«Свиняче лайно тоннами пішло в річку»: хто отруїв Псел на Кременчуччині

«Кременчуцький ТелеграфЪ» побачив на власні очі наслідки забруднення річки Псел на Кременчуччині та можливі його причини. 12 липня разом з екологічною комісією Полтавської обласної ради ми вирушили по території Омельницької громади. Крім членів комісії  Євгена Корфа (голова комісії) та Дмитра Кравченка (депутат облради та заступник міського голови Кременчука), на місці працювали депутат міськради Сергій Порчирян, начальник Державної екологічної інспекції Центрального округу Ігор Горжій, директор департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА Сергій Олейніков, керівниця головного управління Держпродспоживслужби на Полтавщині  Яніна Аранчій.

Зібралися біля свиноферми, що у селі Демидівка на території Омельницької сільради. На неї вказали місцеві мешканці, яких не задовольнила інформація, надана напередодні Кременчуцькою РВА, що місце потрапляння стоків невідомого походження до Псла.

Члени робочої групи безрезультатно намагалися потрапити на територію ферми, аби поспілкуватися із її керівником. Працівниця ферми через паркан відповідала, що його немає на місці.   

Місцевий мешканець, активіст та підприємець Микола Пустовіт зголосився показати робочій групі, що, на його думку та думку місцевих мешканців, спричинило масовий мор риби у Пслі.

Нам показали лагуни — це місця, де мають зберігатися та відходи тваринного походження. Переважно — це гній (навоз), який, за словами фахівців, при довгому зберіганні виділяє аміак. А перевищення концентрації по аміаку виявили фахівці у річці Псел. Самі лагуни майже незаповнені — лише на дні чи то вода, чи інші відходи. Там особливого запаху немає. Можливо, лагуни ще не ввели в експлуатацію.

Справжні «лагуни», за словами місцевих, мають зовсім інший вигляд. Це просто склад гною посеред поля у яру.

Пояснює, що складування «облаштували» яру, що спускається до річки, і через сильні зливи гній потрапив у Псел.

Зазначимо, що у селі та на його околицях стоїть сморід гною, а на місці складування, куди ми поїхали, — взагалі неможливо знаходитися, не закриваючи ніс. Гори гною були ще вищими, але небачена злива їх значно зменшила.

Спускаємося до яру, його довжина — кілька кілометрів. У низовині ще стоїть вода — точніше, це болото із лайном. Навколо — пожовкла трава та дерева. За кілька днів перегній, що тут стояв, вбив рослинність. На думку деяких членів комісії, це лише початок. Уся рослинність, що потрапила під потоки гною, — загине.

На наше запитання до місцевих, чому вони мовчали так багато років — адже бачили, що відходи звозять до яру, і це теоретично може нашкодити річці. Та й нюхати все життя лайно — річ не з приємних. Микола Пустовіт відповів:

Голова Омельницької громади Андрій Пирог каже — дозволів на будівництво не підписував.

Мертва річка

Наступна локація, куди нас везуть місцеві, — це Псел в межах Омельницької громади. Просимо показати мертву рибу. 

Стоїмо на кручі. Зверху добре видно рибу, що плаває черевом догори. На березі — купа мертвого малька, великі особини щуки. Запах — тухлятина. Однак придивившись, бачимо, що маленька риба є, плаває. Тож надія є, хоча невідомо, чи це вже кінець катастрофи.

Забруднена вода доходить до Поток та Щербаків на Кременчуччині, риба задихається

Члени комісії під час роботи дійшли спільного попереднього висновку — сталася екологічна катастрофа щонайменше регіонального масштабу. Детально розібратися в ситуації має слідство — поліція відкрила кримінальне провадження.

Водночас начальник Державної екологічної інспекції Центрального округу Ігор Горжій надзвичайної ситуації особливо не вбачає. 

Директор департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА Сергій Олейніков щодо побаченого відповів нам:

Члени постійної комісії з питань екології та раціонального природокористування також залишилися із купою запитань замість відповідей — і щодо дозволів на будівництва ферми, і щодо використання на прав власності на ділянку, де звозили гній тощо. Тому сьогодні зранку, 13 липня, зібралися на засідання та розробили рекомендації за результатами огляду місця забруднення р. Псел на території

Кременчуцького району.

Детальніше — де ми були та що бачили — у відеосюжеті

Зона надзвичайної екологічної ситуації

Постійна комісія з питань екології та раціонального природокористування (екологічна комісія Полтавської облради), яку очолює депутат Євген Корф, рекомендувала оголосити територію Омельницької сільради зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Рекомендації:

Полтавській ОВА: 

• надати пропозиції Кабміну про оголошення забрудненої місцевості на території Омельницької сільради —  зоною надзвичайної екологічної ситуації;
• розглянути можливість виділення коштів з резервного фонду обласного бюджету на ліквідацію наслідків забруднення р. Псел 

Полтавській обласній прокуратурі та Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області: 

• надати відповідну постанову Державній екологічній інспекції Центрального округу та Держпродспоживслужбі  на здійснення взяття проб води, ґрунту та риби раз на три доби в присутності представників постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування та громадськості.

Державній екологічній інспекції та  Держпродспоживслужбі в Полтавській області:

• спільно з представниками місцевої влади Кременчуцького району отримати від підприємств, які здійснюють господарську діяльність на території зони екологічного лиха, пов’язану з вирощуванням тварин, документи дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та інші документи;
• повідомити постійну екологічну комісію облради про перевірки та лабораторні дослідження та їх результати.

Полтавському обласному лабораторному центру МОЗ:  

• надати екологічній комісії облради результати лабораторних досліджень проб води, ґрунту, риби, взятих в районі забруднення р. Псел на території Кременчуцького району Полтавської області.

Державному агентству меліорації та рибного господарства у Полтавській області:

• надати екологічній комісії облради інформацію про утилізацію залишків фауни, взятої для лабораторних досліджень в зоні забруднення р. Псел на території Кременчуцького району.
  
  

  ---

  Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів