Ось такі – перші вітчизняні вагони метро

До Дня Незалежності крюківські вагонобудівники вже звикли дарувати державі нову техніку соціального призначення. У 2001 році таким подарунком був перший вітчизняний пасажирський вагон “Україна”. Літо 2002-го позначено здачею в експлуатацією експресу “Київ-Харків”. У 2003-у розпочалися рейси експресу “Київ-Дніпропетровськ”. Першого серпня 2005 року вийшов у перший рейс поїзд “Київ-Москва”.
І ось на заводі вже готові два перших вітчизняних вагони метро.
По-перше, дивує їх зовнішній вигляд. Це не звичний пасажирам вагон синього кольору, а ніжно-персиковий, з шляхетною, червоно-рубіновою оконтовкою. Під цією “обгорткою” суцільнометалева зварна конструкція кузова, виконана з вуглецевої та низьколегованої сталі. Вона укріплена стійками та дугами, поперечними балками та подовженими  з’єднаннями, має елементи та пристрої для  монтажу необхідного підвагонного обладнання.
Обшивка стін та стелі, виконана  із зйомних пластикових та металевих панелей, що забезпечують доступ до систем життєзабезпечення вагона в процесі експлуатації та обслуговування.
Слід сказати, що на вимогу замовника в конструкції перших вагонів буде застосовано електрообладнання російського виробництва, з обслуговуванням та ремонтом якого добре знайомі спеціалісти вітчизняних метрополітенів. Таке рішення дає можливість досконало вивчити систему електроприводу та діагностики вагонів, що експлуатуються зараз в метрополітенах як України, так і країн СНД.
Вагони обладнуються приставно-зсувними дверима, системою внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження та зв’язку. Вентиляція забезпечить захист салону вагона від зовнішніх атмосферних явищ навіть у випадку відключення від мережі електроживлення – для цього передбачені акумуляторні батареї.
В оформленні салонів використовуються сучасні, зносостійкі  матеріали. Вони екологічно чисті й пожежебезпечні. Герметичні клеєні склопакети вікон та ефективна шумоізоляція значно знизять рівень шуму у вагонах. У салоні також планують встановити сучасні інформаційні аудіо- та відеосистеми.
Конструктори подбали й про умови праці машиніста. Кліматична установка, спеціальне крісло з широкими можливостями по регулюванню, пульт управління  з індикаторними панелями, велике  вітрове скло з обігрівом, раціональне освітлення значно спростять, зроблять більш комфортною і безпечною роботу тих, хто керуватиме поїздом.
Новий потяг розвиватиме швидкість до 100 кілометрів за годину, тоді як середня швидкість руху потягів в столичному метро складає 60 кілометрів, а максимальна – 80 кілометрів.
Одним словом, вагон метро – це ніби-то маленький космічний корабель. Тут мають бути і бездоганно функціонувати всі системи життєзабезпечення, пожежної безпеки, інформатики. Він має бути зручним, насамперед, для пасажирів. І, звичайно, для експлуатаційників.