Морозівський розріз: «дикий» відпочинок та неймовірно красиві фото за 70 км від Кременчука (уточнено)

Всього за 70 кілометрів від Кременчука поблизу села Пантаївка, що на Кіровоградщині, розташований покинутий Морозівський розріз, який в останні роки став справжнім відкриттям для любителів «дикої» природи й красивих інстаграмних фото.

Цей затишний куточок вабить відвідувачів своїми мальовничими пейзажами та неймовірно красивою, бірюзовою водою. У поєднанні з білим піском, крутими скелями та дивними пагорбами, це місце нагадує екзотичні узбережжя.

 Журналісти «Кременчуцького Телеграфа» у вихідні відвідали Морозівський розріз та насолодилися прозорою водою, в якій відображаються небо та зелені дерева, створюючи відчуття гармонії й чистоти.

Від індустріального підприємства до туристичного місця

Найбільшим підприємством Дніпровського буровугільного басейну є «Олександріявугілля». Один із розрізів, підпорядкованих підприємству — Морозівський. Саме там на невеликій глибині вели видобуток бурого вугілля.

Розріз не експлуатується з 2009 року й згодом заповнився чистими ґрунтовими водами.

На місці розробок родовищ залишилася покинута гігантська видобувна техніка, яка вже зникла під водою.

Морозовський вугільний розріз одразу після початку затоплення входив в число найцікавіших «сталкерських» об'єктів України — місць, привабливих для екстремального промислового туризму. У рейтингу його назвали «об'єктом, що вражає уяву своїми розмірами й масштабами покинутої напризволяще вугледобувної техніки».

Зараз розріз приваблює любителів «дикого» відпочинку саме своїми краєвидами й бірюзовою водою, яка перетворила колишній буровугільний розріз на локацію для фото в Instagram. Особливо яскравого кольору вода набуває влітку, коли під променями сонця стає просто чарівного відтінку.

Висота кар’єру складає 100 метрів, протяжність — 6 км, а водойма у кар'єрі має таку ж глибину, як і озеро Світязь.

Минулого року на схилі зі сторони Новоселівки проводили рекультиваційні роботи. Тут насипали землю й потім схил засаджували деревами й кущами — укріплювали, щоб не сталося біди з будинками, які стоять на вулиці Зелена, розташованій на межі розрізу.

Як добратися

Розріз знаходиться за 70 кілометрів від Кременчука, тому краще їхати власним транспортом, або скористатися груповими поїздками, які пропонують деякі туристичні клуби.

Ми їхали власним автомобілем.

Дорога в напрямку Олександрії, м’яко кажучи, не дуже гарна. Перед Павлишем треба бути особливо уважним, щоб не залишити в ямах колеса й не розбити об «хвилі» асфальту бампер.

У районі Шевченково й Олексіївки сильно потрусить, бо тут дорога хоч і латана, але схожа на пральну дошку. Зате кілометрів за 20 перед Олександрією й 14 км після неї — асфальт ідеальний.

До речі, щоб урізноманітнити подорож, можна зупинитися в Олександрійському парку — дорога проходить поруч із ним.

Невеликий обладнаний куточок міста має доглянуту територію, чисельні клумби, дитячі майданчики та музичний фонтан. Парк справді європейського рівня припаде до душі навіть людям із вишуканим смаком. Тут можна зробити красиві фотографії, посидіти в затінку й погодувати качок. Дітям є де розгулятися — майданчики тут на будь-який смак.

Від Олександрії до розрізу ще 14 кілометрів: 12 з них по трасі. В селі Веселе треба повернути направо в сторону Новоселівки та ще через два кілометри — ви на місці.

Місце для відпочинку

Зі сторони Новоселівки оку відкривається частина Морозівського розрізу. Дивлячись згори, неможливо відірвати погляд. Оточений скелями й деревами, наповнений бірюзовою водою, розріз просто заворожує. Не менш красиве тут небо. Здається, воно відбивається у воді й теж насичується яскравими кольорами.

Тут є кілька пляжів, але проїхати автомобілем можна лише на один, з лівого боку. Спуск тут екстремальний, й іноді кут доходить до 45 градусів, але дорога накатана й проїхати можна навіть на машині з низьким кліренсом. Головне, не спускатися у дощ, бо глина швидко розкисає й виїхати наверх буде неможливо.

Ті, хто не ризикують спускатися машиною до води, залишають транспорт нагорі — там є де припаркуватися.

Зона відпочинку розташована на скелі висотою до двох метрів. Тут ставлять машини, в тіні дерев натягують намети, ставлять столики, мангали.

До води є кілька підходів — зроблені сходинки. Більшість людей з дітьми відпочивають біля них, але можна пройти по узбережжю кілька метрів й купатися в стороні.

Зараз тут є кілька розваг. Охочих катають на невеликому моторному катерку, банані, «жабці» та водних лижах. Також можна покататися на водному мотоциклі.

Одне коло для дорослого коштує 300 грн, для дитини — 200 грн. Охочих достатньо — за дві години нашого перебування люди постійно чекали в черзі.

Багато людей приїжджають зі своїми надувними човнами, матрацами, кругами. Іноді кременчуцький турклуб приїжджає на розріз із сапами та байдарками й проводить запливи, милуючись краєвидами.

У неділю людей було багато, але місця всім вистачило.

Кілька компаній відпочивали не перший день — у них були розбиті цілі наметові містечка.

Ще одна компанія — любителі йоги, медитували прямо на березі. Вони розповіли, що тут на розрізі якась особлива енергетика.