Бійці Кременчуцького добровольчого куреня опановують американську зброю на стрільбищі

Минулих вихідних, 10-11 червня, бійці Кременчуцького добровольчого куреня (ДФТГ № 3) на стрільбищі вдосконалювали свої навички у володінні штатною зброєю — тренувалися у стрільбі з автоматичної гвинтівки М14.

У неділю на стрільбищі побував кореспондент «Кременчуцького Телеграфа», який поспілкувався з добровольцями, побачив настрій бійців та вислухав їхню оцінку легендарної американської зброї.

Хто такі добровольці ДФТГ?

Тисячі кременчужан та мешканців району з перших днів війни захищають Україну, перебуваючи у лавах ЗСУ та Нацгвардії. Але окрім військовослужбовців боронити місто готуються й добровольці ДФТГ.

До речі, вони вже кілька місяців виконують оборонні завдання на Кременчуччині, які їм ставить військове командування, одночасно вдосконалюючи свою бойову підготовку.

Нагадаємо, що торік у Кременчуцькому районі патріотично налаштованими громадянами були створені 8 добровольчих формувань територіальної громади (ДФТГ), з яких 5 — у Кременчуці. У листопаді для вдосконалення управління цими формуваннями рішенням військового командування у кожному районі залишили по одному добровольчому формуванню.

На Кременчуччині ним стало ДФТГ № 3, на базі якого створили Кременчуцький добровольчий курень. Два з розформованих ДФТГ нашого району приєдналися до нього як окремі підрозділи, а деякі перереєструвалися як громадські формування з охорони громадського порядку, тобто стали допоміжними підрозділами Національної поліції.

Військове командування вирішило залишити у Кременчуцькому районі базовим саме ДФТГ № 3 через одну важливу особливість — у її складі багато ветеранів війни в Афганістані та учасників АТО/ООС, тобто людей, які мають реальний бойовий досвід.

Варто зазначити, що добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ) — це передбачені законом військові загони, створені за власною ініціативою та фактично на «громадських засадах» патріотично налаштованих українців. Вони об’єднали добровольців, які не є військовослужбовцями, але готуються до того, щоб зі зброєю в руках зустріти ворога та дати йому гідну відсіч.

Вони не отримують грошового забезпечення від держави, а матеріальне забезпечення таких формувань покладається на територіальні громади. Серед добровольців багато пенсіонерів, а ті, хто працюють, поєднують свою роботу з військовим вишколом та виконанням бойових завдань.

Командир ДФТГ № 3 підполковник у відставці Андрій Чуйко не назвав чисельність свого формування, але зазначив, що серед добровольців близько півтора десятка «афганців» та трохи більше учасників АТО/ООС і ветеранів військової служби. Є вже й ті, хто приєднався до ДФТГ після звільнення з військової служби під час повномасштабної війни. Двоє бійців батальйону тероборони минулого року були звільнені через досягнення граничного віку перебування на військовій службі (ред. — 60 років) та одразу вступили до лав ДФТГ № 3. Наразі вони як інструктори навчають добровольців вогневій та тактичній підготовці. Серед бійців підрозділу є підполковники запасу Національної поліції та ДСНС, чиновник міськвиконкому, ветеринарний лікар, лікар-стоматолог, ІТівці, підприємці, робітники кременчуцьких підприємств та навіть заступник директора комунального підприємства.

Військовий вишкіл у ДФТГ

Перед проведенням навчальних стрільб добровольче формування вишукалося у строю для військового привітання з командиром та організації занять.

Після шикування добровольці почали заняття на стрільбище на трьох навчальних точках. У вивчені тактичної медицини та стрілецької зброї їм допомагали інструктори з Національної гвардії. Особливу зацікавленість у бійців викликали 7,62 мм кулемет ПКМ, кулемет РПК, снайперська гвинтівка СВД, ну і, звісно, американська автоматична гвинтівка М14, з якої й проводилися навчальні стрільби.

Інструкторами на стрільбах, які навчали користуватися американською зброєю та контролювали дотримання заходів безпеки під час стрільби на вогневому рубежі, були досвідченіші бійці ДФТГ та командири взводів. Стріляли добровольці доволі влучно — дехто з них влучав у мішень усіма пострілами.

Враження від американської гвинтівки М14

Головний сержант батальйону 62-річний Олег Осадчий був призваний до лав 145 батальйону територіальної оборони у перший день повномасштабної війни, а до того був резервістом у цьому ж батальйоні. У вересні минулого року його звільнили із ЗСУ у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі (ред. — 60 років). Проте, залишатися осторонь у такий важкий для України час не зміг, й одразу вступив до лав ДФТГ № 3. Зараз проходить службу у добровольчому формуванні на посаді інструктора — навчає новоприбулих добровольців володінню зброєю, тактичній медицині та тактичним навичкам ведення бою.

Своїми враженнями від зброї поділився наймолодший доброволець ДФТГ № 3 Іван Войтенко. Йому нещодавно виповнилося 24 роки й він немає досвіду військової служби. Отже, з бойової зброї у неділю стріляв уперше.

Серед бійців ДФТГ були й такі, що кожний постріл посилали точно у ціль. Один із них, мисливець, відповів на запитання редакції щодо вражень від американської зброї.

З ним погодився і керівник Волонтерського штабу оборони Кременчука Олег Биков, який давно допомагає ДФТГ № 3.

Думка «афганця» та ветерана МНС

Головний сержант, начальник служби РАВ Кременчуцького добровольчого куреня (ДФТГ № 3) Олександр Бідаш — один із найбільш досвідчених добровольців. У 1980 році він служив в Афганістані та у складі військових колон об’їздив його майже увесь, забезпечуючи зв’язок між автомобілями у колоні.

За його словами, американська гвинтівка М14 — гарна і надійна зброя з потужними боєприпасами, втім, потрібне постійне тренування у її використанні, а тому стрільби треба проводити частіше.

До розмови приєднався підполковник у запасі ДСНС, який наразі працює заступником генерального директора КП «Благоустрій Кременчука» Юрій Мокієнко.

Забезпечення ДФТГ покращується

Як зазначив командир ДФТГ № 3 Андрій Чуйко, забезпечення бійців Кременчуцького добровольчого куреня в останній час дещо покращилося. Бійці в основному забезпеченні форменим одягом, автомобільним пальним для проведення занять та бойового чергування, а в дні проведення занять та несення чергування їм надається харчування. З червня грошова допомога добровольцям за добовий наряд при виконанні бойових завдань збільшена з 240 до 340 грн. Це небагато, але хоч якесь визнання їхньої роботи.

Командир ДФТГ висловив сподівання, що міська влада і далі буде приділяти увагу, підтримувати та забезпечувати добровольців усім необхідним для підготовки та виконання завдань.

Нагадаємо, що матеріальне забезпечення та грошові виплати за чергування добровольцям ДФТГ здійснюється з міського бюджету Кременчука.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів