Б’ючи вікна, хулігани мало не повбивали господарів

Пригода трапилась 29 серпня, приблизно о 23.00 на вулиці 60-річчя Жовтня (р-н зупинки „Вадима Бойка”).
«Ми з дружиною об 11-ій вечора сиділи та дивилися по телевізору «Секретні матеріали». Раптом почули, ніби щось вибухнуло. Я побачив, як з підвіконня на кухні падають банки та чайник. Майже одразу розбилося вікно у залі, позаду дружини. Стало зрозуміло, що у нас у квартирі б’ють вікна. Ми побігли вимикати світло, але хулігани вже встигли розбити вікно у спальні та ще одне в залі. У темряві ми почули, як вони сміються на вулиці. Після цього ще пара камінчиків полетіла у вікна в залі. Хуліганів, певно, було двоє чи троє, зі світла в темряві мало що видно. Ми одразу побігли викликати міліцію.
В спальні по всьому ліжку було бите скло, а посередині лежав шматок асфальту». – Сергій демонструє репортеру дебелу каменюку. – «На підвіконні із зовнішнього боку залишився шматок силікатної цегли, якою вони в основному й кидали. Це ж із якою силою треба було кидати, щоб від шибки шмат дерева відлетів!?» – у розпачі каже господар, показуючи на розбиту раму. Міліція приїхала швидко, хвилин через 15. Але звісно вже нікого було ловити. Обійшли будинок, подивилися на побиті вікна. Навіть запитали: «Чи будете заяву писати?» Я, звісно ж, написав, хоч надії, що тих негідників піймають, немає ніякої.
До другої години ночі, попиваючи валідол та корвалол, ми все прибирали. Але заснути так і не змогли – дуже вже перелякалися. Зранку по квартирі пішов скажений протяг, і я почав вставляти нове скло».
Розповідаючи, Сергій не міг приховати свого здивування: «Не знаю, за що. Ніби й ворогів не маємо, посад якихось-там не займаємо. Два роки тому нам вночі двері облили соляркою і підпалили, ми прокинулися від того, що вогонь уже у хату йшов. Тоді теж винних не знайшли. Двері я металом оббив, а тепер що, і вікна?».
Р.S. Якщо хтось був свідком цієї пригоди прохання звернутись до дільничного цього району за телефоном 5-11-33. Можливо ваш дзвінок допоможе знайти і покарати „безпредельщиков”.