Чи купуєте ви продукти на стихійних ринках і як ставитесь до того, що міська влада хоче їх розігнати?

ОЛЕНА:
– Можу купити на вулиці фрукти, картоплю, огірки. Мені здається, що не розганяти треба стихійні ринки, а так, як казала представник санстанції по «Візиту», створювати їм умови. Але щоб продуктами, які псуються, на вулиці не торгували. Не можна продавати молоко, сметану, сир. Я сама торговий працівник і це розумію. А от груші, яблука, персики, чому б і не продавати?

ОЛЕКСАНДР:

– Я не купую на стихійних ринках. Живу поряд з центральним ринком і купую все там. Але навіщо ліквідовувати стихійні ринки? Треба створити для них умови, щоб дотримувалися санітарні норми, і нехай торгують.

ПЕТРО:

– Є покупець, є продавець – навіщо ліквідовувати? Коли Президент США Рузвельт хотів ввести обмеження на ціни, Верховний Суд сказав на це: якщо один джентльмен виростив курку, а інший хоче купити, то ніякий уряд не повинен у це втручатися. Я на стихійних ринках все купую: і овочі, і яйця. Їду трасою, бачу – бабуся яйця продає домашні, чому б не купити?

ЛЮБОВ ЗАХАРІВНА:
– Я на стихійних ринках не купую, городина є своя, а так скупляюся в магазинах, супермаркеті. Але треба, щоб більше було маленьких ринків по мікрорайонах. Я живу в районі автопарку, і в нас там немає ринку. То хіба можуть пенсіонери їхати за пучком цибулі чи зелені на центральний ринок? От і купують на стихійному.

МАКСИМ та ОЛЕНА
– Ми купуємо продукти на стаціонарних ринках, на стихійних – ні. Бо там усе ж небезпечно. Тим більше, що стихійні ринки утворюються біля пішохідних переходів, на зупинках. Там викиди з автомобілів, все це осідає на продуктах. А на стаціонарних ринках усе ж таки є служби, які слідкують за санітарним станом. Але розганяти стихійні ринки – крайній захід. Можна їх обладнати, створити умови.