Як пенсії військовим збільшили, щоб їх зменшити, чому справедливість не відновили та чи можна це зробити

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Це аксіома права, яка закріплена у статті 58 Конституції України. Проте, у ситуації, яку ми дослідили, таке сталося з військовими пенсіонерами 5 років тому і спроби законодавців привести норми спеціального закону до конституційних положень поки ні до чого не привели. Однак, цю несправедливість можна виправити та захистити свої права. Як це можна зробити та про правову ситуацію, що склалася станом на сьогодні, далі у статті.

Як змінювали пенсійне законодавство для військових

Пенсія військовослужбовцям, правоохоронцям та деяким іншим категоріям громадян призначається за спеціальним законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (№ 2262-ХІІ). Згідно з ним, більшість колишніх військовослужбовців та правоохоронців отримувала пенсію за вислугою років за досить простою формулою: 50% від суми грошового забезпечення за 20 років вислуги плюс 3% за кожний додатковий рік вислуги. При цьому раніше максимальний розмір пенсії військовослужбовців не міг перевищувати 90% від суми грошового забезпечення. Але за часів Януковича в Україні стартувала пенсійна реформа і законом №3668-VI у 2011 році максимальний розмір військових пенсій обмежили 80% від суми грошового забезпечення. У 2014 році процес «урізання» військових пенсій продовжили та законом №1166-VII встановили її максимальний рівень у 70% грошового забезпечення, пояснивши це потребою в економії бюджетних коштів.

Через це виникла ситуація, коли кадровий військовослужбовець, який мав 27 років вислуги, втрачав стимули для продовження військової служби, адже досягав її максимуму і за додаткові роки не отримував підвищення майбутньої пенсії (20 років = 50%, 7 років x 3% = 21%, 50% + 21% = 71%, а максимальний розмір 70%). Зауважимо, що обмеження у 70% встановили на початку російсько-української війни. А мати таку вислугу військовослужбовець міг вже у 45 років, а то й раніше, якщо у нього була пільгова вислуга – тобто у віці, коли людина досягає рівня професіоналізму та може ще довго продовжувати службу, захищаючи Україну. Через це, велика кількість військових, що відслужили 27 років, звільнялись з військової служби.

До речі, через це виникла досить дивна ситуація, коли деякі військові пенсіонери, які у перші місяці російсько-української війни у 2014-2015 роках добровільно пішли захищати Україну, замість подяки від держави отримали… зменшення їхньої пенсії. Це відбулося з тими, хто до повторного вступу на військову службу мав понад 27 років вислуги, тобто отримував пенсії у розмірах понад 70% від грошового забезпечення.

Через рік служби вони демобілізувалися, їм переоформили пенсійні виплати з врахуванням додаткового терміну військової служби, та за оновленим законом призначили новий розмір пенсії з урахуванням її максимального розміру у 70%...

Наразі чимало кадрових військових, що перебували на пенсії, повернулося на військову службу та боронять Україну від ворога. І з такою ж ситуацію можуть стикнутися багато з тих, хто до мобілізації мав призначену військову пенсію у розмірі понад 70% від грошового забезпечення. Та й у тих, хто мав менший розмір пенсії, а під час війни отримають додаткову вислугу — пенсії не зростуть понад встановлене обмеження.

Як закон став мати зворотну силу?

Зменшення відсотків призначених пенсій відчули не тільки ті військові пенсіонери, які повторно пішли на військову службу, а й ті, кому вона була призначена у розмірі понад 70%. Як це зробили?

У 2017 році в Україні склалася ситуація, коли розміри пенсій військових з однаковим званням, посадою, що займали перед звільненням, та вислугою років відрізнялися майже удвічі в залежності від дати виходу на пенсію. Це було несправедливо і ситуація вимагала виправлення. Виправили її доволі дивно.

З 1-го березня 2018 року усім військовослужбовцям підвищили розміри посадових окладів та окладів за військовим званням (постанова КМУ №704 від 30.08.2017). Збільшення цих складових грошового забезпечення військових згідно з ч. 4 ст. 63 закону № 2262-ХІІ вимагало перерахунку пенсій військових пенсіонерів, що і було зроблено.

Однак, постанова Кабміну №103 від 21.02.2018 року, якою визначався порядок перерахунку, передбачала, що після його проведення військовим пенсіонерам з великою вислугою років, яким пенсія була призначена до зниження її максимального рівня у 2011-2014 роках у розмірі вище, ніж 70% від грошового забезпечення, вона встановлювалася на рівні 70%.

Здавалося б усе чудово – пенсію перерахували, її номінальний розмір у всіх збільшився, несправедливість виправили — пенсіонери, що звільнилися у різні роки, стали отримувати більш менш однакові пенсійні виплати. Але ж закон не має мати зворотної сили. І якщо людина, маючи 29 років вислуги, виходила на пенсію у розмірі 77% (за старими нормами закону), то зменшувати її розмір рішенням уряду — це чисто українська юридична «новація». Таким чином Кабмін в Україні у 2018 році зробив так, що закон став мати зворотну силу.

Варто додати, що окрім цієї правової «новації», постанова Кабміну №103 від 21.02.2018 року передбачила ще одну. При визначенні розміру грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, для тих, хто звільнився з військової служби до березня 2018 року, не враховувалися додаткові види грошового забезпечення — надбавки, доплати та премії. Проте, це трохи інша тема, про яку ми вже писали, зокрема, й про те, як можна відновити справедливість.

Верховна Рада зробила перший крок для усунення дискримінації й на цьому зупинилася

Очевидне порушення правових норм рішенням уряду, несправедливість та дискримінація у визначенні розміру пенсій військовим в залежності від дати виходу на пенсію не залишилося поза увагою народних депутатів. У 2019 році до Верховної Ради внесли законопроєкт №2141«Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо відновлення дії попередніх редакцій норм зазначеного Закону». Ним пропонувалося, зокрема, повернутися до попередньої редакції статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які були змінені у 2011 та 2014 роках — тобто до максимально можливого розміру військових пенсій у 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Цей законопроєкт був прийнятий Верховною Радою у першому читанні 3 грудня 2020 року. Як зазначається у Пояснювальній записці до законопроєкту №2141, він «усуває існуючі дискримінаційні положення в пенсійному законодавстві, якими викликана існуюча диспропорція у пенсійному  забезпеченні осіб, звільнених з військової служби у різний період часу».

Показово, що парламентарі понад два роки тому, під час голосування за цей законопроєкт у першому читанні, ухвалили рішення розглядати його далі за скороченою процедурою, що означало його ухвалення в цілому протягом найближчих місяців. Проте, про законопроєкт №2141 у Верховній Раді чомусь «забули» і з того часу більше до нього не поверталися.

Що стало причиною цього можна лише здогадуватися. Адже, під час його розгляду у першому читанні Міноборони підтримало законопроєкт без жодних зауважень, а Мінфін та Пенсійний фонд України виступили проти, пославшись на додаткові видатки держбюджету на його реалізацію. Не влаштовував Кабмін і новий порядок перерахунку військових пенсій, який встановлювався статтями 63-1 та 63-2 законопроєкту №2141, та обмежував у цьому питанні повноваження уряду.

Народні депутати від Кременчука відмовчуються

Законопроєкт №2141, який був ухвалений народними депутатами у першому читанні напередодні 2021 року, потрапив до Плану законопроєктної роботи Верховної Ради на 2021 рік, але так і не був нею розглянутий. У план законопроєктної роботи ВРУ на 2022 рік він вже не потрапив, як і до плану на поточний рік.

Автор матеріалу намагався дізнатися причину цього у народних депутатів, які були обрані виборцями Кременчука та тих, що мають відношення до нашого міста і профільного комітету Верховної Ради, який готував цей законопроєкт до першого читання.

На офіційні сторінки у Фейсбуці трьох народних депутатів, а саме: Юрія Шаповалова, Олексія Мовчана та Максима Березіна, який є головою підкомітету Комітету по соціальним питанням у сферах національної безпеки й оборони та який виступав доповідачем під час ухваленні законопроєкту №2141 у першому читанні в грудні 2020 року, понад місяць тому були направлені питання:

• Чому законопроєкт №2141 не був включений до Плану законопроєктної роботи ВРУ на 2022 та 2023 роки та чому протягом двох років з дати його ухвалення у першому читання він не розглядався ВРУ для його ухвалення в цілому?
• Чи планується законопроєкт №2141 розглянути у другому читанні та ухвалити в цілому у 2023 році, а якщо ні, то коли?
• Чи голосували ви за цей законопроєкт у першому читанні та чи готові його підтримати в цілому?
• Ваше ставлення до проблем, які мають бути вирішені законопроєктом №2141?

Наприкінці звернення народних депутатів попередили, що їхні відповіді можуть бути використані в якості коментаря до статті. З 22 січня, коли були направлені ці запитання, відповіді ніхто із трьох народних депутатів так і не надав. Зважаючи, що коментарів від них немає, сподіватися на розгляд та ухвалення законопроєкту №2141 у Верховній Раді військовим пенсіонерам, мабуть, теж не варто.

Думка експерта

Під час підготовки матеріалу ми звернулися до кременчуцького адвоката Жанни Лисенко, яка має багатий досвід у захисті прав військових пенсіонерів. Вона пояснила, чому так сталося.

Вона додала, що Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України. Зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 вказано, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у ЗСУ, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров'я та підвищеними вимогами. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Як можна відновити справедливість та збільшити пенсію?

Отже, відновлення розмірів пенсії у відсотках до грошового забезпечення, яка була визначена військовим пенсіонерам під час звільнення з військової служби — це питання відновлення законності та справедливості стосовно ветеранів військової служби. Як можна відновити справедливість?

Вона додала, що її практика роботи показує, що у таких справах позивачі завжди вигравали справу та добивалися відновлення справедливості. Щоправда, на це уходив певний час — зазвичай від 6 до 12 місяців.

Вона додала, що адвокат готує судовий позов та супроводжує справу у судах без залучення позивача. Тобто сам пенсіонер на судові засідання та до будь-яких державних органів може не ходити, ніяких документів не готувати та ні на що не витрачає свій час. Усе за нього робить адвокат.

Вона висловила готовність надати військовим пенсіонерам юридичні консультації з будь-яких питань та дозволила редакції опублікувати свій номер телефону — 0979404341 (Лисенко Жанна Олександрівна).

Адвокат приймає у Центрі юридичних консультацій на вулиці Університетській (Першотравневій), 39, кабінет 9.

Чи варто боротися?

Пенсіонери зазвичай люблять  скаржитись та обурюватися несправедливістю, вважаючи, що держава їх у чомусь обмежила чи обманула. І часто бувають у цьому правими. Дехто сподівається на рішення уряду чи парламенту і чекає на них роками, нічого не роблячи. Інші ж вирішують не чекати, й не обурюватися, а діяти та боротися за відновлення справедливості. І досягають своєї мети. Тим більше, що така боротьба не потребує особливих зусиль з боку пенсіонера. Лише вияву готовності, бажання добитися справедливості та часу.

І що важливо, відлік цього року починається з того дня, коли військовий пенсіонер зважиться на боротьбу. Чим раніше початок, тим скоріше на банківські картки надходитиме збільшена до повного розміру пенсія.

Ті ж військові пенсіонери, які продовжать скаржитись, обурюватись чи чекати рішень уряду та парламенту,  допоможуть державі зекономити кошти держбюджету шляхом недоотриманих ними пенсійних виплат.

Варто додати, що цей матеріал стосується пенсіонерів усіх силових структур: ЗСУ, МВС, НГУ, ДПСУ, СБУ, ДСНС та інших.

А для тих, хто вважає, що військові пенсіонери й так отримують великі виплати, радимо почитати про те, кому в Україні в умовах воєнного стану вирішили скоротити пенсійні виплати одразу на 40%. Якщо законопроєкт буде ухвалено, їхні пенсії скоротяться … до 90 тисяч грн.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів