У Кременчуцькому обласному клінічному шпиталі для ветеранів війни посилили потенціал у сфері реабілітації

У Кременчуці реалізували проєкт з метою підвищення спроможності місцевої сфери реабілітації людей, які отримали травми та/або інвалідність внаслідок війни. Проєкт тривав з червня до вересня 2023 року.

У проєкті брали участь пацієнти/-ки шпиталю, екскомбатанти/-ки, люди з травмами та інвалідністю, що спричинені війною, дружини і матері ветеранів, близькі та рідні паліативних хворих, які потребують догляду. Значний акцент проєктних послуг був зосереджений на членах реабілітаційної команди та керівництві шпиталю.

У межах проєкту в шпиталі організували 10 майстер-класів, 5 тренінгів, 4 коуч-сесії, 8 групових психологічних сесій «Жіночі кола взаємопідтримки». Крім того, виконавці проєкту придбали і передали медичному закладу обладнання та матеріали, щоб пацієнтам і пацієнткам надавалися фізичні і медико-психологічні реабілітаційні послуги у покращених умовах.

Проєкт «Посилення потенціалу Кременчуцького обласного клінічного шпиталю для ветеранів війни у сфері реабілітації» втілила громадська організація «Культурний діалог» за підтримки Програми розвитку ООН у межах проєкту «Підтримка реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною» та за фінансової підтримки урядів Республіки Корея та Німеччини.

Партнери проєкту: комунальне підприємство «Кременчуцький обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради та громадська організація «Спілка Самаритян України Кременчуцьке об'єднання».

Модернізація системи та підтримка учасників: що відбувалось протягом проєкту

Проєкт стартував з Установчої робочої зустрічі, на якій обговорювали його мету та робочий план. Це допомогло адаптуватися виконавцям до плану проєкту та злагоджено працювати для задоволення потреб клієнтів у реабілітаційних та інших послугах. Під час зустрічі керівник шпиталю Микола Литвиненко зазначив, що розвиток системи реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною, є одним з пріоритетів Кременчуцького обласного шпиталю для ветеранів війни.

Координатор проєкту Роман Каць (ГО «Культурний діалог») повідомив, що ресурси для покращення системи реабілітації пацієнтів шпиталю залучені завдяки підтримці міжнародних донорських організацій у вигляді гранту — безповоротній фінансовій допомозі. Вартість проєкту складає 22 822 доларів США. Кошти передбачені для покращення реабілітаційних умов у медичному закладі:

• 50% суми — придбання реабілітаційного обладнання (апарат для реабілітації руки, тракційний стіл для витягування хребта тощо) та матеріального забезпечення;
• 40% — проєктні заходи: 5 тренінгів, 4 коуч-сесії, 3 консультації, 1 пресконференція, 10 майстер-класів, 8 групових сесій;
• 10% — адміністрування проєктом.

Учасникам/-цям проєкту також презентували програми тренінгів і коуч-сесій з профілактики емоційного та професійного вигорання для членів реабілітаційної команди шпиталю, план тренінгу-фасилітації та консультацій для персоналу та керівництва закладу на тему розвитку організаційної спроможності і стійкості.

Психологиня шпиталю Ірина Алексєєва презентувала програму психологічної підтримки для дружин і матерів ветеранів — групових сесій «Жіночі кола взаємопідтримки». Учасники/-ці заходу ознайомились з графіком проведення десяти майстер-класів з гончарства і образотворчого мистецтва для пацієнтів/пацієнток шпиталю та двох тренінгів для родичів паліативних хворих з навчання паліативному догляду.

Продуктивним був початок липня. 30 медпрацівників з реабілітаційної команди шпиталю пройшли два тренінги з профілактики емоційного та професійного вигорання. Тренеркою виступила Олена Нестерова. Крім того, учасники навчання відвідали чотири коуч-сесії для пошуку розширених відповідей на питання, як бути стійкішими та продуктивнішими в умовах роботи з пацієнтами, постраждалими від війни, а також в умовах зростаючого стресу і навантаження. Під час тренінгів і коуч-сесій акцентували на психологічних, тілесних, дихальних та інших практиках, що одразу допомагають справлятися зі стресом та його наслідками.

Психологиня шпиталю Ірина Алексєєва провела чотири групові сесії «Жіночі кола взаємопідтримки» для пацієнток шпиталю, дружин, матерів, сестер і подруг екскомбатантів. Кожна зустріч мала окрему тему, щоб розширити спектр підтримки і допомоги.

Як підтримати свого чоловіка або сина, який захищає Україну? Як підібрати правильні слова? Як підтримати себе та дітей? Звідки черпати сили та ресурс? Саме такі питання порушували жінки під час засідань. Учасниці у супроводі психологині використовували різні методики самопідтримки: пісочну терапію, метафоричні карти, ліплення, малювання, медитацію та спілкування.

Групові сесії допомогли жінкам мобілізувати внутрішні ресурси для психічної адаптації в складних умовах життя під впливом війни та підтримки своїх чоловіків, дітей та близьких.

Для пацієнтів/-ток шпиталю, в тому числі ветеранів, провели чотири майстер-класи з гончарства і малювання. Це допомагало учасникам/-цям абстрагуватися від проблем, травм та концентруватися на творчому процесі. Ті, хто долучилися до занять з гончарства вперше, не лише стали учасниками глинотерапії, але й відкрили для себе нові горизонти творчості. Ветерани залюбки ліпили з глини різні вироби, фарбували, глазурували і оздоблювали їх, а потім, після випалювання, робили подарунки дружинам, дітям і побратимам.

Участь у всіх проєктних заходах безоплатна, а учасників організатори забезпечили матеріалами й інструментами для творчості й арт-терапії.

У липні-вересні за кошти проєкту придбали і передали на реабілітаційні потреби шпиталю:

• багатофункціональний пристрій для друку документів і матеріалів для членів реабілітаційної команди,
  тракційний стіл з електроприводом для сухого витягування хребта,
• два гончарні кола для проведення майстер-класів з гончарства,
• 20 гуашевих наборів і 15 мольбертів для покращення арт-терапевтичних послуг пацієнтам і проведення зайнять з образотворчого мистецтва,
  апарат для реабіліатації рук.

Гончарну майстерню медичного закладу поповнили білою і червоною глиною, пігментами, глазур’ю, фартухами та інструментами для гончарства і розхідними матеріалами для малювання.

Відділ медико-психологічної реабілітації шпиталю від проєкту отримав дві пісочниці для юнгіанської терапії, фліпчарт, кольоровий пісок для пісочниць, тісто для ліплення, якісні олівці, фломастери, канцелярські товари та музичні інструменти (класична гітара, дарбука, глюкофон) для проведення творчих зайнять з метою психологічної реабілітації пацієнтів.

У серпні продовжились проєктні заходи. На заняттях з гончарства звучала тиха музика. Учасники/-ці обговорювали буденні і серйозні речі. Говорили про кухню та рецепти національних страв, свої вподобання у музиці, літературі, фільмах та іншому — про те, що непов’язане з реаліями у часи війни.

Фінальне заняття з живопису провели 29 серпня. На майстер-класі панувала невимушена і легка атмосфера, що допомагало його учасникам/-цям відпочити емоційно та розслабитись.

У серпні для пацієнток шпиталю, дружин, матерів, сестер і подруг ветеранів психологиня шпиталю Лариса Живолуп провела ще чотири групові сесії «Жіночі кола взаємопідтримки».

Теми, які обговорювали:

• «Що робити з тривогою і негативними думками?»
• «Самореалізація жінки. Колесо життєвого балансу»
• «Я і мама, я і тато»
• «Ресурсна жінка. Як полюбити себе?»

До зустрічей також долучились кременчуцькі волонтерки. Разом з психологинями вони говорили про внутрішній ресурс, про його відновлення, про гармонію і баланс у житті. У серпні в Кременчуцькому клінічному шпиталі для ветеранів війни провели два тренінги з навчання догляду за паліативними хворими. Навчання проводилося для близьких та рідних хворих людей. Участь у навчанні також взяли соціальні робітники міських соціальних служб, що опікуються паліативними хворими на дому.

Сертифікована тренерка Ірина Мельник поділилася знаннями та навичками щодо догляду за пацієнтами в умовах стаціонару та особливостями домашнього догляду. Під час занять обговорювали, що таке паліатив, хто є паліативним хворим. Розглядали немедикаментозне знеболення, догляд за тілом, профілактику пролежнів, лікування ран та, які умови можна створити для паліативних хворих дома.

26 і 28 серпня для реабілітаційної команди і керівництва шпиталю фасилітаторка Ірина Каць провела дводенний тренінг-фасилітацію з розвитку організаційної спроможності і стійкості закладу і колективу. 20 учасників/-ць заходу думали і працювали над організаційним розвитком шпиталю, зазирали у його майбутнє. Вони аналізували організаційну культуру, цінності та традиції, що об’єднують та надають підтримку не тільки працівникам, а й пацієнтам шпиталю. Пацієнтоорієнтованість і творчість — це головні цінності команди шпиталю.

Учасники тренінгу проаналізували внутрішні та зовнішні виклики, що постають перед командою в умовах невизначеності і війни. За результатами фасилітації та трьох додаткових консультацій вони напрацювали план організаційного розвитку шпиталю — перелік заходів для мінімізації викликів та визначили стратегічні напрямки діяльності медзакладу.

27 вересня у шпиталі провели пресконференцію за участю представниць медіа, виконавців та учасників/-ць проєкту. На зустрічі підсумували результати програми та говорили про свої враження. Проєкт виявився насиченим: 32 заходи, більше 300 учасників і учасниць, 45 повідомлень у соціальних медіа.

Директор шпиталю Микола Литвиненко подякував донорським організаціям і виконавцям проєкту, а також усім учасникам/-цям заходів, які брали участь у проєктних подіях. Він також виразив повагу персоналу шпиталю та працівникам інших медичних закладів, які важко працюють у місцевій системі реабілітації різних людей, у тому числі осіб, які зазнали наслідків війни. У межах проєкту було підсилено умови психологічної реабілітації пацієнтів шпиталю різних цільових груп.

Психологиня шпиталю Лариса Живолуп розповіла про професійну допомогу жінкам в межах 8 групових психологічних сесій «Жіночі кола взаємопідтримки». Найбільше враження на учасниць здійснила тема зустрічі: «Ресурсна жінка. Як полюбити себе?». Найцікавішими творчими заходами для жінок було ліплення і створення парфумів у межах арт-терапії. Психологиня наголосила, що команді психологів було важливо створити для жінок «острівки безпеки» у часи війни — простір і події, де панують комфорт, спокій, підтримка і гармонія. І це вдалося.

Фізичний терапевт шпиталю Володимир Скрипка розповів, що сучасне обладнання за кошти проєкту дозволить розширити перелік реабілітаційних послуг закладу та підняти його потенціал у реабілітації пацієнтів з травмами рук і хребта до рівня дорогих приватних медичних закладів.

Історії успіху: як проєкт зміг допомогти та надихнути людей

Проєкт допоміг не лише підсилити матеріальне забезпечення шпиталю та покращити умови для реабілітації пацієнтів. Його успіх визначається і впливом на стан людей, які взяли участь у заходах.

56-річний Валентин Торгонський проходив курс реабілітації в Кременчуцькому клінічному шпиталі для ветеранів війни та брав активну участь у творчих заходах проєкту. Чоловік родом із села Кмитів Житомирської області опинився в медичному закладі через поранення, які отримав на фронті під Бахмутом.

Перед повномасштабною війною Валентин працював скульптором і їздив у відрядження по всій Україні. У розробці митця був творчий проєкт — створення на замовлення статуї Діви Марії, Божої Матері. За словами скульптора, клієнт хотів відтворити прототип Діви Марії, яка була зруйнована на Майдані у 2014 році. Статую Валентин планував зробити з мармуру, привезеного з Македонії. Проте через війну чоловікові довелося відкласти роботу на невизначений термін.

Скульптор розповів, що навіть на фронті, коли був в окопі, намагався створити статуетку Діви Марії з підручних матеріалів: з сирої глини, що була в окопі. Ніяк не вдавалося завершити роботу. Валентин воював понад рік, але після поранення опинився на лікуванні у Кременчуцькому обласному клінічному шпиталю для ветеранів війни.

Під час реабілітації Валентин активно брав участь у творчих майстер-класах проєкту. Завдяки цьому скульптор завершив статую Діви Марії з глини. Митець повідомив, що виріб вирішив подарувати своїй дружині, але на згадку зробив ще одну і залишив в шпиталі.

Митець наполягає на тому, щоб ветерани, і не лише пацієнти шпиталю, обов’язково на постійній основі відвідували різні творчі майстер-класи. «Це дуже і дуже велика допомога», — додає Валентин.

 
За час участі у проєктних заходах скульптор також створив кілька яскравих малюнків, сувенірних виробів з символікою Кременчука та статуетки янголів.

Психологиня шпиталю Ірина Алексєєва зазначила, що для неї особиста історія успіху — це спілкування учасниць «Жіночих кіл взаємопідтримки» навіть після завершення проєкту: «Учасниці, які приходили на сесії, були незнайомі між собою. Після зустрічей, вони обмінювались телефонами, щоб надалі спілкуватись і підтримувати одна одну. Дехто з них тут знайшов дружбу… Багато жінок було не з нашого міста. ВПО, люди, які постраждали від війни, мами і дружини ветеранів. Їх багато. Їм потрібна постійна професійна психологічна підтримка і супровід».

За словами менеджера ГО «Культурний діалог» Романа Каця, заходи, які проводилися під час проєкту, надихнули підприємця-постачальника матеріалів творчих майстер-класів на благодійність: «Постачальник пігментів для гончарної майстерні спочатку продав нам розхідні матеріали для глинотерапії. Потім ці добрі люди спостерігали за проєктними подіями через фейсбук. За місяць вони зателефонували і сказали, що їм подобається робота зі пацієнтами у творчій майстерні шпиталю. Після цього підприємець-благодійник безкоштовно передав у майстерню дорогі якісні пігменти та інструменти для роботи з керамікою».

За 4 місяці проєкт підсилив потенціал Кременчуцького обласного клінічного шпиталю для ветеранів війни у сфері фізичної і психологічної реабілітації пацієнтів/пацієнток з травмами та інвалідністю, спричиненими війною. Серед них жінки, діти, ветерани. Також вдалося підсилити організаційні спроможності шпиталю і психо-емоційну стійкість його мультидисциплінарної реабілітаційної команди.