Стабілізатор напруги - один з тих приладів, які повинні бути в кожній оселі. Він здатен захистити побутову техніку від несподіваних перепадів напруги в мережі, а отже зберегти ваші гроші і нерви.
На сучасному ринку стабілізатори напруги представлені в дуже широкому асортименті. Приміром, у https://stabilizatori.com можна знайти понад 90 моделей на будь-який смак і гаманець. Але це не той випадок, коли діє правило "чим дорожче, тим краще". В цьому матеріалі ми розкажемо, як обрати правильний тип стабілізатора.
Назва приладу говорить сама за себе. Більшість побутової техніки в Україні працює під напругою 220 В +/- 10%, і якщо цей показник раптово стає занизьким або дуже високим, техніка просто виходить з ладу. Слід зазначити, що такі поломки не підпадають під гарантію - тобто гроші за зіпсований холодильник або телевізор ніхто не поверне. Щоб запобігти цьому й існує стабілізатор, який видасть сигнал в безпечному для побутової техніки діапазоні.
Тут усе просто: домашня техніка розрахована на напругу 220 В, отже для неї потрібен однофазний стабілізатор. Інша ситуація з підприємствами: тамтешнє обладнання розраховане на 360 В, тобто для нього можна придбати трифазний стабілізатор - або три однофазних на випадок, якщо вольтаж зникне в одній з фаз.
Цей фактор дуже важливий, адже занадто слабкий прилад просто не впорається із завданням, а надпотужний може коштувати чималих грошей. Ось три прості кроки, які допоможуть визначити потрібну потужність:
Існує кілька типів стабілізації напруги, кожен зі своїми перевагами та недоліками. Варто розглянути їх докладніше, адже від цього параметру напряму залежить ефективність конкретного приладу.
Стабілізатор напруги релейного типу найкраще підійде для невеликої оселі, де немає надто чутливих приладів. Всередині такої моделі вбудоване електромагнітне реле, яке й перемикає витки трансформатора. Зазвичай такі моделі недорогі, стабільні і мають високу швидкість спрацювання. Проте вони не надто точні і недовговічні (в середньому працюють рік-півтора), а під час роботи видають характерне клацання.
Сервоприводні стабілізатори напруги вважаються більш ефективними. Принцип роботи тут інший: перемикання відбувається за допомогою двигуна з сервоприводом. Такий прилад компактніший і набагато точніший, але не надто швидкий, тому ідеально підійде для мережі без різких стрибків напруги. Також слід врахувати, що раз у 2 роки двигун потребує обслуговування.
Семісторні стабілізатори мають усі переваги попередніх варіантів: це швидкі, точні та безшумні прилади, що прослужать не один рік. Єдиним недоліком можна вважати порівняно високу вартість.