Кременчуцькі школярки роздягнули й жорстоко побили молодшу подругу

«Я болю не відчувала. Було образливо й соромно»

Віку (так звуть постраждалу) спочатку побили, потім роздягли догола й збиралися зґвалтувати палицею. Одна з учасниць знущань, не знаючи як ще досадити жертві, під кінець натиснула на кнопку відеокамери мобільного телефону.
– Ану, суко, подивися на мене, твар-р-ю-ка! - владно наказує голос за кадром. – Розплющ очі, руки від обличчя прибери!
– Будь ласка, не чіпайте мене! – тихо благає дівчинка з розбитим носом і розпухлими губами.
Але камера впевнено «шарить» по її оголеному тілу. Це викликає приступ знущального сміху в присутніх, чиїх облич «оператор» не показує.
– Віро, ану вдар ззаду, нехай труси зніме! – знову чутно наказ.
– Я зніму... Але навіщо ви все це робите? Я ж нічого не скоїла...
Однак слова жертви, звернені до мучителів, що розбушувалися, знову тонуть у дружному іржанні. На дисплеї мобільного крупним планом з’являється оголене тіло дівчинки-підлітка, після чого екран гасне.
Ось, власне кажучи, і все «кіно». Воно триває не більше однієї хвилини. Але душевна травма, нанесена Вікторії і її рідним, залишиться на все життя.

Їхні дороги перетнулися другого жовтня
Надія була грозою своєї школи (яка від неї ледве позбулася, і тепер 13-літня дівчинка «наводить порядки» у спецінтернаті). 15-літня Жанна – ще той «подарунок» в – іншому навчальному закладі. Раніше вона била й грабувала дівчат, тому стоїть на спецобліку в комісії зі справ неповнолітніх. З метою профілактики її закривали в спецприймальнику. Матеріали по ній навіть направлялися в суд, але той виявився гуманним до неповнолітньої сироти, і дівчинку віддали на поруки бабусі. А бабуся для підлітка – не авторитет. Удвох ці дівчата «без гальм» – вибухова суміш цинізму й жорстокості, що наочно підтверджує відеозапис. Хоча починали розбірки навіть не вони.
Віра, майбутній учитель фізкультури, першою зачепила Вікторію. 15-літня студентка-першокурсниця місцевого педагогічного училища, випивши пивця, сиділа з Жанною на гойдалці у дворі напроти рідної школи. У цей час до них, провівши подружку додому, підійшла Віка, щоб привітатися. Здається, Віра тільки й чекала цієї зустрічі. Потім Жанна, передаючи слова, з якими подруга звернулася до дівчини, не змогла згадати жодного цензурного. Але суть фрази зводилася до того, що Віка, мовляв, розпускала про Жанну брудні плітки, пов’язані з її любовними пригодами.
– Слово за слово, почався конфлікт, – розповідає старший оперуповноважений кримінальної міліції у справах неповнолітніх Автозаводського РОВД Кременчука Роман Соколов. – Побачивши ворожість дівчат, Віка стала на коліна, твердячи, що вона взагалі нічого подібного нікому не говорила, випрошуючи помилування. Але все було даремно. «Пішли, розберемося», – вони повели свою жертву за кут розташованого поряд будинку, у якому раніше був дитячий садок, а зараз – Центр соціальної допомоги населенню. У цей час повз них ішла Надя. «Ти знаєш оцю?» – запитала в неї Віра. «Так мені самій з нею треба розібратися!» – відповіла Надя. І дівчата-підлітки «розбиралися» півтори години, починаючи з о пів на восьму вечора, поки не втомилися.
Слідство встановлює ступінь провини кожної з учасниць розбірок. У тому числі й Марини, майбутнього бухгалтера, що то відходила, то поверталась, однак не спробувала зупинити подруг, навпаки, підбивала їх: «Добалакалася, так їй і треба!» Рідні неповнолітніх, що потрапили в поле зору міліції, уже найняли адвокатів. Дівчатам за знущання загрожує п’ять років в’язниці.
– Спочатку внучка не зізнавалася, як над нею знущалися, говорила, що просто її побили на вулиці. Тому що їй пригрозили розправою, – витирає сльози Ольга Іванівна, бабуся Віки, в якої дівчинка виховується після розлучення батьків. – А коли все-таки спливла правда, вони приходили в лікарню до Віточки нібито миритися, умовляли не подавати заяву в міліцію. І мене, зустрівши один раз біля лікарні, запитували, скільки коштує лікування, яка ціна порваного одягу, мовляв, ми все оплатимо. А нишком знову шепотіли внучці: «Якщо нас посадять, то тобі за нас помстяться!» Дівчинка залякана...
– Ми дуже хочемо, щоб кривдниці нашої внучки були справедливо покарані за скоєний карний злочин, і ходом слідства поки що задоволені, – говорить дідусь Віки Валерій Миколайович. – Але ми розуміємо, як багато лазівок у законодавстві і як багато вирішують гроші й зв’язки.
З етичних міркувань і в інтересах слідства імена підозрюваних змінені.

Анна ВОЛКОВА

За матеріалами газети «Факти» (Полтава)