Прощавай, радянське дитинство!

Недільним вечором, 28 жовтня, на вулиці Карла Маркса запалала будівля з ігровими автоматами й атракціонами, що відомі кременчужанам з далекого радянського дитинства. Близько 20.00, мешканці сусідніх до автоматів будинків почули «бахкання» і в оселях зникло світло. «Бахкало добряче, як при салюті, – розповідає один з мешканців будинку, якому пощастило того вечора опинитися вдома. – Десь хвилину вибухи були. Я підійшов до вікна і бачу, що вогонь уже обійняв весь павільйон. Мені реально було лячно – дуже вже високе полум’я – верхів’я дерева зайнялося, а іскри від пожежі всі летіли до мене у подвір’я».
Місце пожежі було оточено міліціонерами, які боронили натовп «глядачів» від стихії. З вогнем боролися чотири пожежні підрозділи. Початок гасіння затягнувся на десять хвилин, бо ввімкнені електричні дроти могли потрапити під воду. Двері у павільйон були зачинені. «Найскладніше було знеструмити будівлю, – розповідає заступник начальника міського управління МНС Юрій Мокієнко, – у неділю ввечері важко потрібних людей знайти. Пожежа дійсно була складною. Вогонь приборкали хвилин за 40. Мешканцям сусідніх будинків нічого не загрожувало».
Полум’я «з’їло» стіни, стелю та все обладнання, що було в приміщенні. У ранкових променях сонця один з останніх оплотів радянського часу в Кременчуці представ у вигляді закопченої купи металобрухту. Між залізяччям бігали юні «мародери» з надією знайти щось корисне…
Пожежні зараз з’ясовують, що саме стало причиною виникнення пожежі. Заступник начальника міської міліції Володимир Печериця каже, що попередня причина – замикання в електромережі. «Директора закладу притягнули до адміністративної відповідальності, – каже міліціонер. – Наскільки мені відомо, то наглядові органи неодноразово робили приписи стосовно порушень протипожежних норм».
До речі, мешканці сусіднього із згарищем будинку лише вранці наступного дня дочекалися увімкнення світла…