Нам під силу перервати злісний епідеміологічний ланцюг!

На цей раз ми детальніше обговорили з Тетяною Анатоліївною це болюче питання та хочемо донести до громадськості важливий меседж: з проблемою можна впоратись, головне захотіти!

«Я категорично проти дистанційної освіти, як такої!
В нас немає ані методичної, ані законодавчої, ані інформаційної бази, не відпрацьовано критерії оцінювання — це є повним безглуздям та ухиленням, влади, від відповідальності! – каже Тетяна Сідерка, - Практика дистанційної освіти, що склалася має хаотичну структуру, в дітей відбувається повна руйнація сприйняття навчального матеріалу та відторгнення всього нового. Я вже не говорю про батьків, які не витримують постійний стрес.

Ми ризикуємо втратити не пів року навчання, навіть не рік… Ні! В нас, шановні, є колосальний ризик втратити ціле покоління в сенсі розумового краху! Повірте, це набагато страшніше, ніж коронавірус.

Ми всі повинні розуміти: так, як було раніше, вже не буде. Нам потрібно навчитися жити в нових умовах. З новими реаліями та прийняти нові правила гуртожитку!

Це не так складно, як здається. На мій погляд, нам достатньо дотримуватись лише двох критеріїв.

Перший – це створення технічних умов безпечного знаходження в невеликому приміщенні, наприклад шкільному класі.

По-друге, нам потрібно передбачити всі можливі заходи, які мають перервати епідеміологічний ланцюжок!

Простими словами, технічні умови – це встановлення рециркуляторів для запобігання вірусної активності в кожному класі в усіх школах Кременчука! Якщо ми це зробимо, ми знешкодимо вірус на самому початку!»

Тетяна Анатоліївна ще у квітні виступала з запитом про закупівлю та забезпечення закладів освіти такими пристроями. Реакція міського голови була риторичною, адже «навіщо розбазарювати бюджетні кошти на сумнівні проєкти», якщо попереду вибори?

Ціна питання? Для нашого міста ця сума складає 3 млн гривень. Як ви вважаєте, це багато для забезпечення фізичного та психологічного здоров’я наших дітей, батьків, вчителів, якщо річний бюджет міста складає 3 млрд гривень? За нескладним математичним розрахунком це лише 0,1% міського бюджету!  На жаль, зараз ми можемо втратити набагато більше!

«Другий, дуже важливий фактор — не дати вірусу множитись в геометричній прогресії, — обірвати цей злісний епідеміологічний ланцюг, - продовжує Тетяна Анатоліївна, -  для цього треба впровадити систему «тиждень через тиждень»! Тобто, протягом тижня дитина отримує нові знання в школі, другий тиждень опрацьовує їх вдома: закріплює, виконує домашні завдання, проходить тести тощо. Таким чином підтримується навчальний процес, дитина не відірвана від шкільного життя, вчитель має чітке уявлення про рівень знань, які отримує учень і, нарешті, ми позбавимо всіх учасників цього процесу нескінченного сидіння вдома.

Досить нервових зривів, істерик, розхитаних нервів та дитячих сліз!»

Тож, ми ще раз переконуємось у некомпетентності та заангажованості чинної влади. Цитуючи відомого політика, хочеться закликати «Думай…те!»