Дорога на Схід: подорож по українському Донбасу

1500 кілометрів, 17 громад та зустрічі з сотнями людей

Протягом 8 днів на початку жовтня ми проїхали понад 1,5 тисячі кілометрів, побували у 17 містах та селищах - від прифронтової Авдіївки до Мілового, яке навпіл розділено кордоном з Росією. Не був на Донбасі майже 4 роки – зміни, що тут відбулися за цей час, просто разючі. Коли говорять про Донбас, зазвичай у головах людей, які ніколи не були в Донецькій чи Луганській областях, складається типова картинка зруйнованого війною депресивного регіону з сірими териконами у пильному степу, заводськими трубами, що стирчать із напівзруйнованих заводів, розваленими будинками та розбитими дорогами. І проросійські налаштованими людьми, які нічого не роблять, а лише чекають на допомогу... Під час поїздки по регіону переконався, що це не зовсім так. А вірніше - зовсім не так. Міфи колективної свідомості – дуже стійка, майже непорушна річ, які часто не відповідають дійсності. Що ж ми побачили на власні очі?

Побували у теперішніх обласних центрах регіону - Краматорську та Сєверодонецьку, прифронтових Авдіївці та Торецьку, у Новгородському та Бахмуті, у Станиці Луганській та Новоайдарі, у самому східному селищі України - Міловому, та у центрі українського конярства -  Біловодську, у промисловому Лисичанську, та перлині Луганщини - місті Кремінне, у мальовничому селі Крива Лука, курортному Святогірську та відродженому Слов’янську. В усіх містах і селах люди живуть звичайним, мирним життям, яке на перший погляд особливо не відрізняється від життя інших населених пунктів України. Хоча, відмінності є, і доволі суттєві. Їх помічаєш відразу при в’їзді до великих міст і прифронтової зони – це блокпости, на яких військові зі зброєю перевіряють автотранспорт та документи пасажирів. А на узбіччі встановлені попередження не сходити з дороги, бо там можуть бути міни.

В усіх містах ми зустрічалися та багато спілкувалися з людьми, які там живуть: з громадськими активістами, представниками місцевої влади та бізнесу, зі школярами та студентами, з працівниками підприємств та звичайними перехожими. Війна, яка у 2014 році прокотилася через ці населені пункти, дуже змінила людей – це відзначали усі, з ким вдалося поговорити. В останні роки майже всюди у цьому регіоні пробудилося громадянське суспільство, люди перестали бути байдужими, чого раніше не було. Страхіття війни та окупації зблизили та згуртували людей, які зрозуміли, що багато чого в житті залежить саме від них. Вони повірили у власні сили та можливості, стали більш активними, почали висувати ініціативи, спрямовані на налагодження мирного життя на цих обпалених війною територіях.

При цьому, абсолютна більшість із тих, з ким вдалося поспілкуватися, висловлювали тверду проукраїнську позицію. І вони не просто говорять слова - вони роблять конкретні справи, спрямовані на розвиток їхніх громад, української культури та освіти. А це вселяє надію місцевому населенню на гідне та мирне життя в українськму Донбасі.  

Історія ГІК-Бункера і не тільки

В ході поїздки нам показали приклади успішної співпраці громадських організацій, місцевої влади та бізнесу за підтримки міжнародних організацій задля вирішення місцевих проблем та розвитку громад. Від будівництва та реконструкції різних інфраструктурних об’єктів: шляхопроводів, мостів, шкіл, водопровідно-насосних станцій до створення різних платформ та майданчиків для згуртування людей, розвитку громадських ініціатив та молодіжних проектів.

У Краматорську місцеві підприємці у 2016 році створили Центр інновацій - GEEK-bunker.  «Простір для втілення твоїх ідей» - таку другу назву має приміщення, яке переобладнали для суспільних потреб з офісу колишнього банку. Як розповів його засновник, громадський діяч і керівник IT-компанії  3DFarm Сергій Гаков, це приміщення стало центром інновацій у місті, де реалізується безліч різних проектів. Серед них - навчання дітей основам програмування, комп’ютерні курси для дорослих, гуртки робототехніки, лабораторія 3D-друку, впровадження інноваційних методик в освітній процес у місцевих школах, навчання та працевлаштування людей з інвалідністю в ІТ-бізнесі.

ГІК-Бункер - простір для втілення ідей у Краматорську

До речі, цей громадський центр повністю утримується місцевим бізнесом. А його керівник Сергій Гаков виявився не тільки дуже цікавим громадським діячем та підприємцем з активною життєвою позицією, а й волонтером, який з перших днів війни допомагав нашій армії. За це він був кинутий у «підвал» і протягом 23 днів перебував у російському полоні. У вересні 2014-го його офіційно обміняли у бойовиків. А до війни Сергій був звичайним підприємцем, далеким від політики та громадської діяльності.

Сергій Гаков розповідає про 3D-технології

Заради об’єднання людей та розвитку громад

Таких громадських центрів та майданчиків в останні роки на Донбасі з’явилося чимало. За допомогою гранту, отриманого в рамках Програми ООН з відновлення та розбудови миру у Краматорську облаштували FreeUa-креативний простір, де працює багато безоплатних гуртків для дітей та молоді. Студент Донецького медичного університету, який евакуйований до Краматорську, Микита Білоус розповів нам про різні молодіжні проекти, які реалізуються у цьому приміщенні у співпраці з UN RPP. У Авдіївці місцеві громадські активісти Євгенія Васильєва та Олексій Савкевич розповіли про фестиваль «З країни в Україну», який пройшов у цьому прифронтовому місті напередодні нашого візиту. За їх словами у цьому невеликому прифронтовому містечку створено понад 50 громадських організацій, з яких активно працюють 10-15. 

Фонтан у парку селища Новгородське

Здивували жителі селища Новгородське, одна з вулиць якого впирається у лінію зіткнення з бойовиками. Голова ГО «Студія громадських жіночих ініціатив» Надія Годіюк розповіла про чисельні проекти, що тут реалізуються разом із місцевою владаю та за допомоги міжнародних організацій: Центр соціальної активності «Великий будинок поколінь», підлітковий клуб «Іскра», реставрація історичної будівлі для організації в ній Соціального Хабу «Історико-культурний центр «Український Нью-Йорк» (історична назва селища, перейменованого у 1951 році).

На пагорбі українського Нью-Йорку на фоні окупованої Горлівки

А секретар селищної ради Тетяна Красько розповіла про реалізовані спільно з Програмою ООН проекти з освітлення сонячними батареями дитячих майданчиків та вулиць, встановлення 14 розумних відеокамер зовнішнього спостереження на в’їздах до селища і громадських місцях, створення поліцейської станції. Вона показала журналістам місцевий парк з фонтаном та літературною алеєю, і Будинок культури, де працюють гуртки і проводяться всілякі заходи. І це при тому, що за околицею селища заміновані території, по ночам чути вибухи, у повітрі відчувається запах фенолу з тутешнього хімзаводу, а влітку у селищі 70 днів не працював водопровід… Оптимізм та енергійність місцевих активістів та влади просто вражають! Як і надії людей, що тут живуть, на відновлення миру та їх наполеглива робота по благоустрою свого селища.

Літературна алея у парку українського Нью-Йорка

Єдиний в Україні простір «Дружба» та громадський собачий притулок 

У колишньому Артемівську, а нині Бахмуті, представник ініціативної групи «За майбутнє Бахмутської громади» Сергій Фісун розповів про співпрацю місцевої громадськості з міжнародними організаціями, досвід взаємодії з владою та реалізовані проекти. Одним з них став притулок для безхатніх тварин, яких дуже багато з’явилося на вулицях міста після бойових дій. А місцевий підприємець і волонтер, голова ГО «Бахмут Український» Віктор Зіпір розповів про формування патріотичного руху у Бахмуті та роботу волонтерів під час збройного конфлікту.

У Лисичанську ми побачили унікальний молодіжний простір «Дружба», відкритий два роки тому. Його особливість полягає у тому, що це єдина в Україні закрита площадка для занять ролерів та ВМХбайкерів, яка до того ж повністю безкоштовна. А створена вона була за ініціативи громадських активістів у величезному приміщенні недобудованого кінотеатру, яке понад два десятиріччя руйнувалося у самому центрі міста. Головний ініціатор цього проекту, голова ГО «Інформаційно-інноваційний бізнес-центр «Практика» Максим Трунов і наразі продовжує займатися розвитком комплексу «Дружба». Зокрема, нещодавно за допомогою ПРООН у приміщенні була встановлена система інфрачервоного опалення.

Він розповів журналістам, що саме у цьому приміщенні проводилися заходи Всеукраїнського інклюзивного Форуму, на якому обговорювалися шляхи подолання проблем для людей з інвалідністю, і поділився новими планами та ідеями, які збирається реалізувати завдяки співпраці з міжнародними організаціями. 

Про «GreenLab», Асоціацію осіб з інвалідністю та Ісламський культурний центр

У приміщенні евакуйованого з Луганську Cхідноукраїнського національного університету імені В.Даля відвідали діалогову платформу-мультихаб «GreenLab», яка була створена за підтримки ПРООН. Директор інституту економіки зазначеного університету та голова ГО «Фундація «Простір» Руслан Галгаш, який разом з навчальним закладом переїхав до Сєверодонецьку, розповів історію реалізації цього проекту. Він наголосив, що «GreenLab» було створено для підвищення соціальної згуртованості, активності молоді, проведення діалогу між представниками громадськості, бізнесу, влади, міжнародних організацій, наукових та освітніх установ.

GreenLab у Сєверодонецьку

А у «Кризовому медіа-центрі «Сіверський Донець» голова цієї громадської організації Сергій П’ятниця розповів про мету його створення у березні 2015-го. Виникла необхідність в інформуванні українців щодо життя та проблем громад Луганської області, потреба у спростуванні неправдивих і шкідливих чуток та в покращенні інформування місцевого населення з метою зниження соціальної напруженості в регіоні. На запрошення голови ісламської громади Луганської області імама Тимура Берідзе ми відвідали нещодавно відкритий у Сєверодонецьку Ісламський Культурний Центр «Бісмілля». Наразі він виконує функції мечеті для мусульман області, оскільки усі інші мечеті залишилися на окупованій території.

У Кризовому медіа-центрі Сіверський Донець

Світлини з фестивалю Світ без обмежень

Дуже цікавим було знайомство з ГС «Луганська Асоціація організацій осіб з інвалідністю» та її головою, вимушеним переселенцем з Луганська – Миколою Надулічним. Він розповів про свій досвід співпраці з Програмою ООН у реалізації таких проектів, як фестиваль «Світ без обмежень», Східний Форум з питань інклюзії задля посилення соціальної єдності, культури миру та справедливості, створенні інклюзивної мережі радників Луганської області. Подивилися творчу майстерню людей з інвалідністю, мистецькі вироби якої учасники візиту придбали собі на пам’ять.

Микола Надулічний розповідає про роботу Луганської Асоціації організацій осіб з інвалідністю

А у Станиці Луганській нам розповіли про Свято Миру та Єдності, яке у цьому прифронтовому містечку проводиться з 2016 року за участю митців зі всієї України. Після того, як ми дізналися, що понад 2 тисячі будинків в населеному пункті були повністю чи частково зруйновані від обстрілів російсько-терористичних військ у 2014-2015 роках, що на голови мирних мешканців тоді прилетіли 7 залпів «Градів» від чого загинула майже сотня жителів, що багато хто й досі знаходиться у стані психологічного стресу - стало зрозуміло значення цього свята для людей, що там живуть.

У Станиці Луганській було пошкоджено понад 2000 будинків та загинуло майже сто мешканців 

Слов’янськ – столиця української кераміки, а Славкурорт – унікальний лікувальний центр  

По дорозі до Слов’янська завітали до козацького села Крива Лука, де мешканці розмовляють переважно на українській мові і де нас пригостили традиційними українськими стравами. А вимушена переселенка з Донецька, голова ГО «Крила» Яна Синиця, розповіла про розвиток зеленого туризму у Лиманському районі Донецької області, яким вона займається останні роки. За підтримки програми ООН та разом з однодумцями їй вдалося створити сайт «Туристична Лиманщина» і видати кольоровий фотоальбом з краєвидами цього краю. До речі, коли ми їх побачили на власні очі, то були вражені перлинами донецької природи – її мальовничими ярами, дубовими гаями, сосновими борами, лісовими озерами та річками. У багатьох журналістів виникло бажання сюди повернутися знову, але вже в якості туристів.

Луганський обласний козачий кінний театр у Міловому

Цікавою була зустріч з головою Громадської спілки «Кластер «Керамічний Край» Андрієм Міщенко, який розповів, що після початку збройного конфлікту кількість майстерень, що виробляють кераміку у Слав’янську, скоротилися удвічі і допомога, яку отримали керамісти від Програми ООН, була дуже вчасною. Зокрема, за підтримки міжнародної спільноти у Слов’янську проводився «Фестиваль кластерних ініціатив ClusterFest».

Такі кухлі подарували журналістам у Словянську

А такі вироби українських майстрів свого часу відправляли на експорт до Бразилії

Про проблеми з роботою Славкурорту нам розповіла голова «Донецької обласної організації ВО «Союз осіб з інвалідністю України» Надія Поламарчук. Вона пояснила, що санаторій «Слов’янський» є єдиним в України, де є відповідне обладнання, природня рапа, і де займаються реабілітацією пацієнтів зі спінальними розладами, і наголосила на необхідності його збереження та забезпечення безперебійної роботи. Надія Поламарчук розповіла про проведений за підтримки Програми ООН фестиваль «Світ без обмежень» та «Східний Форум із питань інклюзії…». Під час цього форуму проводився навіть конкурс краси на візочках. А двоє його учасників закохалися і побралися.

Східний форпост України

Під час візиту ми відвідували меморіали, встановлені на честь загиблих під час визволення Донбасу українських воїнів, школи, які розміщені фактично на лінії вогню - у 3-х км від лінії зіткнення, Бурштиновий Храм на Луганщині та Святогірську лавру на Донеччині, побували у музеях, кінному театрі та Деркульському кінному заводі. Про все це варто розповісти окремо. А головний висновок, який можна зробити з усього побаченого і почутого: Донбас – це дуже цікавий регіон України, який незважаючи на те, що поруч проходить лінія зіткнення з російсько-терористичними військами, стрімко розвивається, має величезний потенціал, у ньому живуть креативні, енергійні і патріотично налаштовані люди, які люблять, відбудовують і захищають Україну. Донбас - це східний форпост нашої держави.

Щирі побажання подорожуючим - кожному своє

Візит для журналістів «Огляд кращих практик співпраці влади, бізнесу та організацій громадянського суспільства в реалізації проектів розвитку в Луганській та Донецькій областях» проводився у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру в Донецькій та Луганській областях за напрямком роботи Програми розвитку ООН на Сході України «Громадська безпека та соціальна згуртованість», за участю Міністерства культури, молоді та спорту України та за фінансової підтримки урядів Данії, Швеції і Швейцарії.