Крістіна Щербак у Кременчук приїхала з окупованого Криму Вона мріяла стати адвокаткою, але доля привела її в бізнес.
Втім, власниця кількох дитячих просторів, організаторка благодійних заходів для дітей та дорослих досі не відмовилась від мрії про юриспруденцію. Відтермінувала, сміється дівчина.
Крістіні 30 років. Вона народилась на Черкащині в місті Сміла. З раннього дитинства жила з батьками і сестрою в Ялті. Там закінчила школу, навчалась в університеті імені Вернадського в Сімферополі. Планувала будувати кар’єру адвокатки на півострові, але сталася окупація. Працювати під російськими триколорами не мала бажання — отримавши диплом про закінчення вишу, вирішила виїжджати.
Майже одразу почала шукати можливість влаштуватися працювати за фахом, але диплом був виданий в окупованому Криму.
Час йшов. Питання не вирішувалось. Треба було на щось жити, й Крістіна влаштувалася працювати у приватне підприємство «Надія». Паралельно вступила в університет імені Остроградського у Кременчуці на юридичний факультет, отримала спочатку диплом бакалавра, надалі — диплом магістра. Поки вчилася, встигла вийти заміж та стати власницею дитячого простору.
Чоловік Крістіни — корінний житель Кременчука, але працював й майже весь час проводив у Горішніх Плавнях. Саме там молодята орендували квартиру, й щоб зайняти вільний час, дівчина почала проводити майстер-класи для дітей.
На відкриття власного бізнесу грошей не було, й Крістіна вирішила скористатися урядовою програмою єРобота. Подала заявку, написала бізнес-план, отримала кошти й відкрила перший простір.
І хоча сама дівчина англійську не знає, це не завадило розпочати бізнес. Після знайомства з талановитою викладачкою Дар’єю, яка через війну приїхала до Горішніх Плавнів з Одеси, почали працювати.
Зараз власниця дитячих просторів з посмішкою згадує перше приміщення, де проводила заняття, але на той час дуже пишалася своїми досягненнями.
Впродовж 2,5 років Крістіна Щербак не тільки обладнала перше приміщення, а й розширила дитячий простір. Зараз в Горішніх Плавнях вони працюють в п’яти кімнатах з сучасними меблями й обладнанням, а нещодавно відкрили філіал у Кременчуці.
Багато відвідувачів простору — діти, які вимушено покинули свої домівки через війну. Заняття відвідує малеча з Харкова й Харківської області, з Бахмута й Краматорська, Рубіжного й Костянтинівки.
Перший такий захід Крістіна провела навесні минулого року. Він був невеликим — запросили всього 12 діточок, для яких провели майстер-клас зі створення гіпсових фігурок.
Другий, більший проєкт зробили для дорослих на тему «Жінка під час війни». Запросили 30 жінок, які переїхали у Горішні Плавні з різних міст України.
Після цього благодійні заходи стали регулярними. Їх проводять кожного сезону — влітку просто неба, взимку — у приміщеннях простору або в партнерстві з місцевою організацією «Антресолька» на їх території.
Дівчина впевнена, що ці заходи необхідні людям, які переїхали через війну, адже соціалізують їх та допомагають адаптуватися на новому місці.
На власному досвіді вона знає, як складно може бути, коли нікого не знаєш. Але наполегливість, вміння адаптуватися до різних подій і обставин допомагають впоратися, каже дівчина.
До речі, Крістіна принципово не використовує слова «переселенці, ВПО, біженці». Вважає, вони можуть образити. Тому всіх, хто переїхав, називає гостями міста Горішні Плавні.
Крістіна продовжує навчатися. Щоб краще розумітися на підприємництві, брала участь в тренінгах, які проводила Дія.Бізнес у Кременчуці. Сподівалася виграти грант, але не вийшло. Зате цілком безоплатно отримала знання з усіх напрямків, які кожного дня стають в пригоді.
В новому році планує всі зусилля вкладати в розвиток кременчуцької філії.
Своє майбутнє вона пов’язує виключно з Кременчуком. Повертатися, навіть в деокупований Крим, не хоче.
Матеріал створено в межах проєкту «Підтримка професійної журналістики під час війни», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна»
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.