Корпоративна вечірка: «Зроби сам»

Новий рік не за горами і колективи починають потроху готуватися до корпоративних вечірок. До таких собі святково-робочих зібрань люди вже звикли. Проте проходять вони не завжди радісно. «Знову буде ця нудна промова «шефа», надокучливий офіціоз. Випили, закусили, «радісно» поаплодували начальнику за його черговий «вдалий» жарт». Якщо у вашому колективі подібна ситуація, спробуйте щось змінити аби цьогорічний Новий рік став незабутнім, не таким як завжди. «ТелеграфЪ» вивідував секрети проведення корпоративних свят у кременчуцьких ведучих-професіоналів.

Ніхто не повинен «сачкувати»
– Без тамади не обійтись на такому святі! – вважає Лариса Разумнікова, професіонал у проведенні новорічних свят, весіль, ювілеїв. – Адже хтось повинен керувати цим дійством.
Послуги кременчуцького тамади на новорічні корпоративки коштують від 400 до 800 гривень. (Дехто запрошує і всі 1000). Як стверджує Лариса, у Києві ціна набагато вища – від 300 до 500 «зелених». Щоб мати хорошого ведучого підприємства замовляють його ще влітку. Так перша новорічна пропозиція Ларисі надійшла вже у серпні. Тамада-професіонал непогано адаптується у вашому колективі, адже він «нутром» чує, хто з присутніх буде його помічником-асистентом, головним гравцем чи просто активним глядачем.
– Тамада – своєрідний екстрасенс, – каже ведучий Олег Станкевич. – Я бачу все коли заходжу до зали. Знаю, хто буде активно брати участь у конкурсах, а хто просто аплодуватиме. У мене ніхто не «сачкує».
За словами Лариса Разумнікової, на роль ведучого-заводили може підійти будь-яка активна людина підприємства, яка має хороше почуття гумору, креативне мислення та добре знає колектив.
– Для того, щоб прикольно провести новорічний вечір, вам необхідно помізкувати та скласти відповідний сценарій свята, – ділиться секретами Лариса. – Звісно, буде цікавіше, якщо жарти та конкурси – нові та цікаві, а не «бородаті». Зазвичай геніальні сценарії  люди придумують самотужки. Крім того, у нас є Інтернет. Проте тут потрібно бути розбірливим. Я, наприклад, не довіряю таким сценаріям. Вони якісь старомодні, не перевірені на публіці. Хоча, хто його знає, можливо щось цікаве і можна вибрати.

Запропонуйте роль Діда Мороза «шефу»
Дід Мороз і Снігуронька обов’язково повинні прийти на свято, стверджують кременчуцькі ведучі. Ми не діти, проте, погодьтесь, усім приємно, коли знайомий до болю з дитинства Дідусь роздає безкоштовно цукерки чи маленькі призи. І неважливо, що на вміст «мішка» казкового героя ви, як і всі колеги, напередодні витягнули зі своєї кишені червонець. Головне, що вручає вам їх сам Дід Мороз(!). У Кременчуці послуги «солодкої парочки» з Півночі коштують по-різному. Якщо ви хочете запросити головного Діда Мороза міста (того, який розважатиме діточок на новорічних ранках міста та о 2-й ночі 1 січня вітатиме кременчужан біля головної ялинки), потрібно викласти від 600 до 1400 гривень (чим ближче до Нового року, тим дорожче). Програма Діда Мороза та Снігуроньки більш низького рангу, яка триває максимум 30-40 хвилин, з 26 по 29 грудня коштуватиме біля 350 гривень. Але ж ми вирішили, що на нашій корпоративній вечірці ми все робимо самотужки. Тож і тамаду, і цих казкових героїв, можна вибрати в колективі. Навіть цікавіше буде побачити в образі Дідуся вашого колегу-начальника, а в образі Снігуроньки – головного бухгалтера. Також можна експериментувати – роль Діда Мороза запропонувати жінці, а Снігуроньки – чоловікові.

У хід ідуть Сердючка та українські народні
«Розігріті» люди зазвичай вимагають танців та видовищ. Отже музичне оформлення на корпоративці – не остання річ.
– На такій вечірці переважає новорічний репертуар, – розповідає кременчуцька співачка Наталія. – Працюємо за певною програмою. Проте, коли свято досягає певного апогею, у хід ідуть Сердючка, українські народні та інші запальні пісні.  
Музичне оформлення у вигляді «живої музики» кременчужанам обійдеться у 500-800 гривень. Як каже тамада Олег, репертуар у музикантів зазвичай схожий, ціна ж за послуги відповідає якості виконання. Якщо ж ви вирішили зекономити гроші й на музикантах, то потурбуйтеся про безперебійну роботу музичного центру з гарним звуком і, відповідно, пару-трійку дисків «з перцем». Музика повинна бути з гарним ритмом, щоб ноги самі просилися у танок. Вдало підібрана музика «витягне» будь-яку вечірку.

Коли не всі колеги «бачили» свято
Поспілкувавшись з місцевими ведучими корпоративок, ми дійшли до висновку, що на Новому році все ж таки доведеться трохи «хильнути» для сміливості. Адже з гостями, котрі випили, ведучим працювати набагато легше та веселіше, ніж з тверезими. Отже, приказка, що вийшла нещодавно з народу, «Vodka – connecting people» (горілка об’єднує людей), не безпідставна. Головне – не «нахрюкатися» до нестями і тим самим не стати схожим на символ 2007 року. Професіонали-ведучі рекомендують знімати все свято на відеокамеру (1 година змонтованої зйомки коштує біля 150 гривень). Тоді колеги, яким не пощастило «побачити» свято повністю (хоча, як може виявитися, саме вони брали у ньому найактивнішу участь), матимуть можливість передивитися всі свої подвиги на плівці. Більш дешевий варіант – попросити познімати когось із колег, хто має власну камеру і готовий весь вечір виконувати роль оператора. Іноді компанія просто встановлює відеокамеру в одному місці (у танцювальному залі чи навпроти святкового столу) і відпочиває. Щоправда потім, під час перегляду фільму, деяким учасникам вечірки буває дуже соромно. Спрощений варіант – взяти на вечірку фотоапарат. Не хвилюйтеся, фотки іноді також бувають «шедевральними».

Приходиш і говориш: «Я – Філіп Кіркоров!»
Лариса Разумнікова пропонує провести костюмований вечір-карнавал.
– За кордоном – це нормальне явище, – каже вона. – Та й у нас зараз не проблема придбати кепочки, парики, маски. На базарі та в магазинах їх вистачає.
Влаштувати пропускну систему. Своєрідний «дресс-код»: не впускати до святкового приміщення гостей без карнавального костюму. А наприкінці вечора, щоб зусилля «сніжинок», «циганок», «бабусь Ягусь», «котів у чоботях» не були даремними, провести голосування за кращий образ.
– Дуже добре проходять на новорічних корпоративках лотереї та вікторини. Але щоб зацікавити працівників, адміністрація повинна виділити кошти на хороші подарунки, – наголошує тамада. – Деякі підприємства розігрують навіть мобільні телефони, телевізори, системи DVD. У крайньому випадку, якщо адміністрація не виділить грошей на подарунки, можна просто скинутися хоча б по десять гривень і купити три хороших призи, а на вечірці дізнатися, хто ж буде щасливчиком у цьому році.
Карнавали можна зробити тематичними. Наприклад, влаштувати парад зірок. Приходиш і говориш: «Я – Філіп Кіркоров!». Не сумуйте, коли деякі «зірки» не зовсім будуть схожі на оригінали. У такому випадку можна посеред вечора влаштувати гру: «Вгадай, хто я!» та вручити два призи: тому, хто найкраще замаскувався, і тому, чию «зірку» так і не впізнали.
Також, як радить Лариса, можна започаткувати різноманітні номінації. Такі як: «найкращий циган» (після танця циганочки з виходом), «найкращий співак караоке», «найкращий їдок» тощо. Обов’язково на вечірці потрібно згадати тих людей, які народилися у рік Свині і вручити їм якісь призи. Також надати слово усім, хто має що сказати. Ведучі радять це зробити за першим столом, доки вимова присутніх ще чітка і думки не плутаються.

Основний акцент ведучі роблять на конкурсах та іграх. «ТелеграфЪ» пропонує деякі з них:
Гра: «Прикрась свою ялинку сам»
Компанія розбивається на кілька груп. У кожної – іграшкова ялинка, яку потрібно прикрасити підручними засобами. Зазвичай учасники починають знімати дорогоцінні речі: каблучки, ланцюжки, годинники. Єдиний мінус цієї гри – після визначення переможців, можна недорахуватися деяких цінних предметів.

Гра: «Хто народився у січні, вставай, вставай!!!» (мета – напоїти усіх)
Ця гра відходить корінням у наше дитинство. Щоправда, тоді, коли ведучий говорив: «Хто народився у січні вставай, вставай, вставай!!!», дітки просто підіймалися, розминаючись, і знову сідали на свої стільчики. У нашому ж випадку учасники – дорослі люди. Тому й зміст трохи змінився – ті, хто народився у січні, встають і випивають наповнені бокали. Потім п’ють ті, хто народився у лютому, березні, квітні і так далі. Таким чином, наприкінці гри (коли доходить до грудня) всі вже готові продуктивно брати участь у проведенні заходу. Для кращого ефекту гру можна повторити.

Конкурс з бокалами
Гості на швидкість оббігають святковий стіл, тримаючи зубами бокал за ніжку. Чим довша ніжка, тим краще. Хто найшвидше виконав завдання і не розлив вміст бокалу – переможець.

«Любий, поцілуй мене!»
Головний герой – чоловік. Йому зав’язують очі. Дівчата рівномірно розміщуються по приміщенню. За командою чоловіка, дівчата завмирають. Його завдання якнайшвидше із зав’язаними очима знайти і поцілувати кожну дівчину. До дівчат може приєднатися й решта чоловіків (маскуватися під дівчат, наприклад, мінятися одягом, очками тощо). Після того, як один учасник-чоловік пройшов «естафету», починає наступний. Перемагає той, хто зробив це найшвидше.

Людмила ЧВАНЬКО