«Своє кохання знайшла на війні…». Війна жіночими очима

Ніка познайомилася з Євгеном під обстрілами в Пісках, про це дівчина розповіла «Телеграфу». Ніка з Дрогобича (Львівська область) Євген з Криму, але доля звела їх на війні.

- Познайомилися ми минулого року в квітні. За кожним медиком у «Карпатській Січі» були закріплені хлопці-охоронці. І Женю приставили до мене. На початку червня була важка бойова ситуація, під обстрілами зародилися наші стосунки. Хотіли одружитися в Пісках, але нам не дозволили.

22-річна Ніка поділилася, що з дитинства знала, що її життя буде пов’язане з медициною. Батько був військовим медиком, а мама лейтенант медичної служби. Дівчина вивчала англійську, щоб через Корпус Миру відправитися в Африку. Але все змінила війна на сході України. Через її руки пройшли десятки поранених і загиблих. Ніка витягла з поля бою не одного бійця.

Дівчина розповіла, що на передовій готується до вступу в університет. Зареєструвалася на ЗНО було проблемою. Адже зареєстрована у Львові, там же буде здавати тестування. Для того щоб зареєструватися прийшлося покинути Піски та приїхати до Красноармійська.

- У Пісках є чудова бібліотека, яка втрачається. Ми, що змогли частину збірок вивезли в Дрогобич у школу де я навчалася. Найцікавіше, що навчалася у дрогобицькій школі №1 ім. Івана Франка. І коли зайшла у бібліотеку в Пісках, то знайшла книжку з Дрогобича, саме з моєї школи. Де Піски, а де Дрогобич? (близько 1 300 км - ред.), - зауважила Ніка.

На щастя, роботи зараз не так багато, тому Ніка облаштовує побут і вишиває ікони.

- У вільний час вишиваю ікони бісером. Раніше роботи продавала, а тепер відправляю додому. Я люблю портрети вишивати. У мене перша освіта художня. У Стрию закінчила сакральне мистецтво. Після навчання на медичному, щоб заробити кошти працювала на Польщу. Я брала фотографію, розробляла схему у комп'ютері та вишивала.

Ніка розповіла, що на війні їй легше психологічно:

- Я в шоці, від того, що люди терплять. Вдома важче ніж на передовій. Мені навіть морально тут легше. А там інтриги, якісь неадекватні, незрозуміло, що твориться. Бувають такі махінації та інтриги коли саджають невинних. Наприклад, у мене 21-річного друга посадили, який поступив доблесно, за покликанням ідеї. Йому дали 12 років ув'язнення, тепер він чекає часу в Лук'янівському СІЗО апеляції. Йому приписують побиття одного з наркоторговців. Багато кого підставляють. З одного боку це неправильно коли саджають побратимів, а з іншого система винищує загрозу сама для себе.

За її словами, багато з тих хто був на передовій погано адаптується до середовища.

- Навіть по власній психіці розумію, що я не можу спокійно реагувати на несправедливість. Я знаю, що тут постійно знаходжусь зі зброєю і тут буде справедливість і чесність. Ту атмосферу, що за кожен постріл тебе можуть посадити відповідно цим користуються.

Ти на життя дивишся зовсім інакше. Я не так багато такого бачила. А хлопці повертаються з аеропорту, з полону і їм важко зрозуміти владу за те що вони виявилися в такий ситуації. Вони можуть зробити все завгодно. Це потенційні девіанти (поведінка, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, - ред.) та делінквенти (правопорушник, - ред.).

Ніка переконує, що найважче на війни для жінки - відсутність гігієни:

- Бувають такі моменти коли не вистачає косметики, хочеться виправити волосся, підфарбуватися. Досить важко, але в принципі можна звикнути. Хлопці допомогли облаштувати баню.

На початку весни від потрапляння снаряду баня згоріла.

P.S. Ніка та Євген нещодавно одружилися. Бажаємо молодятам, щоб кохання, благополуччя та сімейний затишок завжди були саме в їх руках.