Реформа у середній освіті. Як це вплине на навчання школярів Кременчуцького району (доповнено)

Реформи у середній освіті в Україні й досі активно обговорюють вже протягом кількох років. Зокрема, зі змінами планується, що у майбутньому школи не матимуть 10-11 класи — в країні створять мережу старшої профільної освіти. Тобто діти після 9 класу зможуть обирати профільну школу (ліцеї — ред.), де навчатимуться з 10 по 12 класи. Ці реформи почнуть діяти у 2027-2029 роках, а отже сьогоднішні четвертокласники й шестикласники через 3-5 років будуть обирати, де і за яким профілем їм навчатись. 

Реформа також вплине і на тип закладів освіти. Тобто ті ліцеї, які сьогодні набирають на 10-11 класи, у майбутньому можуть стати гімназіями й тоді викладатимуть лише до 9 класу. 

Скільки заплановано створити профільних ліцеїв у Кременчуцькому районі, як працюватимуть чи «закриє» реформа заклади середньої освіти в місті та загалом навіщо потрібні зміни — детальніше у нашому матеріалі. 

Що планують робити у Кременчуцькому районі

8 травня у Кременчуцькій районній раді обговорили реформу у шкільній середній освіті та її вплив на роботу закладів освіти. Трирічну старшу школу викладатимуть в академічних та професійних ліцеях (або у коледжах — ред.).

У академічних ліцеях діти обиратимуть профіль і поглиблено вивчатимуть ті предмети, які будуть необхідними для них при подальшому навчанні в університетах. У професійних ліцеях даватимуть базу для інших професій, які не потребують здобуття вищої освіти, як це роблять, наприклад в сьогоднішніх училищах.

Академічні ліцеї діятимуть не в усіх громадах Кременчуцького району, заявив начальник департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації Євген Кончаковський. 

Загалом в академліцеях навчатимуться в середньому 300 дітей. 

Кількість академічних ліцеїв у громадах району (попередня):

• Кременчук: місто пропонувало створити 12 академічних ліцеїв (заступниця міського голови Кременчука Ольга Усанова уточнила, що подавали 9 закладів), область подаватиме на узгодження в Міністерство освіти і науки 6 закладів.
• Глобинська громада: ОВА пропонує створити 2 академічні ліцеї
• Горішні Плавні: планують створити 1 академічний ліцей, але, можливо, у закладі виокремлюватимуть навчальні профілі з основних напрямків. Наприклад, окремо вивчатимуть філологію, яка є частиною суспільно-гуманітарного напряму.
• Козельщинська громада: 1 академічний ліцей.
• Піщанська громада: 1 академічний ліцей 
• Доповнено: Як повідомила начальниця відділу з питань освіти, культури та охорони здоров'я Кременчуцької районної військової адміністрації Оксана Семерянін, станом на початок травня у Полтавській ОВА також погодили створення 1 академічного ліцею у Семенівській громаді.

В усіх інших громадах району ОВА не погодила створення академліцеїв. Керівництво області пропонує облаштувати гуртожитки або пансіони у тих громадах, де діятимуть такі школи. Перевезення дітей також мають взяти на себе громади — система, як це фінансуватимуть, наразі тільки на стадії обговорення. 

Заступник міністра освіти Дмитро Завгородній також раніше зазначав, що чіткої моделі, як фінансуватимуть проживання в гуртожитках, проїзд, у МОН немає. 

Ця реформа не вплине на кількість шкіл у Кременчуці, розповіла заступниця міського голови Ольга Усанова у коментарі журналістам. 

Навіщо потрібна реформа: роз’яснення 

Завдяки реформі у старшокласників може зменшитись кількість предметів з 20 до 10-11 — це дасть змогу учням поглиблено вивчати обрані ними профілі. Про це розповіла перша проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка, голова Правління ГС «РЕ:ОСВІТА» Лілія Гриневич під час обговорення «Формування мережі академічних ліцеїв», пише Міносвіти. 

У майбутньому навчальний план можуть поділити на три частини. Базовий рівень — притаманний всіх ліцеїв, незалежно від їхньої спеціалізації. Поглиблений — предмети поглибленого вивчення, які належать до того профілю, який оберуть на базі однієї або кількох освітніх галузей. І третя частина — предмети індивідуального вибору учня, зазначають у відомстві. 

Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак так само зазначив, що «діти будуть більше розвантажені», а такі реформи «вкрай необхідна нам для вступу в Європейський Союз».

Реформа підтримується швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти». 

Нагадаємо, на початку 2024 року в Україні почали обговорювати розробку нового законопроєкту про передумови модернізації мережі закладів вищої освіти. Так, зокрема, в країні можуть скоротити кількість ЗВО.