«Воїн — не той, хто навчився стріляти, а той, хто зрозумів, що в нього є ворог», — Іван Леньо з Kozak System у Кременчуці

4 травня гурт Kozak System виступив на сцені Міського палацу культури у Кременчуці з безкоштовним благодійним концертом. Попередньо концерт мав відбутися на літній сцені парку «Придніпровський», але локацію змінили. Вхід для глядачів був вільним, однак під час заходу Kozak System збирали донати на підтримку Збройних сил України.

Музиканти разом із кременчужанами виконали свої вже відомі пісні: «Подай зброю», «У осені очі твої», «Мій друг», «Коли вона», «Біля тополі» та інші.

Між піснями Іван Леньо, як завжди, розповідав про історії створення пісень або, наприклад, історію чоловіка з Ірпеня, який пережив окупацію, однак втратив дружину та доньку.

Перед виконанням пісні «Не моя» на слова Василя Симоненка він запитав у зали, хто зараз готовий продекламувати напам’ять будь-який вірш українського поета. На сцену вийшли малі сестри Соломія та Анфіса і процитували зразу Jerry Heil, а потім Володимира Самійленка «Українська мова». За що отримали подарунки від музикантів.

Сам Леньо продекламував «Можливо, знову загримлять гармати», Симоненка:

Концерт перервала повітряна тривога, однак згодом музиканти вийшли до глядачів на ґанок МПК і заспівали без жодної підсилюючої апаратури, окрім гучномовця, ще кілька пісень, зокрема «Маніфест» та «Люди-титани». Також разом з кременчужанами співали «Азовсталь»: «Моє серце — сталь! Моя кров — Азов!». Музиканти ще раз нагадали, що не всі воїни повернулися з російського полону, тому раз за разом нагадують про важливість повернення усіх військових на батьківщину.

Також, окрім збору донатів, провели аукціон, на якому розіграли дві картини «Українське сонце» з автографами. Обидві по 5 тисяч гривень.

Після виступу «Кременчуцький Телеграф» дізнався в Івана, чи відчув він різницю між благодійними концертами у Кременчуці у 2022 та у 2024 році.

— Суть наших концертів не тільки в конкретно зібраних дронах. Суть — долучити людей до руху опору. І тими засобами, якими ми володіємо, я думаю, чим далі, тим більше стає людей, які розуміють, що цей час — це їхній час. Адже воює сьогодні не хтось персонально, не умовний головнокомандувач чи президент. Сьогодні воює кожен. Він — українець. І це людина має зрозуміти. 

Після того вона прокидається і починає шукати собі місце, в якому вона могла б бути ефективною, щоб знищувати ворога. І тут їй в пригоді стає Kozak System, які пояснюють, що воїн — це не той, хто навчився стріляти. Цього недостатньо. Воїн — це той, хто одного разу зрозумів, що в нього є ворог. І от власне, що ми бачимо сьогодні по Кременчуку, воно відрізняється від того, що було в перший концерт. Але принаймні сюди прийшли ті, які чітко розуміють своє місце. 

Вони, як бачите, в Україні нікуди не виїхали, нікуди не втекли. Донатять. На ранок впевнений, що прокинуться з хорошим настроєм, з міцністю духу для того, щоб продовжувати цю боротьбу, можливо, навіть безкінечно. І це треба усвідомити. І після того ти тільки починаєш прозрівати і нормально навалювати напряму.

— Загалом настрій за ці два роки повномасштабної війни змінилися по Україні?

— Змінився. Змінився в бік розуміння того, що ця війна — не тимчасове явище. Це не якась політична гра. Це війна на виживання українського народу. Тобто, сьогодні Путіну не цікаві наші території. Він хоче, щоб зник український народ. Єдиний народ на пострадянському просторі, який став проти Російської імперії. Всі інші народи програли, тому що їх було менше. Імперія велика, чисельна, в неї багато зброї, в неї задурманений пропагандою народ, який готовий за гроші вбивати Україну. І, на жаль, їх набагато більше, ніж нас.

Сьогодні ми граємо 250-й концерт — це багато. Це та кількість, яка дозволяє мені сказати за всю Україну. Сьогодні ті, хто залишились в Україні, готові навалювати. І я закликаю тих, хто ще сьогодні не знаходиться в Україні, вертатись. І розумійте, що час сьогодні унікальний.

Можна стати не просто свідком перемоги, а й учасником перемоги. І це цінно. Цінно, бо рано чи пізно будуть у Вас на колінах сидіти внуки. І запитають: «А що ти робив, дідусю або бабусю?». І тут у кожного буде своя відповідь і дуже тонкий лід. А дитину не обманеш.

Тому ми долучаємо людей для того, щоб вони з гордістю зустріли старість вже в незалежній, по-справжньому незалежній Україні.

— Завтра Великдень. Чи граєте ви десь і завтра концерт?

— У нас післязавтра і після післязавтра концерти у госпіталях у Львові та Черкасах.

— Чи маєте що побажати кременчужанам на Великдень?

— Цінуйте кожен день. Кожен день. І розумійте, що цікавіше, значно цікавіше історію творити, ніж читати. Досить вже читати. Хтось не до кінця її розуміє, хтось вже начитався і перечитався. Сьогодні час реалізовувати те, що не могли реалізувати наші предки вже протягом 350 років. Адже ця війна, як Ви розумієте, триває не два з половиною і навіть не вісім. Вона триває вже більш ніж 400 років. Ну, і я дуже би хотів, щоб Російська імперія зникнула. Раз і назавжди. Смерть ворогам і слава Україні!

Нагадаємо, 26 вересня 2022 року гурт вже приїжджав до Кременчука з благодійним концертом, тоді кременчужани зібрали понад 53 000 грн. «Кременчуцький ТелеграфЪ» взяв інтерв’ю у лідера гурту Kozak System Івана Леньо, його почитати можна за посиланням.