Чи можуть часті ІСШ бути ознакою раку сечового міхура?

Але як дізнатися, що у вас: рак чи ІСШ? Коли слід звернутися до лікаря? Чи можуть часті випадки ІСШ бути ознакою раку сечового міхура? Відповіді на ці та ще багато важливих запитань надали фахівці лікарні ізраїльської онкології LISOD. Це профільний медичний центр, який вже понад 15 років займається діагностикою та лікуванням раку в Україні. Про рак сечового міхура читайта не сайті лікаріні https://www.lissod.com.ua/ua/about-cancer/cancer-types/rak-mochevogo-puzyrja/

Що таке ІСШ?

ІСШ – це інфекція сечовивідних шляхів, яка виникає, коли бактерії або інші мікроорганізми проникають у сечовивідні шляхи, викликаючи запалення. ІСШ можуть вражати різні частини сечової системи, зокрема, сечовий міхур (цистит), уретру (уретрит) і нирки (пієлонефрит).

Найчастіше ці види інфекцій трапляються серед жінок, що пов'язано з анатомічними особливостями: коротка уретра і близькість до анального отвору збільшують ймовірність зараження. За статистикою, жінки страждають на ІСШ у 30 разів частіше, ніж чоловіки.

Частота випадків інфекції сечовивідних шляхів також варіюється за віковими групами. Найбільша кількість випадків спостерігається у людей віком від 20 до 40 років, що пов'язано з піком сексуальної активності. У літніх людей (старше 65 років) також висока ймовірність ускладнених ІСШ. Очікується, що у найближчий час кількість випадків зараження досягне 404 мільйонів по всьому світу. Це пов'язано зі зростанням антибіотикорезистентності у патогенів, що викликають ці інфекції.

Чи існують якісь симптоми, характерні тільки для ІСШ або раку сечового міхура?

Ні. Це одна з проблем діагностики пухлин сечового міхура. Багато симптомів онкологічного захворювання дуже схожі на симптоми інфекції сечовивідних шляхів. Наприклад, наявність крові в сечі – один із найпоширеніших симптомів раку сечового міхура. Але його часто ігнорують, оскільки пацієнт приписує цю ознаку до прояву ІСШ.

Як зазвичай діагностують рак сечового міхура?

Злоякісні пухлини сечового міхура зазвичай діагностують за допомогою цистоскопії. Уролог вводить невеликий зонд через уретру, щоб оглянути сечовий міхур зсередини. Це амбулаторна процедура, яка не потребує загальної анестезії і зазвичай може бути виконана в кабінеті лікаря.

Чи можуть часті або рецидивні ІСШ бути ознакою раку сечового міхура?

У більшості людей, які часто хворіють на інфекції сечовивідних шляхів, рак сечового міхура не розвивається. Але між ними є зв'язок. Прочитайте цей матеріал https://www.lissod.com.ua/ua/about/media/news/118965/

Наприклад, у деяких частинах Близького Сходу дуже високий рівень захворюваності на рак сечового міхура, і саме там дуже поширена паразитарна інфекція, що вражає сечовий міхур, – шистосомоз. Шистосомоз викликає сильне запалення в сечовому міхурі, що часто призводить до виникнення ІСШ.

Навіть у Сполучених Штатах, де рівень медицини є одним із найвищих у світі, лікарі спостерігають вищі показники онкологічних захворювань сечового міхура серед пацієнтів із хронічними інфекціями сечовивідних шляхів. 

Ці два стани, ймовірно, сприяють один одному, оскільки запалення спричиняє ушкодження захисного шару клітин, що вистилають сечовий міхур. Це спонукає організм намагатися зцілити себе, замінюючи ці клітини. І кожне нове покоління клітин – це ще одна можливість для виникнення мутацій, які коли-небудь можуть призвести до розвитку раку.

Є й зворотний зв'язок: пацієнти з пухлиною сечового міхура також можуть мати більші ризики зараження ІСШ. Оскільки пухлина руйнує нормальну захисну оболонку органу.  Вчені припускають, що вона створює безпечний притулок для ракових клітин. І природна здатність раку ухилятися від виявлення імунною системою також може допомогти захистити бактерії. Таким чином, можливо, що, сприяючи створенню осередка запалення, ці два фактори можуть працювати разом, одночасно захищаючи рак і ускладнюючи викорінення інфекції.

Чи існують якісь ліки або трав'яні добавки, які можуть допомогти запобігти зараженню ІСШ?

Наразі немає жодних клінічних даних, які б підтверджували твердження про те, що будь-який продукт може захистити вас від інфекцій сечовивідних шляхів.

Чи є спосіб знизити ризик розвитку раку сечового міхура? 

Звичайно. Є кілька речей, які ви можете зробити:

• Не затримуйте сечу. Багато хто з нас думає, що «трохи» потерпіти і сходити до туалету пізніше – це звична річ, яка не несе за собою наслідків. Але насправді не варто чекати, поки ваш сечовий міхур дійсно наповниться занадто сильно. Ідіть до туалету, щойно ваше тіло дасть вам знати, що йому це потрібно. Товста кишка очищає ваші тверді відходи, але щойно вони всмоктуються в кровотік, вашими основними органами виділення стають печінка і нирки. Регулярне спорожнення сечового міхура допомагає позбутися всіх токсинів, які ваші нирки переробляють протягом дня. 
• Пийте більше води. Це допомагає швидше виводити токсини з організму. Таким чином зменшується кількість часу, який вони проводять у сечовому міхурі, торкаючись усіх його поверхонь. Токсини можуть сприяти розвитку мутацій, тому не варто піддавати слизову оболонку сечового міхура впливу токсинів довше, ніж це необхідно. Коли на вулиці спекотно, переконайтеся, що ви також підтримуєте водний баланс. Зневоднення збільшує ризик ІСШ.
• Уникайте токсинів навколишнього середовища. Не куріть, а якщо ви це робите, серйозно задумайтеся про те, щоб кинути цю шкідливу звичку. Один із дієвих методів кинути палити – вивчити всі ризики, які пов'язані з вживанням тютюну для вашого організму. До цього списку входять не тільки онкологічні захворювання, а й порушення в роботі серця, легень, нервової системи та багато іншого. Уникайте також інших хімікатів, наскільки це можливо. Одягайте рукавички, наприклад, коли використовуєте їдкі засоби для чищення в будинку, оскільки багато шкідливих речовин можуть поглинатися через шкіру. Якщо ви працюєте на нафтопереробному заводі, використовуйте засоби індивідуального захисту. Якщо ви працюєте з хімікатами, намагайтеся захистити свій організм від будь-яких шкідливих впливів. Якщо ви маляр, працюйте в добре провітрюваних приміщеннях.

Пам'ятайте, що практично всі фактори, які збільшують ймовірність розвитку онкологічних та інших захворювань, мають накопичувальний ефект. Що довше ви будете нехтувати турботою про своє здоров'я, то вищі ризики.

Чи може що-небудь, крім раку сечового міхура, стати причиною частих ІСШ?

Так. У деяких людей нейрогенний сечовий міхур. Це означає, що нерви, які контролюють орган, не працюють як слід, тому вони не можуть повністю видалити сечу. 

Люди, які використовують катетер для спорожнення, також схильні часто хворіти на інфекції сечовивідних шляхів, оскільки багаторазове введення катетера може спричинити хронічне запалення та підвищити ризик інфекції через потрапляння бактерій до сечового міхура.

Люди з вродженими аномаліями сечового міхура, що не дозволяють їм виводити весь його вміст, також схильні до частих інфекцій, як і люди, схильні до утворення каменів у нирках і сечовому міхурі. 

Чи хворіють деякі люди на рак сечового міхура частіше, ніж інші?

Так. Чоловіки більш схильні до розвитку злоякісних утворень у сечовому міхурі, ніж жінки, але точна причина досі невідома. Багато років тому онкологи припускали, що це може бути пов'язано з хімічним впливом, оскільки більше чоловіків курили і працювали на заводах або в певних галузях, пов'язаних із нафтою і газом.

Але з часом, коли для жінок стало більш прийнятним робити те саме, що й чоловіки, дослідники не побачили відповідного збільшення частоти раку сечового міхура серед жінок. Тож, схоже, є якась інша причина для різниці. 

Також існує вищий ризик розвитку цього типу пухлин серед людей з ослабленим імунітетом або тих, кому потрібні ліки від аутоімунних захворювань, таких як ревматоїдний артрит. Рак сечового міхура був одним із перших захворювань, проти яких були успішно використані інгібітори імунних контрольних точок. Таким чином, хоча важко виділити окремі компоненти і те, як вони взаємодіють, існують чіткі зв'язки між раком сечового міхура та імунною системою.

Як ви бачите, ІСШ, які можуть здаватися на перший погляд доволі нешкідливими, можуть таїти в собі серйозну загрозу і сприяти аномальним змінам. Тому не варто їх ігнорувати або робити самостійні припущення про причини появи тих чи інших симптомів. Найкраще, що ви можете зробити для свого здоров'я, – своєчасно звертатися до лікаря і проходити призначене лікування.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я