Якось пішли на справу я і Станіслав

Середа, 26 липня, розпочалась для 16-річного Сергія К. і його товариша 16-річного Станіслава як завжди. Зустрівшись, в обумовленому місці, вони весь день вештались містом. Після обіду, перекусивши булочками та напоєм, хлопці пішли кататись на катамаранах, що в районі Придніпровського парку. Сидячи у катамарані, почали обирати жертву серед тих, хто катався поряд. „Ми із Станіславом частенько таранили когось слабшого за нас. Потім на березі, заводили з ним сварку. Пропонували йому, що не будемо бити, але за це він повинен дати нам грошей на пиво”, – описують хлопці схему за якою „працювали”. Так вирішили діяти і цього разу. Намітивши жертвою 12-річного Євгена, вони добряче розігнали свій катамаран і щосили вдарили ним по катамарану жертви.
Під крики та погрози, що хлопець не дивиться куди пливе, Станіслав кілька разів вдарив Євгена в плече. Після цього всі разом вони попливли до берега. Там Сергій перевірив кишені жертви, проте нічого, крім мобільного телефону Siemens S75, в них не було. Розглядаючи телефон, хлопці повільно йшли берегом. „Євген ішов за нами і скиглив. Коли мені це набридло, я зупинився і дав йому кілька ляпасів. Сказав, щоб він забирався геть, адже телефон йому все одно ніхто не поверне”, – пояснював Сергій згодом у міліції.
Вигідно продати здобич хлопці не встигли. За кілька хвилин їх наздогнав на машині розлючений батько Євгена. А ще за кілька хвилин, підприємливих друзів вже саджали у міліцейський бобик. До з’ясування обставин Станіслава і Сергія помістили в дитячий притулок. Вирішується питання про порушення карної справи.

Данило МАТЯШ