Джерело : https://enterol.ua/
Термін «дисбактеріоз» означає порушення якісного та кількісного складу мікрофлори, причому не тільки кишкової – він може розвинутись всюди, де в організмі людини присутня мікрофлора: наприклад, слизові оболонки сечо-статевої системи, ротової порожнини тощо.
Важливо знати, що склад мікрофлори кожної людини є настільки індивідуальним, як і відбитки пальців або малюнок райдужки ока. Саме тому «норми» щодо складу мікрофлори є досить умовними, та звичайно мають вікові особливості.
Якщо говорити саме про кишкову мікрофлору, то можна виділити просвітну (вона ж транзиторна, швидко виводиться з організму і не встигає вплинути на функціонування) та пристінкова, саме та, яка і виконує основні функції в кишківнику. При посіві калу ми в першу чергу виявляємо транзиторну флору – саме тому таке обстеження далеко не завжди може бути інформативним. Крім того, на резукльтат обстеження впливає спосіб зберігання, швидкість транспортування й середовище посіву.
Кишкова мікрофлора є досить динамічною системою, здатною до саморегулювання, проте вплив зовнішніх факторів може порушити цю рівновагу. Особливо у ситуаціях, коли організм не здатний цим впливам опиратись. Тобто є зовнішні фактори та фоновий стан організму (супутні соматичні гострі та хронічні захворювання, стрес і втома, нераціональне харчування, недостатня фізична активність. Це фонові стани, які посилюють фактично негативні зовнішні впливи, а саме: інфекції, в першу чергу кишкові; харчові отруєння, захворювання шлунково-кишкового тракту, антибіотикотерапія (найчастіше при недотриманні рекомендацій лікаря або тривала, з поєднанням кількох препаратів). Поєднання вище згаданих факторів є досить поширеним, і кожен мав подібні ситуації не один раз.
Дисбактеріоз має неприємні наслідки – порушення функціонування органів та систем, де він розвинувся, схильність до закрепів або проносів, метеоризм (підвищене утворення газів в кишківнику), порушення засвоєння поживних речовин,вітамінів та мікроелементів – як наслідок, погіршення самопочуття, зниження опірності організму та рецидивую і інфекції – коло замикається.
Чи можна запобігти цьому? Звичайно, профілактика є завжди більш ефективною, ніж лікування та усунення наслідків. Отже, дбайте про своє здоров”я: повноцінне харчування (з достатньою кількістю клітковини та продуктів, що забезпечують підтримку власній корисній мікрофлорі), повноцінний відпочинок для відновлення та фізична активність дозволять вам зміцнити опірність організму до зовнішніх несприятливих факторів.
При інфекційних захворюваннях, прийомі антибіотиків треба додатково подбати про захист своєї мікрофлори: для цього, порадившись з лікарем, можна приймати препарати пробіотиків та пребіотики.