Українці в Косово: як війна привела кременчуцьких журналістів до балканського серця Європи

У цей час, коли війна розкидала наших співвітчизників по всьому світу, частина з них переїхала у Косово. Серед тих, хто зараз мешкає в цій країні, — журналістки з Кременчука Тетяна Красельникова й Ольга Прядко.

Вони вирушили у дальню подорож, аби продовжувати свою місію: розповідати правду про Україну та її боротьбу за свободу.

Ми зустрілися з Тетяною Красельниковою під час її перебування в рідному місті, й дівчина розповіла про діяльність наших журналістів за кордоном.

Тетяна каже, що вирішила брати участь в програмі відразу, як тільки отримала пропозицію. Подала документи й дуже зраділа, коли отримала позитивну відповідь, адже участь у програмі — це нові можливості для взаємодії та налагодження зв’язків між двома народами, а також унікальний майданчик для поширення українського голосу на міжнародній арені.

Для дівчини, яка багато років присвятила роботі в журналістиці, можливість розповідати про свою країну, розвінчувати міфи російської пропаганди — дуже важлива.

Разом з 10-річним сином Тетяна приїхала у столицю Косово Приштина влітку минулого року.

Ще до перельоту журналістка планувала свою діяльність, яка по факту виявилася ще більш насиченою.

Перша зустріч відбулася вже через кілька днів й була присвячена Дню незалежності України. Журналісти зустрілися з прем’єр-міністром Косово Альбіном Курті, познайомилися, розповіли про свою країну, про події, які відбуваються в Україні.

Наступного дня журналістів запросили на прийом до президентки Косово Вйо́са Осма́ні-Садріу́, де були присутні посли, дипломати з різних країн. Мова теж йшла про Україну та події, які відбуваються на нашій землі. Багато говорили про трагедію Бучі, Ірпеня, Києва, про окупований Донбас, руйнівний «руський мір».

Також учасники програми зустрічалися з міністром оборони Еюпом Мачедонці та найкращими саперами, які їхали вчити українських військових, а пізніше міністр оборони відгукнувся на запрошення кременчуцького Авторадіо й дав інтерв’ю для наших слухачів.

Зараз українці, які перебувають в Косово, об’єдналися в громадську організацію Ukrainian Kosovo Association Bridges of Friendship й тепер цілком офіційно проводять заходи та збирають гроші на допомогу українському війську.

Разом вони проводять не тільки політичну роботу, але й різні заходи, які привертають увагу до війни в Україні.

Одним з перших був легкоатлетичний забіг пам’яті полеглих українських воїнів.

Також вони проводять майстер-класи, ярмарки, збирають кошти на ЗСУ, беруть участь в прийомах, зустрічах, благодійних заходах, міжнародних акціях, проводять лекції для учнів й студентів, знайомлять їх з нашою культурою, традиціями.

Навесні журналісти брали участь у Міжнародному форумі «Жінки. Мир. Безпека», де їм була надана окрема панель, на якій протягом години багато розповідали про Україну, а також презентували книгу «Ірпінь — мій дім».

Автори книги — діти, які пережили окупацію та писали й малювали свої спогади. Тематика збірки дуже відгукнулась косоварам, адже вони переживали подібний досвід і пам’ятають, як це бути дитиною війни.

Вони видали цю книгу албанською мовою й планують розповсюдити її у школах Косово, Македоніїї та Албанії.

До речі, автори книги й дизайнерка, яка її оформлювала, теж були присутні на форумі й презентації.

Українців в Косово небагато, проте вони дуже гучно говорять про Україну. Це важливо!

Читайте також:

Українські журналісти організували у Косово патріотичний забіг на честь загиблих воїнів