відповів, не замислюючись, «так». Він пишається своєю роботою. Вважає, що чоловіки повинні захищати свою землю, але підкреслює, що всім потрібен відпочинок й це обов’язкова умова для якісного виконання обов’язків.
Також чоловік дав поради тим, хто тільки збирається на виконання бойових завдань.
На питання, про що мріє фельдшер евакуаційної бригади, відповів: «Про зустріч з родиною — дуже сумую. Про Перемогу — хочеться, щоб українська земля й народ були вільними. Про спокійний сон у теплому, м’якому ліжку без звуків вибухів — це справжня розкіш для чоловіка, який довгий час дивиться в очі смерті».
Нагадаємо, у 2022 році «Кременчуцький Телеграф» поговорив із 33-річним хірургом з Кременчука, який рятує життя українських воїнів на фронті.
Також 23-річна Анастасія Кіндра, військовослужбовця 145-го батальйону 116 окремої бригади Сил ТрО ЗСУ, розповіла «Кременчуцькому Телеграфу» про те, як рятує життя біля лінії фронту.
А нещодавно «Кременчуцький Телеграф» розповів історію 23-річної медикині, яка пішла на фронт працювати фельдшеркою.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
- 18:36У Кременчуці розшукали безвісно зниклу 84-річну Віру Уланову (доповнено)
- 18:03Уряд схвалив реформу МСЕК — її заміняють новою системою встановлення та підтвердження статусу інвалідності
- 17:31Риболовля на мільйон: кременчуцькі браконьєри наловили риби у природоохоронній акваторії
- 17:04Від початку року п'яні водії спричинили 41 аварію на дорогах області
- 16:31Вихідними на Кременчуччині перекриють два залізничних переїзди: на скільки та чому
- 16:03Уряд змінив умови бронювання та порядок отримання статусу критично важливих для підприємств
- 15:27Більшість українців підтримують підвищення військового збору та готові до більшого тягаря війни — опитування
- 14:54Колишній посадовець з Полтавщини допоміг вивести російському генералові гроші в Україну
- 14:32Пенсію у понад 50 тисяч гривень отримують тисячі українців, а розмір найбільшої пенсії здивує
- 14:00Жителі Раківки скаржаться на зачинений туалет в ТЦ: Малецький пообіцяв розібратися
- Російська армія атакує Україну новим типом дронів: замість вибухівки вони несуть спеціальну лінзу (121 687)
- Депутат Євген Дикань знепритомнів під час затримання: ЗМІ пишуть, що слідчі дії пов’язані з закупівлею дронів (41 311)
- У Полтавському ОТЦК пояснили відмінність рекрутингу від мобілізації та наголосили, що кожен має бути готовим до призову (35 854)
- За зберігання дров без документів громадян можуть штрафувати: Верховна Рада ухвалила законопроєкт (20 371)
- Автобус з футболістами полтавської команди відправили до ТЦК для вручення повісток – ЗМІ (18 317)
- У Кременчуці було чутно звук вибуху: військові попереджали про рух безпілотників (15 604)
- «Сховайте протез, не лякайте людей», — поранений ветеран війни розповів про ставлення суспільства (12 653)
- У Кременчуці знайшли зниклу 13-річну Карину Шолудько (12 619)
- Кременчужанин Назар Петровський потребує допомоги, щоб уникнути інвалідизації (12 267)
- Без дозволу командира залишив військову частину: на Полтавщині на 5 років за ґратами засудили військового (12 006)
- НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:
