Допит потерпілих та доцільність допиту потерпілої дитини: продовження кримінальної справи щодо падіння дерева на дітей у дитсадку

Сьогодні, 1 квітня, у стінах Автозаводського районного суду Кременчука відбулося чергове слухання у кримінальному провадженні щодо загибелі 4-річної дитини внаслідок падіння дерева на території дитсадка № 19 під головуванням судді Гусача.

Цього разу на засіданні змінилася сторона обвинувачення: замість прокурорки Семеняченко на засіданні була присутня прокурорка Трофименко.

Під час слухання суд, як і планував раніше, допитав батьків хлопчика, який травмувався під час падіння дерева 21 жовтня 2021 року на території дитсадка.

Травмування та тривале лікування

Першою суд допитав потерпілу Ольгу Олійник, матір травмованого хлопчика.

Жінка розповіла, що після народження сина обирала для нього дитячий садок таким чином, щоб він був якнайближче до її тодішнього місця роботи. У дитсадок № 19 її сина зарахували у вересні 2018 року, проте відвідувати заклад він почав трохи пізніше через проблеми зі здоров’ям.

Того дня вони разом із чоловіком відвели сина до дитсадка, передали його на подвір'ї вихователям, оскільки ще діяли карантинні обмеження, і поїхали на роботу. Близько 12.10-12.20 Ольга побачила на телефоні пропущені дзвінки від виховательки дитсадка та завідувачки, тому відразу зрозуміла, що щось сталося. Передзвонила завідувачці садка Гладенькій, і вже та їй розповіла, що на її сина впало дерево, у нього зламана гомілка і його відвезли до дитячої лікарні.

Після цього вони разом із чоловіком поїхали до лікарні, де побачили виховательку, яку допитували правоохоронці, та познайомилися зі Світланою Німчиною, мамою дівчинки, яка також постраждала, а наступного дня померла.

Далі жінка розповідає, що її сину зробили «знімок» ноги — він показав два переломи зі зміщенням. Дитину поклали до травматологічного відділення, а наступного дня зробили операцію — поставили апарат зовнішньої фіксації. Приблизно на 4-й день після операції стан хлопчика почав погіршуватися — його турбували болі у ділянці черевної порожнини. Після низки аналізів медикам вдалося констатувати забій двох нирок з утворенням згустків. Після цього дитину перевели до хірургічного відділення дитячої лікарні, де розпочали медикаментозне лікування нирок.
Загалом, за словами Ольги, її син провів у лікарні трохи менш як місяць, близько 25 днів. Далі їх виписали додому, де вони продовжили лікувати ногу. Жінка каже: сину рекомендували ходити на милицях, проте для 5-річного хлопчика робити це самотужки було складно. Дитина могла стояти на одній нозі, а по дому пересувався сидячи на сідницях за допомогою рук. 

У січні 2022 року апарат із ноги хлопчика зняли, у нього розпочався період тривалої реабілітації. Проте Ольга каже: з часом почала помічати, що на місці перелому утворюється якась гуля. Після тривалих консультацій виявилося, що це утворюється фальшивий суглоб, який потрібно видалити. Але це вже родині порадили робити у лікарнях Києва, Харкова чи Львова. Операція у Марка була запланована на 3 березня, проте початок повномасштабного вторгнення цьому завадив. Тож родина прийняла рішення їхати за кордон і шукати можливість лікування там.

Так у квітні 2022 року Ольга із сином потрапила до Німеччини, де почала займатися оформленням документів, зокрема і медичного страхування, аби мати змогу зробити синові операцію. 23 травня хлопчика прооперували, і впродовж трьох місяців йому не можна було наступати на ногу, тож увесь цей час пересувався він на кріслі колісному. 17 грудня хлопчику у Німеччині дитині зробили повторну операцію, а вже у травні 2023 року жінка із сином повернулися до Кременчука.

Наразі ж Марк має статус дитини з інвалідністю через травму ноги.

Питання сторін

Після цього, як пані Ольга розповіла про основні події, сторони поставили їй кілька додаткових запитань. Зокрема, прокурорка Трофименко поцікавилася, як того дня батьки віддавали дитину вихователям. З’ясувалося, що у той період багато дітей хворіли, тож кілька груп об'єднали в одну. 

Далі адвокатка Маслова поцікавилася емоційним станом Марка після травми. Жінка розповіла, що емоційний стан дитини був важким, а саме перебування в лікарні дуже його пригнічувало. Напередодні Нового року йому запропонували відвідати у дитсадку свято, проте він навідріз відмовився їхати у садок. Акцентувала Ольга й на тому, що набуття статусу дитини з інвалідністю стало прямим наслідком отриманої травми — раніше її син ніяких проблем із ногами не мав. Нині ж батьки особливої уваги на цьому не акцентують і намагаються зробити усе можливе, аби їхній син ріс і розвивався повноцінно разом з іншими дітьми.

Адвокат Сьоря запитав у Ольги чи звернула вона увагу на погодні умови того дня. Жінка повідомила, що коли відводила сина у садок, сильного вітру ще не було, він почався уже після 10.00. Але особливої уваги вона цьому тоді не надала.

Допит батька травмованого хлопчика

Далі суд заслухав показання ще одного потерпілого — Романа Пономаренка, батька травмованого хлопчика.

Його свідчення практично не відрізнялися від показань дружини. Він додав, що того дня сина у садок не відводив, а залишався у машині й чекав дружину. З дитсадка про травмування йому ніхто не повідомив — про подію він дізнався уже від Ольги. 

Також представник Світлани Німчиної адвокат Лазоренко поцікавився в обох потерпілих, чи повідомляла їм адміністрація дитсадка про те, що на території є пошкоджені дерева. На це обоє потерпілих відповіли, що про це їх ніхто не повідомляв.

Доцільність допиту травмованої дитини

Адвокатка Маслова надсилала до суду клопотання про допит травмованого хлопчика у режимі відеозв’язку, зокрема у присутності психолога із центру Барнахус у Полтаві. Проте у представників потерпілих виникли питання стосовно доцільності цього допиту: чи зможе дитина розповісти щось таке, чого ще не розповіли дорослі, і як це відобразиться на його емоційному стані.

Мати хлопчика відповіла на це, що зараз її син емоційно готовий говорити про ті події й, можливо, він зможе пригадати та розповісти щось більше з того дня, як на нього із Настею Німчиною на подвір'ї дитсадка впало дерево.

Задовольнити клопотання сьогодні суд не мав змоги, тому що на засіданні була відсутня законна представниця потерпілої дитини — його бабуся. Тож на наступне слухання, 10 квітня, її мають викликати на засідання, а вже 25 квітня допитати хлопчика.

Перебіг справи

Нагадаємо, перше судове засідання у цій справі відбулося 27 грудня. Тоді обвинуваченим Гладенькій та Панащук обрали запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання: вони не мають права спілкуватися зі свідками у справі, виїздити за межі України та попереджати суд про зміну місця проживання чи роботи.

Друге судове засідання 17 січня не відбулося, оскільки захисник обвинуваченої Панащук, адвокат Більда, не встиг ознайомитися з матеріалами справи й перебував на лікарняному.

Під час третього судового засідання, 3 лютого, суд ухвалив порядок подальших засідань.

На четвертому засіданні суд підтримав клопотання прокурора та продовжив обвинуваченим Гладенькій та Панащук запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 діб до 18 квітня 2025 року.

На п'ятому засіданні, яке відбулося 12 березня, суд допитав матір загиблої дівчинки, Світлану Німчину, яка наголосила, що у смерті її дитини винними вважає працівників дитсадка. 

Шосте засідання, яке мало б відбутися 20 березня, відклали через хворобу потерпілих, а у прокурорки на той момент ще не були готові паперові докази для дослідження.