Що робити родичам, коли зникає людина: алгоритм дій для ефективного розшуку

Майже кожного тижня в медіапросторі з’являється інформація про розшук зниклих людей. Згідно зі статистикою, від початку війни їх кількість збільшилася, а влітку традиційно зростає відсоток зниклих дітей.

За сухими оперативними зведеннями та орієнтуваннями стоять глибокі переживання близьких зниклого. Вони не втрачають надію знайти родичів та сподіваються, що ті будуть живими й здоровими та благополучно повернуться додому.

Ситуація зі зникненням завжди виникає раптово, викликаючи тривогу та паніку. В таких випадках важливо знати, як діяти, щоб максимально швидко та ефективно знайти зниклу людину. Належний алгоритм дій допоможе не тільки правильно організувати пошуки, але й збільшить шанси на успішне повернення людини додому.

Кожна хвилина на рахунку

Завдяки мобільному телефону у нас є можливість завжди бути на зв’язку. Та коли абонент тривалий час відсутній, це викликає занепокоєння.

Добре, якщо за кілька годин людина знаходиться та пояснює причину свого тимчасового зникнення. А якщо ні?

В такому разі, у першу чергу, треба зв’язатись зі знайомими, родичами, які можуть володіти інформацією про місцеперебування людини.

Також треба зателефонувати до місць, де людина могла затриматись чи куди, швидше за все, прямувала б в тій чи іншій ситуації. Наприклад, затрималась на роботі, поїхала до друзів у інше місто.

Якщо на цьому етапі не вдалося нічого вияснити, не гайте часу й звертайтеся в поліцію.

Пресофіцерка Кременчуцького районного управління поліції Анна Васенко каже, що кожна ситуація різна. Зазвичай, рідні знають, як може поводитися зникла людина. Тому хтось починає панікувати через кілька годин після зникнення та звертається до поліції, а хтось чекає тиждень, місяць або, навіть, рік-два (випадки, коли потрібно людину визнати безвісти зниклою).

Куди звертатися

При зникненні людини треба звернутися в поліцію через лінію 102 — слідчо-оперативна група прибуде додому заявника, або можна прийти в будь-яке відділення поліції з фотографією та інформацією про особу, яка зникла.

Зазвичай потрібно надати детальні відомості про зовнішність зниклої особи з особливими прикметами (наявність татуювань та шрамів, також у що була вдягнена людина на момент зникнення тощо) та інші відомості, що можуть допомогти у пошуках (номер мобільного телефону, дані про автомобіль та інше).

Вона додає, що до складу пошукових груп входять всі поліціянти, які несуть службу в ту добу, коли надійшло звернення, а також спеціальний підрозділ карного розшуку, який займається безвісти зниклими громадянами. Крім того, в кременчуцькій поліції в кожному підрозділі окремо є люди, які займаються саме пошуком зниклих.

Для розшуку людей поліціянти також залучають кінологів з собаками, особливо коли мова про розшук людей по гарячих слідах. В рамках опердій проглядають відеокамери, проводять опитування тощо.

Також залучаються медіа, соцмережі. За словами пресофіцерки, вони дуже ефективні, бо часто небайдужі люди швидко відгукаються та розповідають або в коментарях, або особисто за вказаними телефонами, де бачили зниклого, або де він знаходиться.

Крім того, є кілька ресурсів, які викладають інформацію про розшук зниклих людей: це сайт МВС, ресурс ПОШУК UA, проєкт Знайти своїх та інші.

Чи всіх знаходять?

Анна Васенко підкреслює, що в початку війни збільшилася кількість зниклих. Багато людей знаходять, але не є виключенням випадки, коли протягом довгого часу про зниклу людину немає ніякої інформації, а потім виясняється, що людина поїхала за кордон та просто не виходить на зв’язок з рідними. Її роками шукають, а вона просто не хоче бути знайденою.

Корисні поради

Ситуації зі зниклими справді бувають різні. Наприклад, людині на вулиці стало зле, прохожі викликали швидку, медики забрали пацієнта. Зазвичай, в таких випадках фельдшери намагаються самі повідомити родичів. Якщо людина у свідомості, виясняють, кому можна зателефонувати, якщо без свідомості — самі дивляться контакт у телефоні.

Якщо мова про літніх або хворих людей, які не можуть навіть своє ім’я назвати, не кажучи вже про номер телефону або адресу, то тут треба подбати про їхню безпеку заздалегідь. Обов’язково покладіть в кишеню, гаманець або навіть прикріпіть на годинник контактну інформацію. Це допоможе швидше повідомити родичів про місцеперебування людини.

Дітей треба з раннього віку навчати називати свої дані, адресу та телефон батьків.

Коли людина вважається безвісно відсутньою

Фахівці центру розповідають, що людина може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Заяву про визнання фізичної особи безвісно відсутньою може подати чоловік, дружина, батьки, діти, кредитори тощо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо їм це необхідно для здійснення та захисту їх суб’єктивних прав та інтересів. У випадках та порядку, передбачених законом, заявником може бути й прокурор.

Така заява подається до суду. При цьому зацікавлені особи повинні надати докази того, що вони зробили все можливе для встановлення місця перебування зниклої людини. Скажімо, запитували родичів, знайомих, направляли запити, був оголошений розшук тощо.

Потрібно також обґрунтувати причини, через які необхідно визнати громадянина безвісно відсутнім. Наприклад, його майно може бути знищене, розкрадене, утриманці перебувають у важкому матеріальному становищі тощо.

Якщо людина, яка була визнана безвісно відсутньою, з’являється, їй необхідно звернутись до суду з заявою про скасування рішення про визнання безвісно відсутньою.

Про розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин

Як повідомляє Головне управління Національної поліції в Полтавській області, наприкінці травня цього року на базі Слідчого управління обласної поліції розпочав роботу Центр, який спеціалізується на розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та ідентифікації невпізнаних тіл в умовах воєнного стану.

З-поміж основних завдань Центру: збір та аналіз інформації про місце зникнення особи, відбір біологічних зразків у родичів та речових доказів, необхідних для ідентифікації осіб, а також консультування громадян, які втратили зв’язок з близькими. Мова не тільки про військових, але й про цивільних осіб, які могли потрапити в полон або загинули на окупованих та деокупованих територіях.

До складу центру входять працівники слідчих та аналітичних підрозділів, оперативники та спеціалісти-криміналісти. У цьому Центрі громадяни можуть отримати інформацію щодо алгоритму та порядку дій, подати заяву про безвісне зникнення близької людини та надати інформацію, що сприятиме проведенню заходів зі встановлення її місцеперебування.

Окрім того, фахівці Центру можуть надати інформацію про стан розшуку людини та відібрати у кровних родичів біологічні зразки для проведення молекулярно-генетичної експертизи з метою визначення ДНК-профілю зниклого.

Старший слідчий-криміналіст Слідчого управління поліції Полтавщини Олександр Мартинюк зазначив, що можна відразу звертатися до найближчого підрозділу поліції за місцем проживання (свого або зниклої особи), як тільки було втрачено зв’язок з людиною.

За наявності інформації про потрапляння військового у полон спеццентр поліції обов’язково інформує про це Національний центр розбудови миру та Об’єднаний центр з розшуку полонених осіб.

Прийом громадян фахівцями Спеціалізованого центру із розшуку зниклих безвісти за особливих обставин здійснюється з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00 за попереднім узгодженням за наступними номерами: (0532) 51-75-76, 050-407-43-30 (карний розшук), (0532) 51-02-24, 050 515-50-63 (слідче управління).

Також для отримання інформації та консультації ви можете звернутись до будь-якого територіального підрозділу поліції.

Нагадаємо, раніше ми писали про містичне зникнення кременчужанина Сергія Шамрая: вийшов з лікарні й зник, а також про те, що на Полтавщині розшукують зниклого безвісти 24-річного Науріса Мурнікова

Також розповідали про розшук військовополонених та зниклих безвісти: хто цим займається та куди звертатися за допомогою