Донорський досвід: журналістка «Кременчуцького Телеграфа» вперше здала кров

14.06.2024, 07:45 Переглядів: 1 341 Коментарів: 1

 

Журналістка «Кременчуцького Телеграфа» Яна Гудзь вперше в житті здала 350 мл крові  

Щорічно 14 червня весь світ відзначає День донора крові, який був організований Організацією Об'єднаних Націй у 2005 році. Напередодні свята журналістка «Кременчуцького Телеграфа» Яна Гудзь долучилася до спільноти українських донорів й вперше в житті здала кров.

— Все починається за кілька днів до самого процесу донації. Треба підготуватися: по-перше, бути здоровим, по-друге, не вживати кілька днів алкоголь й жирну їжу. Ну і звісно підготуватися психологічно, бо я хвилювалась, щоб не стало погано в кабінеті. Але все пройшло ідеально, — каже Яна й підкреслює, що їй сподобалася як організація й ставлення персоналу, так і сам процес забору крові. — Тепер чекатиму нових відчуттів, бо досвідчені донори стверджують, що за пару днів організм оновлюється й з’являються легкість у всьому тілі. Ти немов літаєш.

Перевірено на собі

Яна прийшла на станцію переливання крові в першій половині дня. Зазвичай в цей час людей небагато. Під кабінетами стояло по кілька чоловіків й жінок. Вони не затримувалися, бо весь процес — від оформлення, обстеження й самої донації — проходить швидко. Професійний персонал знає свою справу!

 

 

В реєстратурі Яні виписали карту, в яку внесли всі персональні дані, та направили в кабінет терапевта.

На прийомі була заступниця керівника кременчуцької станції переливання крові Світлана Каплата. Вона розпитала про загальний стан дівчини, провела опитування щодо хвороб, поміряла тиск. Впевнившись в тому, що протипоказань для донації немає, направила Яну до лабораторії на аналіз крові.

  

Минуло кілька хвилин — і майбутня донорка вже знала свою групу крові й рівень гемоглобіну. З цими даними вона знов пішла до терапевта, яка розповіла про саму процедуру донації, а також дала рекомендації щодо того, як відновитися після здачі крові, й розповіла про обстеження організму донора.

 

— Ми будемо вас тестувати на чотири інфекції: антитіла й антиген до ВІЛ І і II типу, сумарні антитіла до гепатиту C, поверхневий антиген гепатиту B, сумарні антитіла до збудника сифілісу Treponema pallidum. Якщо під час тестування виявимо у вас маркер якоїсь інфекції, ми зв’яжемось з вами, запросимо до нас та дамо рекомендації щодо подальшого обстеження. Жодної консультації телефоном ми не даємо й не розголошуємо інформацію. Якщо людина колись хворіла, антитіла залишаються на все життя, лікарі це бачать навіть через 20 років. В такому випадку усі компоненти, які були заготовлені від такого донора, вибраковуються, — зазначила лікарка.

Отримавши дозвіл на здачу крові, Яна пішла у буфет. Поки вона пила солодкий чай з печивом — обов’язковий для підтримки сил, ми поспілкувалися з працівниками станції переливання крові.

Вони розповіли, що зараз серед донорів відсоток чоловіків й жінок майже рівний. Здавати кров приходять не тільки місцеві мешканці, але й переселенці. Спеціальної статистики немає, але таких людей багато.

Що стосується бази донорів, то у картотеці закладу близько 5,5 тисяч карток — це люди, які здавали кров один раз, а також ті, які робили це два і більше разів. Після п’ятої здачі крові донору видають посвідчення.

До речі у Кременчуці є сім заслужених донорів (ті, у кого понад 100 донацій), а також 626 — почесних (40 і більше донацій).

Здавати кров можна раз у два місяці, але фахівці станції рекомендують дівчатам приходити раз на три місяці, враховуючи їхні фізіологічні особливості.

Потреба в крові всіх груп дуже велика. Особливо зараз, коли йде війна. Найдефіцитніші — це резус-негативні групи.

Щоб поповнювати запаси, лікарі не тільки працюють з існуючою базою донорів, але й залучають нових, розповідаючи про користь донації й про можливість врятувати людське життя. Також станція переливання крові співпрацює з силовими структурами, великими підприємствами.

— Завжди відгукуються поліція, ДСНС, Благоустрій Кременчука, Горгаз, педагоги й медики, Укртранснафта та інші, — каже Світлана Каплата, — але це все одно не покриває необхідні потреби, тому ми постійно залучаємо нових донорів.
До речі, донорство це одна з можливостей пройти повне обстеження організму цілком безкоштовно. Аналіз крові дає можливість не тільки виявити існуючи хвороби, але й запобігти тим, що знаходяться в зародку. Тож лікарі бачать зміни в організмі донора й дають певні рекомендації або направлять на дообстеження й подальше лікування. Також донорам надається день відпочинку, а в день здачі крові вони отримують 46 грн — компенсацію на обід.

«Відчуття — чудові!»

Сам процес забору крові проходить в спеціально обладнаному приміщенні. Тут стоять крісла, на яких напівлежачі розміщуються донори. Поруч ваги, на яких лежить спеціальний вакуумний пакет для крові.

 

За станом кожного слідкує медпрацівник. Цікавиться, як почувається людина, чи немає запаморочення.

Яна перенесла забір крові легко. Сказала, що їй навіть сподобалося. У неї взяли 350 мл — доза «новачків». Ті, хто приходять регулярно, здають по 450 мл.

 

Весь процес зайняв не більш 10 хвилин. До речі, у кожного кров біжить з різною швидкістю — у нашої колеги, за словами медиків, була середня швидкість.

Крім Яни була ще одна дебютантка — Олександра. Вона трошки хвилювалася, але донація теж пройшла успішно.

 

Далі зібрану кров розділяють на компоненти: плазму заморожують, а інші компоненти ставлять в холодильники, чекати, поки не з’явиться потреба.

Приємним бонусом стали подарунки від «Червоного хреста», які вручали всім, хто приходив здавати кров в цей день.

 

Стати донором легко!

Як зазначають працівники станції переливання крові, середній вік донорів від 25 до 45 років. Серед первинних донорів немало молодих людей 18-25 років. Але до закладу зверталися люди, старші за 60 років (65, 68 років), які хотіли вперше пройти донацію — їм відмовляють, бо донорство має вікові рамки: від 18 до 60 років.

— На початку війни було багато таких людей. Стояла величезна черга — охочих здати кров, щоб допомогти нашим захисникам, було дуже багато. Прийшла одна жіночка 84 років з четвертою групою й дуже просила, щоб в неї взяли кров. Зі сльозами казала: «Може якусь дитину врятувати вдасться». Ми всі разом з нею плакали, але кров не взяли. Часто приходять військові, які знаходяться на реабілітації й теж хочуть здати кров. Ми їм теж відмовляємо, бо потрібно щоб після реабілітації пройшов певний час. Адже головне в донорстві не тільки врятувати чиєсь життя, але й не нашкодити самому донору, — підкреслюють медики.

Щоб стати донором, потрібно, по-перше, цього захотіти! Другий крок — підготуватися й звернутися на станцію переливання крові з 8.00 до 13.00 щоденно, крім суботи та неділі, за адресою вулиця Івана Мазепи, 8, тел. (067-32) 6-26-62.

Прийом у порядку живої черги. З собою треба мати паспорт та ідентифікаційний код.

 

Нагадаємо, що торік «Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався з заступником керівника з організаційно-методичної роботи Кременчуцької станції переливання крові Світланою Каплатою. Вона розповіла про особливості роботи закладу та донорство у Кременчуці.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Коментарі: 1

4 730
1
14 червня 2024 09:16

А потім на підприємстві тобі хрін дадуть вихідний, бо "нема кому робить". Наприклад у перинатальному центрі


2 0

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 32 від 8 серпня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх