У Кременчуці знову збирали акцію «громадянського гніву» проти банкірів

Роздавали листівки із закликом до людей «підтримати акцію громадянського гніву» та об’єднуватися для захисту своїх інтересів. Пікетувальники (в основному, підприємці) знову вийшли із вилами та косами та під знайомими гаслами, з якими першого лютого пікетували «Укрсиббанк»: «Долой кредитный геноцид», «Валютные кредиты – вне закона».

Саме на незаконності валютних кредитів і робили акцент ті, хто виступав, адже національною валютою України є гривня.

– Наше об’єднання ще в 2008 році пропонували перевести валютні кредити у гривневі, і не доводити ситуацію до того, що ми маємо зараз. В той же час кредити у доларах були вдвічі дешевші, і ситуація була створена спеціально для того, щоб «присадити» людей на такі кредити, а потім спекулювати на цьому. Згідно з Конституцією України, нормативними документами Нацбанку, всі валютні кредити мають бути переведені у гривневі. Ніхто не говорить про те, що не треба віддавати кредити банкам. Але віддавати треба за тим курсом, за яким люди їх брали, – каже Олександр Мельников, голова кременчуцького осередку ВГО «Наш захист».

За його словами пікетування ОТР-банку пов’язано із тим, що зараз цей банк почав масово подавати позови проти позичальників і не йде назустріч тим, хто хоче реструктуризувати борг. До речі, як каже пан Мельников, керівництво «Укрсиббанку» після акцій протесту і в Києві, і в Кременчуці, дало відповідь на центральний офіс ВГО «Захист» у Києві. У відповіді йдеться про те, що «Укрсиббанк» готовий йти на реструктуризацію боргів.

Сергій ГОЛОДНЯК, керуючий відділенням ОТР-банку у Кременчуці:

Ми розуміємо, що ситуація в країні не сприяє спокійним реакціям людей на те, що відбувається. Що стосується нашого банку і реструктуризації боргів позичальників, то ОTР-банк одним із перших виступив з цією ініціативою ще наприкінці 2008 року. Ми відкриті і готові йти на переговори з кожним клієнтом. Але є межі реструктуризації: банки не можуть припинити чи призупинити нарахування відсотків за кредитом, тому що цей ресурс для банків теж є платним, і за нього треба розраховуватися – у тому числі й виплачувати депозити населенню. З приводу валюти і перерахунку за курсом на момент отримання кредитів, зауважу, що ми обмежені умовами валютного ринку. Якби Нацбанк мав можливість продавати долар по 5,05 грн, ми могли б за цим же курсом продавати його клієнтам для погашення їхньої заборгованості. Але зараз ринковий курс долара практично зрівнявся з тим, який пропонує на валютному аукціоні Нацбанк – і це у межах 8 грн. Якщо клієнт готовий повертати кредит – ми відкриті до діалогу, але коли позичальник під різними приводами уникає контакту – банк змушений діяти у відповідності до чинного законодавства та укладених договорів.