На каяках по морських хвилях: незабутня подорож кременчужанки у Туреччину

6.07.2024, 11:00 Переглядів: 2 904

Незабутній каяк-тур в Туреччину обійшовся у 750 євро

Для багатьох подорож до Туреччини — це звичайна відпустка, а для когось — це довгоочікуване втілення мрії про відкриття нових місць, смаків і культурних вражень. Ще більш чарівною подорож стає, коли людина знаходить спосіб зробити її доступною для свого бюджету.

Кременчужанка Юлія розповіла про подорож до Туреччини, яка не тільки обійшлася дешево, але й залишила неймовірні спогади.

Дівчина розповідає, що уявляла свою першу довгу подорож в готелі типу All inclusive з лежаками на пляжі і кількома екскурсіями по регіону. Проте втілення довгоочікуваної мрії відкладалося через війну в країні, тому Юлія весь час шукала для себе можливість вибратися будь-куди з дому.

— Моїм порятунком стали походи з кременчуцьким міським клубом туристів, який очолює Оляна Колесник. Щонеділі ми зустрічались колективом і просто гуляли околицями Кременчука та області, спілкувалась, релаксували, намагались відволіктись від реалій війни.

В один з таких походів я дізналась, що Оляна набирає групу з Кременчука на семиденний каякінг-тур по морю в Туреччині, в провінції Мугла, район Фетхіє, який знаходиться у місці злиття Егейського і Середземного морів. Для мене було дуже важливим перший раз поїхати за кордон саме з групою з Кременчука, зі знайомими людьми, тому що я новачок у подорожах. А коли я ще побачила фотографії пляжів, гір і моря, то просто закохалась в це місце і вирішила, що однозначно поїду туди, — поділилася дівчина.

Екзотична природа заворожує

Це була не просто подорож. Це був справжній похід зі всіма труднощами й пригодами. З Кременчука до Туреччини зібралось троє хоробрих та сильних дівчат — Юля, Оляна і ще одна дівчина, на ім’я Тетяна.

— Чому сильних? Тому що йти у таку важку подорож без гарної фізичної підготовки було б не дуже розумним рішенням, — сміється дівчина.

Мандрівники добирались до Туреччини через Словаччину: заїжджали в міста Кошице і Братислава, а звідти вже летіли до Даламана.

— Для мене дорога була важка, оскільки я ніколи так багато не їздила у поїздах й перший раз перетинала кордон з Євросоюзом. Дещо нервово було на митниці, коли словаки повністю переглядали всі речі. Нам потрібно було вивертати все на очах у інших пасажирів — не дуже приємно світити свої речі й спідню білизну Щойно ми опинились на турецькій землі — відчуття було неначе ми у якомусь іншому світі. Я побачила зовсім інші рослини, неймовірно красиві гори, чудове морське повітря, — розповідає Юлія.

З аеропорту їхали автобусами, які набирали пасажирів по напрямках й відправлялися при повній завантаженості. Мандрівники приїхали на місце вже вночі, але навіть у темряві насолоджувалися природою: стрекотінням цикад, ароматом дерев і квітів.

— Там дуже багато оливкових дерев. Мене вразила юка, яка зовсім не схожа на нашу. В Туреччині вона росте ярусами і до двох з половиною метрів у висоту. В природі контраст дуже великий. За весь час перебування в Туреччині я побачила всього кілька абрикос, жодної яблуні, груші, а ось персики, апельсини, манго, оливки, гранати — на кожному кроці.

Вперед, в похід!

Похід розпочався з того, що потрібно було гарно упакувати всі речі. У дівчат було три каяки: один двомісний і два одномісних.

В спеціальні водонепроникні мішки поклали документи, гроші, а також речі, які не мали промокнути. Ці мішки склали в спеціальні відділення каяків, яке теж герметично закривається спеціальною резиновою кришкою. Продукти й воду теж рівномірно розклали по каяку.

Юля каже, що дуже важливо було правильно вдягнутись.

— Якщо цілий день знаходитись просто неба та палючим сонцем, обов’язково повинні бути льняні сорочки з довгими рукавами або лайкри з захистом від ультрафіолету. На голову — широкополий капелюх, який повністю закриває обличчя, окуляри, тому що дуже сильно сліпить очі і високий рівень ультрафіолету, і обов’язково потрібні сонцезахисні креми з spf від 50. Також усім видали жилети та штормові юбки, які щільно прилягали по краям каяка, щоб вода не затікала під сидіння. І після дуже серйозного інструктажу ми нарешті вирушили у похід.

Море зустріло вітром і невеликими хвилями. Плисти було досить важко і здавалось, що каяк стоїть на місці, скільки б ти не гріб.

Кожен день мандрівники розділили на дві частини: більшу пропливали до обіду, потім їли в якомусь затіненому місці, відпочивали, й ще третину шляху пропливали до місця ночівлі, де таборилися, ставили намети й вішали гамаки.

— Весь час ми були в різних місцях. Жодного разу не ночували, не обідали на одних й тих самих островах чи пляжах. Взагалі програма туру була націлена на те, щоб показати нам якомога більше різних пляжів і островів. Щоразу Родіон казав, що попереду буде ще красивіше. Мені складно було в це повірити, тому що кожен раз це було неймовірно. Вода від світло-бірюзового до насичено синього кольору, багато яхт, катамаранів. Інколи було страшно коли поруч пропливав якийсь корабель чи яхта, адже сильні хвилі могли перевернути нас. Проте водії морських суден набагато ввічливіші, ніж автомобілісти: нас, малявок, ніхто не ображав — завжди скидали швидкість й обходили стороною, — розповідає мандрівниця.

Щодня пропливали від 12 до 17 км, залежно від вітру і течії. Юля розповідає, як одного разу потрапили на складну ділянку моря, де вітер і хвилі били в лівий борт, а сильна течія у правий. Каяки постійно розвертало, тому весь відрізок гребли однією рукою, щоб хоч якось тримати курс.

Від напруження хватали судоми, було навіть страшно, але коли допливли до місця ночівлі, скуштували казкову вечерю від Родіона, відразу заспокоїлися та відчули справжнє щастя.

— Наш інструктор, морський вовк, постійно порівнював наш похід із попереднім, і мало не зі сльозами згадував, який тоді був гарний шторм і як було круто. Це щастя привалило й нам в останній день. Хвилі були метрові, каяк підносило наверх, а потім різко кидало вниз. Найстрашніше було, коли інші учасники туру повністю зникали з поля зору.

Незабутні ночівлі

Насиченим були не тільки денні переходи, але й ночівлі. Часто до мандрівників приходили гості — місцеві кози, віслюки, а в один із днів навідалися дикі кабани й це було не дуже приємно, навіть небезпечно.

Загалом дівчата з інструктором пройшли 79 км!

Юля розповідає, що Родіон виявився не тільки крутим інструктором, але ще й першокласним шеф-кухарем. Всі дні походу годував, як в ресторані: в меню були і млинці, і паста з тунцем і в’яленими помідорами, і булгур з курятиною.

— Це була фішка нашого інструктора — учасники мають не тільки побачити красу і нагребтись, а ще й смачно поїсти. Ну, а турецькі тістечка і кава — це особливий момент в житті туриста. Коли я їхала в Туреччину, мала на меті не тільки відпочити, а ще й скинути кілька кг, але коли я куштувала смачну їжу, а також турецькі солодощі, то весь час думала, як би не набрати зайвих кілограмів, — сміється дівчина.

Тур в 750 євро

По вартості каякінг тур обійшовся в 500 євро. Сюди входило: оренда спорядження, харчування, проживання в кемпінгу і трансфер з аеропорту.

Окремо витратили гроші на поїзди й літак до Туреччини: приблизно 250 євро. Тож незабутній відпочинок з пригодами обійшовся всього в 750 євро.

— Цікавий факт: у нашому кемпінг-кафе «Surf Cafe» знімався епізод з Бондіани, а саме «Скайфол». На пляжі, де оклигував Джеймс Бонд (Денієл Крейг) після поранення, ми обідали в перший день подорожі.

Подорож закінчилась місяць тому, а емоції не відпускають. Юля каже, що й досі не вірить, що це вона гребла на хвилях і купалась у морі.

— На ваги не ставала, не хочу псувати собі настрій, — закінчила розповідь дівчина.