Чи справедливо, коли одні воюють, а інші сидять вдома, та чи не пора вже помінятися, — 22-річний полтавець, що воює два роки

Захиснику України Богдану Борисенку нещодавно виповнилося 22 роки. Він народився, виріс та живе у Полтаві, де разом з дружиною виховують маленьку донечку. Попри молодий вік він вже два роки воює — після початку повномасштабного вторгнення російських загарбників пішов до війська добровольцем.

«Війна — справа молодих», — вважає ветеран АТО Богдан Тонкошкур, який попри інвалідність став на захист України

Захищає свою родину та Україну

Разом зі своїм батьком у перші дні повномасштабної війни вони вирішили стати на захист країни. Добровільно прийшли до ТЦК та СП та пройшли військово-лікарську комісію. Батька мобілізували, а Богдану відмовили через його молодий вік — йому тоді ще не було навіть 20.

Богдан безрезультатно намагався мобілізуватися ще декілька раз, а коли виповнилося 20 років поїхав до Кременчуцького РТЦК та СП, де йому нарешті призвали до лав ЗСУ.

Кремль не планує «СРСР 2.0», а хоче зробити Бучу в масштабах всієї України, — секретар РНБО

Наприкінці своєї підготовки у навчальному центрі ЗСУ Богдан Борисенко розглядав декілька варіантів, у якому підрозділі служити, та зрештою обрав 47-у окрему механізовану бригаду «Маґура».

Потрапив на фронт кулеметником штурмового підрозділу на Запорізькому напрямку. Зізнається, що виконувати бойові завдання було складно, але йому подобалися бойові побратими, які стали для нього справжньою бойовою сім’єю.

Піхота — найпотужніший род військ

Про свою службу в штурмовому підрозділі військовий розповідає у минулому часі, бо торік отримав поранення, після якого брати участь у штурмових діях вже не міг через стан здоров’я.

Після лікування Богдан повернувся до своєї бригади, але вже на іншу посаду. Коли 47-му окрему механізовану бригаду перекинули під Авдіївку, він став оператором БпЛА та вже у складі підрозділу аеророзвідки допомагає побратимам-піхотинцям з неба нищити ворога.

Керувати дронами Богдана навчали бойові побратими. Втім, як він розповідає, у нього все одразу почало виходити, як тільки взяв пульт у руки. Їхати для цього до навчального центру не було часу, адже оператори безпілотників зараз у війську на вагу золота — одна з дуже затребуваних військових спеціальностей.

Два роки на війні: 24-річний кременчужанин-танкіст розповів, як нищить окупантів на фронті, та звернувся за допомогою

Богдан Борисенко говорить, що піхота — найпотужніший род військ, але водночас на війні це найважча робота. Хоча, в аеророзвідці теж не легко — буває, наприклад, що доводиться не спати по 2-3 доби, виконуючи бойові завдання.

«Золотий Хрест» від Головнокомандувача ЗСУ

Нещодавно Богдан Борисенко за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ — «Золотим хрестом».

Солдат зізнається, що це нагородження стало для нього повною несподіванкою. Навіть не знає, за що саме отримав цю відзнаку. Припускає, що за участь у бойових діях на Запорізькому напрямку. Зокрема, за той день, коли сам отримав поранення, але попри сильну контузію, діючи у критичних умовах, не розгубився і врятував життя побратимам.

Він додав, що коли біг зустрічати евакуаційний транспорт, вони запалили дими, щоб замаскувати пересування. Таким чином вдалося евакуювати усіх. Більшість поранених вижили, зокрема і механік-водій. Він вже повернувся до війська і продовжує захищати Україну.

Мобілізація за оголошенням: чи варто чекати повістку, та у чому переваги служби за контрактом

Може, нас пора поміняти?

Солдат Богдан Борисенко зазначає, що про своє рішення мобілізуватися та захищати країну ніколи не шкодував. І служитиме доти, доки в цьому буде потреба, як і його батько. А от щоб у військо пішов його старший брат не хоче, бо на нього зараз ліг сімейний бізнес з вантажних перевезень, а також усі турботи з піклування про родини.

 «Треба бути мужиком, брати себе в руки та йти захищати Україну» — солдат з Кременчука, нагороджений «Золотим хрестом»

Він розповів про свої відчуття, коли буває йде вулицями міста у формі.

Водночас він зазначає, що є чимало людей, які його підтримують. І не лише словами подяки, але й реальною допомогою. Так, однокласники допомогли зібрати гроші на автомобіль для аеророзвідки, завдяки яким вдалося купити машину.

Та на фронті автівки довго не живуть і зараз його підрозділ збирає кошти на її ремонт та інші потреби.

Допомогти підрозділу Богдана можна на банку https://send.monobank.ua/jar/7YLxLnCgRM

Або перерахувавши кошти на банківську картку 5375 4112 2088 5573

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» дякує воїну за справжній патріотизм та проявлену мужність при захисті України!

За матеріалами служби зв’язків з громадськістю Полтавського обласного ТЦК, а СП