«Сталево-свинцевий дощ» випав у «Міському саду»: під нього можна потрапити, якщо перебувати на вулиці під час роботи ППО

В останні місяці російська армія майже щодня атакує Україну безпілотниками (БпЛА). Сили Протиповітряної оборони для протидії «Шахедам» зазвичай використовують великокаліберні кулемети, які знаходяться на озброєнні мобільних вогневих груп.

До кулеметних черг ми вже потроху звикаємо, а дехто навіть на слух відрізняє, коли стріляють з КПВТ, коли з ДШК, а коли — з ПКМ. Звісно, наші захисники стріляють в небо, намагаючись збити російські БпЛА. Але все, що летить вгору, неодмінно падає на землю, адже закони Ньютона навіть під час війни ніхто не скасовував.

Тож, окрім загрози від «Шахедів» чи їх уламків у разі збиття БпЛА, існує ще й реальна загроза отримати ураження від кулі великокаліберного кулемета, яка просто падає додолу після втрати пробивної сили. І падати може за кілька кілометрів від кулемета, з якої її вистрелили.

На це учора звернув увагу ветеран війни в Афганістані, директор КЗКІВ «Міський сад» Віталій Дедюрін.

Варто додати, що окрім кулемета КПВТ калібру 14,5 мм, куля якого у різних модифікаціях важить від 61 до 64 грам, для ураження повітряних цілей можуть застосовуватися й інші великокаліберні кулемети, кулі яких також досить важкі.

Так, кулі 12,7 мм кулемета ДШК важать від 48 до 55 грамів. І, навіть, кулі 7,62 мм кулемета Калашнікова мають вагу у майже 8 грамів.

Якщо така металева куля впаде на голову з висоти декілька метрів — великої шкоди не буде, а якщо з висоти декілька сотень метрів — може й пробити голову. Навіть 8-грамова куля, не кажучи вже про 62-грамову.

Тож, під час повітряної тривоги та роботи ППО, якщо не знаходитеся в укритті, краще не виходити просто неба, щоб не потрапити під «сталево-свинцевий дощ».

Зауважимо, що 14,5 та 12,7 мм патрони на редакційному фото не бойові — це відстріляні патрони, які подаровані нашій редакції захисниками України. Вони ілюструють потенційну небезпеку їхніх куль, що можуть падати зверху, маючи велику кінетичну енергію.

Нагадаємо, 17 листопада Кременчук прокинувся від серії вибухів. Влучань у місті не було — сили протиповітряної оборони «відпрацювали» дрони та ракети в повітрі. А от уламок однієї зі збитих ракет приземлився у подвір’ї кременчужан.

Постраждали 6 багатоповерхівок — у них повилітали вікна, згоріли 5 припаркованих у дворі автомобілів.