«Нас ніхто не привітав». Як розпізнати емоційні фейки і чому люди масово репостять такі історії

В епоху соціальних мереж фейки набули нових форм, а емоційні маніпуляції стали однією з найефективніших стратегій впливу. Останнім часом у Facebook з’являється все більше емоційних постів на кшталт: «Я військовий, мене ніхто не привітав з днем народження» або «Я переселенка, незабаром стану мамою. Будь ласка, не йдіть, не даруючи трохи любові» разом з фото чи портретами людей, які лише підкріплюють правдивість історій героїв.

Такі дописи викликають співчуття та мотивують користувачів активно ними ділитися або залишати коментарі. У цій статті ми розглянемо, чому такі маніпуляції працюють на прикладі публікації «Кременчуцького Телеграфа» про двох забутих редакторок, як розпізнати подібні пости та які механізми сприяють їх поширенню.

Чому люди схильні довіряти таким історіям

Люди схильні вірити історіям, що зачіпають їхні моральні цінності та емоції. У випадку емоційних фейків працюють такі механізми:

• Емпатія — люди співчувають тим, хто опинився у важкій ситуації.
• Емоційні історії легше запам’ятовуються та здаються правдоподібними.
• Ефект підтвердження — користувачі охоче поширюють дописи, які відповідають їхнім переконанням.

Наприклад, якщо людина вже підтримує військових, то вона з більшою ймовірністю повірить в історію «самотнього солдата» без додаткової перевірки фактів.

У нашому ж випадку історія про забутих редакторок і подібні пости про самотніх людей може викликати співчуття, адже багато хто сам стикався з ситуаціями, коли їх ігнорували чи недооцінювали. Це може стимулювати бажання «виправити несправедливість» — навіть просто коментарем чи поширенням допису.

Якщо в історії згадано конкретне медіа, певне місто чи навіть стилістично вона виглядає як типова журналістська розповідь, це додає їй правдоподібності.

Загалом, якщо подібна історія здається трохи підозрілою, дехто з людей воліє «перестрахуватися» і не виглядати байдужим. Вони поширюють або коментують допис не тому, що повністю впевнені у його правдивості, а тому, що бояться бути серед тих, хто проігнорував потенційно реальну ситуацію.

Використання згенерованих зображень

Окрім текстового маніпулювання, багато фейкових історій про військових супроводжуються фото, які насправді були згенеровані нейромережею та не мають відношення до реальних людей (AI). Такі фото:

• мають реалістичний вигляд, але насправді не належать жодній реальній людині;
• можуть містити дрібні аномалії (нерівномірні очі, неприродні деталі обличчя, або ж навпаки: глянцева шкіра, ідеальні риси обличчя, неприродні вирази обличчя; викривлений фон);
• створюють ще більший емоційний ефект, змушуючи користувачів вірити у правдивість історії.

Як розпізнати емоційний фейк

• Зворотний пошук зображень — використовуйте Google Images або TinEye, щоб перевірити, чи фото вже з’являлося в мережі.
• Аналіз тексту — емоційні фейки часто містять узагальнення, відсутність конкретики (імен, місць, дат)
• Перевірка джерел — якщо історія не підтверджується офіційними ЗМІ чи авторитетними фактчекерами (VoxCheck, StopFake), ймовірно, це маніпуляція.
• Перевірка автентичності зображення — уважно розглядайте фото: неприродні очі, асиметричні елементи або відсутність деталей можуть вказувати на згенероване зображення.
• Критичне мислення — перед поширенням варто поставити собі питання: «Чи ця історія може бути вигадана для маніпуляції?»

Емоційні фейки легко поширюються через алгоритми соцмереж та природну довіру людей до зворушливих історій. Вони використовуються для маніпуляцій, збору взаємодій або навіть фінансових шахрайств. Такі фейки можуть ввести користувачів в оману, змушуючи їх жертвувати кошти на неіснуючі благодійні збори, надавати особисті дані шахраям або витрачати час і ресурси на підтримку вигаданих історій. Крім того, вони можуть підривати довіру до реальних соціальних ініціатив, що дійсно потребують допомоги. Важливо перевіряти інформацію перед поширенням та розвивати навички медіаграмотності.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Кременчуцький ТелеграфЪ (@kremenchuk_telegraf)