Психомоторне збудження — що це таке і що з ним робити

У такому стані людина відчуває внутрішнє занепокоєння, тривогу, нервове збудження, з інтенсивною моторною активністю, такою як неспокійні рухи, метушливість або навіть агресивна поведінка. Ін'єкції препарату Галоперидол показані для припинення такого стану за неефективності пероральних препаратів.

Причини психомоторного збудження

Виникає внаслідок різних психічних, неврологічних або фізичних станів, серед яких:

1. Психічні розлади — маніакальні епізоди при біполярному розладі, шизофренія або тривожні розлади.
2. Інтоксикації — алкогольна або наркотична інтоксикація та синдром відміни (абстиненція).
3. Неврологічні розлади — при епілепсії або хворобі Паркінсона.
4. Інфекції або метаболічні порушення — гострі інфекційні захворювання з ураженням ЦНС, травми голови або гіпертиреоз.

Генетична схильність та фізіологічні особливості метаболізму збільшують ризики розвитку психомоторного збудження.

Основні симптоми

До ознак психомоторного збудження належать:

1. неконтрольовані, часто безцільні рухи (бігання, махання руками, крутіння на місці);
2. прискорена або нерозбірлива мова, крики, непослідовні речення;
3. дратівливість, агресивність, тривожність або підвищена збудливість;
4. порушення координації.

При цьому людина не може залишатися в спокійному стані, постійно рухається або виконує дії, які не мають мети.

Лікування психомоторного збудження

Терапія залежить від причини виникнення цього стану. Вона полягає в застосуванні седативних препаратів (бензодіазепінів) для зменшення тривоги й збудження та антипсихотиків для контролю психотичних симптомів, таких як галюцинації та марення.
Залежно від причини, використовують протисудомні препарати, антидепресанти, стабілізатори настрою або ліки для лікування основного захворювання (наприклад, тиреостатичні препарати при гіпертиреозі).

Людині з психомоторним збудженням в анамнезі необхідна консультація з психіатром для визначення причини стану та розроблення індивідуального плану лікування. Психотерапія, когнітивно-поведінкова терапія необхідні для зменшення тривоги і стабілізації стану.
У випадку важкого збудження необхідна госпіталізація для моніторингу стану та безпеки пацієнта.
Психомоторне збудження — серйозний симптом, який вимагає негайної оцінки та лікування, щоб уникнути потенційно небезпечних наслідків як для самого пацієнта, так і для його оточення.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я