«Ви дістали зі своїми інвалідами» — жінку з сином, що має першу групу інвалідності, образили в одному з кінотеатрів Кременчука

Харків’янка Валерія Дороган із 19-річним сином, що має першу групу інвалідності, приїхала у Кременчук на початку повномасштабного вторгнення. Жінка розповіла «Кременчуцькому Телеграфу» про проблеми безбар’єрності міста й про те, як їх з сином не пустили в один з місцевих кінотеатрів.

Вже дорослу дитину мати возить на спеціальному візку й каже, що з безбар’єрністю у Кременчуці велика проблема.

Відвідування лікарні — це окрема історія, розповідає жінка. Каже, що в поліклініці, яка знаходиться на вулиці Лікаря Бончука, кабінети фахівців розташовані на горішніх поверхах. Ліфт у лікарні дуже вузький, тож у нього вони не вміщаються. Сходами теж не можуть пересуватися.

Жінка підкреслює, що бачить дуже багато проблем, які особливо помітні на контрасті з безбар’єрним Харковом, в якому майже все пристосоване для людей з інвалідністю.

Пані Валерія розповідає, що у Харкові вони з сином постійно відвідували кінотеатри, інші розважальні заходи, проте у Кременчуці важко потрапити будь-куди. Каже в деяких закладах навіть були конфлікти щодо образливого ставлення.

Ще один випадок трапився, коли родина скористалася двадцять п’ятим маршрутом громадського транспорту: «Я забула інвалідне посвідчення, тому мене змусили заплатити за проїзд сина, з коментарем «Звідки ми знаємо, що в нього є інвалідність».

При цьому пані Валерія зазначає, що у Кременчуці дуже сильна громадська організація «Союзу осіб з інвалідністю України». Вони постійно допомагають усім необхідним.

Пані Валерія підкреслює внесок голови організації Андрія Мельника, його заступників та всіх, хто на волонтерських засадах працює в осередку. Каже, ці люди роблять велику справу задля соціалізації дітей з інвалідністю та виховання суспільства щодо ставлення до людей з інвалідністю.

Усе, про що казала пані Валерія, для багатьох кременчужан — буденні речі, про які вони навіть не замислюються. Однак для людей з інвалідністю нерівні тротуари, відсутність пандусів та недоступний транспорт стають справжнім випробуванням.

Фізичні перешкоди доповнюються ще важчою проблемою — байдужим або навіть негативним ставленням з боку суспільства, зневагою.

Стати частиною змін просто. Достатньо прояву уваги та співчуття. Бо інколи навіть звичайна допомога на сходах може стати першим кроком до більш цивілізованого світу.