Чому військовослужбовцям вирішили терміново підвищити грошове забезпечення

Головне в армії – вмотивовані люди

Авторитетний американський сайт Global Firepower нещодавно оприлюднив свіжий рейтинг сукупної військової потужності кожної з країн світу. Україна в ньому піднялась на три позиції та посіла 22 сходинку. У Європі ми на 6-му місці. У зв'язку з загрозою масштабного вторгнення російських військ, США, Великобританія та інші західні союзники прискорили постачання Україні новітнього летального озброєння, боєприпасів та військового спорядження, збільшуючи оборонний потенціал країни та спроможність наших Збройних Сил відбити цей напад. Тож, військовий потенціал України зростає чи не щодня.

Втім, є один аспект в українській армії, за яким вона залишається далеко позаду не тільки європейських країн, а й багатьох країн Африки. Це рівень грошового забезпечення військовослужбовців. Склалась досить дивна ситуація, небезпеку якої нарешті усвідомило керівництво держави. Нагадаємо, що 1 лютого Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №36/2022 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії». У ньому, зокрема, дається доручення Кабміну підготувати та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти щодо змін до держбюджету на 2022 рік для фінансування  поступового підвищення грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ протягом поточного року до рівня не менше двократного розміру мінімальної заробітної плати (наразі це 13 тис. грн). Наступного ж року Міноборони доручається додатково збільшити грошове забезпечення тих військовослужбовців, які укладуть довготермінові контракти, до рівня не менше трикратного розміру мінімальної зарплати.

Міністр оборони України Олексій Резніков під час свого брифінгу 3 лютого наголосив, що у 2022 році рівень грошового забезпечення військовослужбовців буде доведений до «ринкових показників», а наступного року ще збільшений. В якості одного з аргументів такого рішення він назвав середню суму витрат на підготовку одного солдата - до 1,5 млн грн. І якщо військовий через неналежні умови звільняється зі служби, на підготовку нового спеціаліста потрібно знову витрачати такі величезні кошти.

Адже, наскільки б сучасною та досконалою не була зброя, ефективність її застосування насамперед залежить від людського фактора, рівня підготовки та вмотивованості військовослужбовців. А їх належне грошове забезпечення – це не тільки важливий матеріальний стимул для військових та засіб підвищення конкурентоспроможності ЗСУ на ринку праці, а й визнання державою та суспільством особливого значення військової служби для захисту та збереження суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

Це, так би мовити, висловлення рівня пошани до тих, хто сьогодні ціною свого життя захищає Україну. 

Використовувати патріотизм військовослужбовців, виплачуючи їм мінімальні кошти, звісно можна якийсь час, але не можна цього робити постійно. Особливо в умовах реальної загрози повномасштабної війни з Росією, а також беручи до уваги те, що українська армія вже восьмий рік веде бойові дії на Донбасі проти російських гібридних окупаційних військ.

Скільки ж наразі отримують військові?

Це залежить від багатьох факторів – військового звання, посади, строку служби та додаткових виплат. Якщо брати мінімальне грошове забезпечення солдата у пункті постійної дислокації - то це від 10 300 грн. Сержант на посаді командира відділення та за наявності великої вислуги років може отримувати до 15 тисяч. Молодший офіцер – від 13 тисяч, майор з максимальною вислугою років – близько 18 тисяч грн. А, наприклад, у начальника Кременчуцького районного ТЦК та СП (донедавна військового комісара) у званні полковника рівень грошового забезпечення складає 20 800 грн. Це якщо премія йому нарахована у повному розмірі, що буває не завжди. У деяких родах військ грошове забезпечення трохи вище, але ці надбавки не суттєві.

Щоправда, є додаткові виплати та винагороди у районі проведення ООС, але про це трохи далі.

Зауважимо, що за даними Державної служби статистики  розмір середньої  номінальної зарплати в Україні у грудні минулого року зріс до 17 453 грн, на Полтавщині - до 15 990 грн,  а розмір мінімальної зарплати наразі складає 6500 грн.  Навіть, у провінційному Кременчуку наразі пропонують зарплати касирам, продавцям, охоронцям, швачкам від 10 тис грн. Кваліфікованим робітникам, будівельникам, водіям – від 15 тисяч та вище. У Києві та великих містах рівень зарплат значно більший. Так, за даними Держстатистики у грудні в столиці середній рівень зарплат становив 26 759 грн/місяць.  Про зарплати тих, хто працює за кордоном, годі й казати.

Отже, за рівнем заробітку українські військовослужбовці наразі знаходяться у явно програшному становищі. І це при тому, що переважна більшість з них проводить на службі набагато більше часу, ніж це передбачено статутом (40 годин). Причин цього багато – неукомплектованість військових частин, масові відрядження особового складу до району проведення ООС через що ті, хто залишається у пунктах постійної дислокації несуть службу у добових нарядах по 2-3 рази на тиждень, проведення польових виходів та багатоденних навчань. І якщо мінімальне грошове забезпечення солдата контрактної служби поділити на реальну кількість годин, проведених на службі, то погодинна зарплата військового може бути навіть меншою за мінімальну, встановлену в країні.

Такий рівень грошового забезпечення вкрай ускладнює ТЦК та СП (колишнім військкоматам) проведення якісного відбору кандидатів на військову службу.  Охочих пов'язати своє життя з військовою службою наразі не так багато, як хотілося б для проведення якісного відбору, а рівень освіти та стан здоров’я кандидатів часто не відповідає вимогам сучасної армії.

А скільки  військові отримують у районах проведення ООС?

Дехто з читачів чув, що в районі проведення ООС військові отримують значні доплати, за рахунок яких рівень їх грошового забезпечення становить понад 30 тисяч грн.  Це правда. Наразі за виконання завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони додатково виплачується 17 000 грн, а в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту - 6 500 грн. Додатково в районі проведення ООС виплачується винагорода «за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я» у розмірі від 5000 грн для солдата, 7000 - для командира взводу та до 13000 грн - для командира бригади.

Отже, для того, щоб солдат отримав свої 32 300 грн (10300 + 17000 + 5000) він має повний місяць перебувати в окопах на ВОПі (лінії зіткнення, або «нулі»). І хіба 1000 євро це гідна оплата тому, хто 24 години на добу протягом цілого місяця ризикує своїм життям?

Можна стверджувати, що наразі на військову службу йдуть більше з патріотичних мотивів, адже заробити грошей в іншому місці можна значно більше та спокійніше, принаймні не ризикуючи ані своїм життям, ані здоров'ям. Звісно, що така ситуація не є нормальною, і добре, що це нарешті зрозуміли керівники держави.

Підвищити грошове забезпечення обіцяли... і дуже давно

Про необхідність суттєвого підвищення грошового забезпечення військовослужбовців керівники держави говорили давно - і минулого року, і позаминулого, і ще раніше. У військових були сподівання на те, що це відбудеться з 1 січня 2022 року, але вони не виправдалися.

Варто нагадати, що новий міністр оборони Олексій Резніков наприкінці минулого року домігся невеликого збільшення бюджетного фінансування ЗСУ у 2022 році (на 2,5 млрд грн), що дало змогу  підвищити рівень грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Сил спеціальних операцій, а також льотному складу, снайперам та військовим медикам. Щодо останніх, то зважаючи на зростання зарплат цивільних лікарів та медсестер, це конче треба було зробити, бо інакше склалась би парадоксальна ситуація, коли військовий лікар чи медсестра отримували платню меншу ніж цивільних.

Для переважної більшості військових  поки усе залишається без змін, але після оприлюднення указу президента у них з'явилась надія на те, що ситуація невдовзі зміниться на краще.

Чому підвищення грошового забезпечення постійно відкладали?

Безперечно, фінансові можливості нашої держави обмежені, а економіку підірвала ковідна криза. Хоча, на проєкт «великого будівництва» та інші ініціативи нової влади гроші знаходились. Можливо, тут стояло питання пріоритетності бюджетних витрат для керівників держави та народних депутатів. Але, автору здається, що є й інша причина.

За старою традицією в Україні грошове забезпечення військовим підвищували напередодні чергових виборів. Так було завжди. У тому числі й останнього разу – ще за часів президентства Петра Порошенка. Постанова уряду про нові посадові оклади та оклади за військовим званням була прийнята ще 3.08.2017 року. І ці складові грошового забезпечення підвищили лише з 1 березня 2018 року, одночасно з цим зменшивши додаткові види грошового забезпечення та премії. В результаті його загальний розмір залишився без змін. І лише з 1 січня 2019 року військовим повернули старі розміри додаткових видів грошового забезпечення та премій, що призвело до його підвищення приблизно у 1,5 раза. А отримали підвищені виплати за січень військові у середині лютого – за місяць до президентських виборів. Таке вдале за часом збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовцям не допомогло тодішньому президенту Петру Порошенку перемогти на виборах.

Звідки такий висновок? Визначити, чи голосували військові за свого Верховного Головнокомандувача у 2019 році складно, але можливо. Якщо у мирній зоні вони голосували на звичайних виборчих дільницях разом із цивільними й порахувати їх голоси неможливо, то у зоні проведення АТО/ООС були створені спеціальні (закриті) виборчі дільниці, де голосували тільки військові. За підсумками 2-го туру президентських виборів на передовій за Петра Порошенка проголосували 17,4 тис. військових, а за Володимира Зеленського 17,7 тисячі. І це всупереч певному адміністративному тиску з боку командування, якому довелося пояснювати такі результати голосування своїх підлеглих вищому керівництву.

Отже, використання підвищення грошового забезпечення напередодні виборів для зростання власних рейтингів та покращення результатів голосування за провладну політичну силу виявилось безперспективним шляхом.

Військові все зрозуміли та не дозволили ними маніпулювати.

Невже нова влада засвоїла цей урок та вирішила не ставати на шлях, який привів до поразки «попередників».

А може нас невдовзі чекають позачергові вибори?